У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«02» серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Белинчук Т.Г.
Суддів: Ісаєва Г.А.
Підлісної І. А.
При секретарі: Фінайкіній І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Акціонерного інноваційного комерційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 17 березня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
04 лютого 2009 року АІКБ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми.
Свої вимоги мотивує тим, що 20 грудня 2007 року між АІКБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_5 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11273672000.
Відповідно до п. п. 1.1. зазначеного кредитного договору АІКБ «УкрСиббанк» надав позичальнику кредит в сумі 25000 доларів США. На час укладення договору еквівалент в гривні по курсу НБУ складав 126250 грн. Зазначена сума була видана позивачем позичальнику, останній зобов'язався повернути кредит в строк не пізніше 20 грудня 2017 року.
Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 13,90% річних. Цільове використання кредиту — споживчі потреби.
Також, 20 грудня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між АІКБ «УкрСиббанк» і гр. ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 11273672000. Відповідно до договору поруки ОСОБА_6 прийняв на себе зобов'язання відповідати перед банком за виконання ОСОБА_5 усіх її обов'язків, виниклих з кредитного договору № 11273672000, а також обов'язків, які можуть виникнути в майбутньому. Відповідно до п. 1.3 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, по усім обов'язкам останнього за основним договором, з урахуванням повернутої суми боргу, оплату процентів, комісій, відшкодування збитків, оплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.
Відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному об'ємі в строки і в розмірах встановлених графіком погашення кредиту, не пізніше 20.12.2017 року, якщо не встановлений інший строк повернення кредиту відповідно до умов договору чи відповідно умов відповідної угоди.
Однак, встановлені кредитним договором терміни повернення наданого кредиту (основного боргу) та терміни сплати відсотків за кредит позичальником не дотрималися.
11 грудня 2008 року на адресу позичальника і поручителя банком були направлені листи-вимоги, в яких були встановлені строки для погашення простроченої заборгованості. Також позичальник і поручитель були повідомлені, що у випадку непогашення заборгованості, строк погашення кредиту змінений і вважається наставши.
Загальний розмір заборгованості станом на 20 жовтня 2009 року становить 27991, 69 доларів США, що еквівалентно 223093 грн. 72 коп. Просить стягнути зазначену суму з відповідачів солідарно.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 17 березня 2010 року позовні вимоги АІКБ «УкрСиббанк» задоволені. З ОСОБА_5, ОСОБА_6 стягнуто солідарно на користь АІКБ «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 223093 грн. 72 коп., судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а усього 224823 грн. 72 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного кредитного договору від 20.12.2007 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 25000 доларів США на споживчі цілі, під 13,9 % річних, та зобов'язалася здійснювати щомісячні платежі до погашення суми кредиту, з кінцевим строком повернення кредиту 20 грудня 2017 року.
Вказані грошові кошті були отримані відповідачем ОСОБА_5
Одночасно з укладенням кредитного договору, для забезпечення його виконання, між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 укладено договір поруки від 20.12.2007 року, відповідно до якого, останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_5 усіх її обов’язків, які виникли з вказаного кредитного договору, а також обов’язків які можуть виникнути в майбутньому.
Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідачів на 20.10.2009 року утворилася заборгованість у розмірі 27991, 69 доларів США, що еквівалентно 223093 грн 72 коп., а саме: заборгованість за кредитом у сумі 23125,03 доларів США, за процентами – 4236,77 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів – 629,89 доларів США.
Колегія суддів вважає, що звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору , відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Факт невиконання відповідачем ОСОБА_5 своїх договірних зобов'язань, колегія суддів вважає доведеним.
Доводи апеляційної скарги, що оскільки укладений кредитний договір суперечить вимогам закону, тому він повинен бути визнаний недійним, до уваги прийнятий бути не може оскільки з позовними вимогами про визнання кредитного договору не дійсним до суду ніхто не звертався, а суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.
Посилання проте, що для здійснення валютних операцій банк повинен отримати ліцензію відповідно до ст. 5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та валютного контролю», є безпідставним, оскільки банк має генеральну ліцензію та усі необхідні документи для надання кредитів в іноземній валюті.
Колегія суддів погоджується з висновки суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими і такими, що підтверджені доказами наявними по справі наданими сторонами на засадах змагальності, відповідно до вимог статті 10 ЦПК України, яким судом була надана належна правова оцінка, згідно з правилами статті 212 ЦПК України, кожному окремо і всім у сукупності.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 17 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т. Г.