Справа № 22ц – 4707/2010 р.                          Головуючий в суді 1 інстанції Подрєзова Г.О.

Категорія 01, 57                                              Доповідач в суді ІІ інстанції Малород О. І.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        17 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

    Головуючого: Дьоміної О.О.

    суддів: Малорода О.І., Матвієнко Ю.О.

    при секретарі: Мягкій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання відмови у виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» та зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

В червні 2009 року позивачка звернулася  до суду із зазначеним позовом.

Постановою суду  від 17 липня 2009 року позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, у зв’язку із чим спір вирішений невірно.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області , де отримує пенсію по втраті годувальника та має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищується у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Оскільки, вищевказана допомога в 2006-2009 роках не виплачувалась в розмірі  передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" , остання звернулася до суду   за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції задовольнив позов – визнав відмову відповідача у нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року протиправною та виплатити ОСОБА_3 вказане підвищення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення вимог позивачки. Вказані висновки суду зроблені у відповідності до вимог ст.   6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , розміру визначеному Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»  та з врахуванням висновків, що викладені у р ішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року щодо визнання положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в частині нової редакції ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними .  

Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності у позивачки права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни"  і оскільки судом встановлено, що відповідач  неправомірно не нараховував позивачу вказані кошти  в розмірі який передбачено вказаним законом, тому суд обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.    

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть слугувати підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 308, 313-315 ЦПК України  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області відхилити.

      Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                            

Судді