Справа №2-а-7791/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«30» серпня 2007 року м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючого судді Гонтарука В.М.
при секретарі Зелінській І.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача за довіреністю Лєбєдєвої О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про перерахунок та стягнення недоплачених розмірів коштів підвищення пенсії, суд, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1, в якій просить визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці та стягнути на його користь за 2000 - 2006р.р. та три місяці 2007 року недоплачені кошти щомісячного підвищення, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком.
Позов мотивовано тим, що позивач є інвалідом війни та має право на підвищення до пенсії, що передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак, всупереч вимогам вищевказаного Закону підвищення до пенсії за за 2000 - 2006р.р. та три місяці 2007 року Управлінням пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці нараховувалось неналежним чином, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
В судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, та просив суд їх задовільнити, посилаючись на обставини, що викладені в заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, з тих підстав, що щомісячне підвищення до пенсії позивачу робились своєчасно та на підставі нормативних актів, які діяли у відповідний час. Тому, Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці діяв виключно в межах чинного законодавства України. При цьому, відповідачем, з урахуванням норм ст.99 КАС України, подано заяву з вимогою про те, що позивачем, пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, а тому просить суд, на підставі ст.100 КАС України, відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування свого заявленого клопотання, представник відповідача пояснила, що вимога позивача стосується стягнення недоплаченого підвищення за минулі роки, а саме: вимога сплати недоплаченого підвищення до пенсії ще з 2000р. Підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат вказаним категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, були оприлюдненні в засобах масової інформації. При цьому, позивач щомісячно отримував пенсію у зазначені роки, що підтверджується пенсійною справою, і не міг не знати про розмір пенсії та соціальні виплати, що були йому нараховані. З огляду вищенаведеного, представник відповідача наполягала у відмові в задоволенні вимог ОСОБА_1
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні матеріали пенсійної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1, який перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці з 05.05.2000 року як інвалід війни ІІІ групи, а з 13.05.2004 року має статус інваліда війни ІІ групи, що підтверджується безтерміновим посвідченням, серії НОМЕР_1 від 23.05.2006 року, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці, світлокопія якого знаходиться в матеріалах адміністративної справи.
З матеріалів адміністративної та пенсійної справ вбачається, що у період з 2002р. по 01.01.2006р. позивачу, підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. №3551-ХІІ та ч. е п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року. А у період з 01.01.2006 року та по даний час дане підвищення до пенсії виплачується у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №2939-ІVвід 5 жовтня 2005 року.
Позивач не погоджуючись із призначеним розміром підвищення до пенсії заявив вимоги про стягнення на його користь недоплачених коштів за 2000 - 2006р.р. та три місяці 2007 року, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком.
Суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягнення недоплаченого розміру підвищення до пенсії за період з 2002р. по 06.07.2006 року з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що щомісячне підвищення до пенсії позивачеві виплачується ще з 2002 року. Тому, не погоджуючись із розмірами виплат, він мав можливість звернутись до суду за захистом своїх прав ще у 2000 році, однак позовна заява ним подана лише 06.07.2007 року. В своїй позовній заяві позивач не ставить за вимогу поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо поновлення порушених своїх прав, свобод чи інтересів та відсутнє обґрунтування причин пропуску позивачем цього строку. Знехтувавши встановленими законом вимогами щодо строків зверненням до суду, позивач втратив право на судовий захист. Дану обставину позивач не спростував і в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи ті обставини, що позивач не надав доказів щодо пропущення строків звернення до адміністративного суду з поважних причин, а представник відповідача наполягала в судовому засіданні на відмові в частині позовних вимог позивача саме, в зв′язку з пропущенням строку звернення до суду, то у суду наявні всі підстави для відмови позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Стосовно вимоги позивача про стягнення недоплачених коштів у період з 06.07.2006 року по 01.04.2007 року позивачу, як інваліду війни ІІ групи, то вказана вимога також задоволенню не підлягає, оскільки виплати у вказаний період проводились з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №2939-ІVвід 5 жовтня 2005 року, зокрема, частиною четвертою статті 13 вищевказаного Закону, яка ввійшла в дію з 01.01.2006 року, передбачено, що інваліду війни ІІ групи пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відповідне підвищення за вказаний період виплачувалось, виходячи із норм вищеназваного Закону.
Тому, вимога позивача у частині зобов'язання відповідача виплатити підвищення до пенсії без урахування 40% прожиткового мінімуму не відповідає змісту законодавства.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач діяв на підставі , у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючими законами України.
Керуючись ст. 11, ч.2 ст. 99, 100, ст.ст. 158 - 163, 186, 254 КАС України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про перерахунок та стягнення недоплачених розмірів коштів підвищення пенсії відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, то постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя. Підпис.
Копія вірна.
Суддя:
Секретар:
Суддя. Підпис.
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: