Судове рішення #10501669

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2010 року                                                                         м. Хмельницький

      Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

        Апеляційного суду Хмельницької області

      в складі : головуючого – судді Шершуна В.В.,

          суддів : Костенка А.М., Кізюн О.Ю.

          при секретарі : Товкан І.І.

                                        з участю : відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2256 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 23 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, його представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

         В жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно. Посилалася на те, що її прабабі - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві власності належав буд. АДРЕСА_1. Восени 2008 року їй стало відомо, що відповідач, який має право на 1/2   частку, вказаного будинку, в порядку спадкування, претендує на весь будинок, тому вона заявила свої позовні вимоги на 1/2 частку, вказаного будинку, в порядку спадкування. Таке право вона має, так як після смерті ОСОБА_4 її дочка, а позивача баба - ОСОБА_5 прийняла спадщину – 1/2   частку, вказаного будинку та вступила в управління спадковим майном. Оформити спадкове майно нотаріально вона не встигла, однак склала на неї заповіт, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - померла. На підставі заповіту 23 грудня 2004 року вона оформила право на частину спадщини - АДРЕСА_2. Спадкові права на ?  частку буд. АДРЕСА_1 не оформляла, так як була усна домовленість з ріднею про те, що даний будинок буде належати ОСОБА_6, проте на даний час слід визнати за нею таке право, оскільки відповідач не визнає такого.

          Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 23 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано право власності в порядку спадкування за ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме ? частку буд. АДРЕСА_1.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що спадщина після смерті ОСОБА_4 не оформлялась до ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто більше чотирьох років. Згідно ст.549 ЦК Української РСР, який діяв на той час передбачено, що дії спрямовані на прийняття спадщини, повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. З наведеного слідує, що спадкоємець ОСОБА_5 пропустила строк передбачений ст.549 ЦК Української РСР. Крім того, зазначає, що суд ухвалюючи рішення вийшов за межі позовних вимог стягнувши з нього судові витрати.

    Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з постановленням нового рішення.

           У відповідності до п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення ___________________________________________________________________________________

Головуючий  у першій інстанції –     Андрощук Є. М.                                             Справа № 22ц-2256

Доповідач – Костенко А.М.                                                           Категорія №  37

суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1  померла ОСОБА_4 після смерті якої залишилось спадкове майно – будинковолодіння по АДРЕСА_1. Спадкоємцями є її діти ОСОБА_8 та ОСОБА_5.

          Відповідно до ст. 525 ЦК України 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

          У відповідності до ст. ст. 548, 549 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається  прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

         Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину : 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

         З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 9 лютого 1999 року подав в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини і є таким, що прийняв спадщину.

         ОСОБА_5 проживала окремо від матері в АДРЕСА_2 і до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини не подавала.

         При цьому відповідно до ч.  1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватись  на припущеннях.

         Як слідує з матеріалів справи, будь-які докази про те, що ОСОБА_5 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном і є такою, що прийняла спадщину померлої ОСОБА_4 в справі відсутні, не навела таких доказів в своїй позовній заяві і позивачка.

          Посилання на перебування технічного паспорту на спірне домоволодіння саме у володінні ОСОБА_5, як то зазначив суд першої інстанції як доказ прийняття спадщини, не може бути прийнятий до уваги, оскільки в справі відсутні будь-які дані, що технічний паспорт на спірне домоволодіння після смерті  ОСОБА_4 знаходився саме у ОСОБА_5 Наявність технічного паспорту на спірне домоволодіння у ОСОБА_6 не свідчить про те, що ці документи були отримані останнім саме від неї або після її смерті. Інших доказів про фактичне прийняття спадщини в рішенні суду першої інстанції не наведено.

         При таких обставинах, оскільки по справі не встановлено достеменних доказів того, що померла ОСОБА_5 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном і є такою, що прийняла спадщину померлої ОСОБА_4 у вигляді ? частку буд. АДРЕСА_1 , в позові ОСОБА_3 слід відмовити.

         Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія  суддів  

в  и  р  і  ш  и  л  а :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

         Рішення Старокостянтинівського районного суду від 23 грудня 2009 року скасувати.

         Постановити нове рішення.

         В задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на спадкове майно у вигляді ? частки будинку АДРЕСА_1 відмовити.

         Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги  протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили до Верховного Суду України.

    Головуючий:  

                              Судді:          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація