Справа №2-1172/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

 в складі:   головуючого - судді Зарічної  Л.А.,

                           при секретарі -  Голушко  Н.А.,

                           прокурора   Чумак В.П.,

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  в м.Прилуки  цивільну  справу за позовом  

Прилуцького міжрайонного прокурора  в інтересах  держави в особі Відкритого акціонерного   товариства  «Державний ощадний банк  України» до  ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором  ,-            

В С Т А Н О В И В :

                Прилуцький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі  ВАТ «Державний ощадний банк»  звернувся до суду з позовною заявою,  в якій  вказує , що  між банком  та     ОСОБА_115 травня  2007 року  було укладено договір про відкриття кредитної лінії  на суму 28800 доларів США строком до 14 травня 2010 року  та  зі сплатою  за користування кредитними коштами  у розмірі  13 % річних.

В забезпечення виконання зобов»язання  за даним кредитним договором  06.06.2007 року  сторони уклади  іпотечний договір, який посвідчили нотаріально, та згідно якого відповідачі передали в іпотеку нерухоме майно, а саме : квартиру АДРЕСА_1, яка належать відповідачам  на праві приватної власності .

  Відповідно до умов  кредитного договору  банк видав  ОСОБА_1  кошти визначені у договорі, тобто виконав свої зобов”язання за відповідним  договором, однак позичальник не виконав свої обов”язки по кредитному договору,  і станом на день звернення до суду розмір такої заборгованості становить 33344,77 доларів США, що  у гривневому еквіваленті станом на день звернення до суду складає 263853 грн.83 коп., що і стала підставою для подання до суду  позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки.

 В судовому  засідання  сторона позивача  підтримала вимоги викладені у позовній заяві та при цьому пояснили, що  відповідачі неодноразово викликалися до банку та повідомлялися про існування відповідної заборгованості, як усно так і письмово, але незважаючи на ті обставини, що фактично закінчився термін дії відповідного договору  - заборгованість так  і не погашена.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду жодного разу не з’явилися, не подали ніяких пояснень чи заперечень та не повідомили про причини своєї неявки, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та при цьому пояснила, що на даний час не має відповідних коштів для погашення кредиту, однак просили не  звертати стягнення на нерухоме майно, оскільки намагається погашати існуючу заборгованість, хоча не надала при цьому ніяких підтверджуючих доказів.

 Відповідно до договору про відкриття кредитної лінії, дійсно 15.05.2007 року було укладено  відповідний договір на кредитування ОСОБА_1 28800 доларів США, які були нею отримані відповідно до  умов договору.

 Крім того, відповідно до умов  даного  договору зазначено, що виконання позичальником   зобов'язань за таким договором забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.    

           Для забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним догово-ром банком також було додатково укладено Іпотечний договір, посвідчений Колодуб С.М., приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області 24.02.2009 року за №605, за яким відповідачі передавали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1

            Предмет іпотеки належить іпотекодавцям - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та  ОСОБА_3

               Відповідно до ст. 578 ЦКУ майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Договір іпотеки  від 24.02.2009 року був підписаний усіма співвласниками квартири, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3  .

              За згодою сторін вартість майна, що передано в іпотеку, становить 271852,00 грн.

              На предмет іпотеки накладена заборона відчуження, що підтверджує напис на іпо-течному договорі приватного нотаріуса Прилуцького міського нотаріального округу Черні-гівської області Колодуб С.М. про реєстрацію в реєстрі заборон №606/1.

              В порушення умов кредитного договору  ОСОБА_1 від своєчасного виконання зобов'язань ухилялася. Зобов'язання, передбачені кредитним договором, не виконувала.

             Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України в разі прострочення повернення чергової частини позичальником, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

             За приписами ст.1 ЗУ "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

           Стаття 33 ЗУ «Про іпотеку» визначає підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

           Статтею 12 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що в разі порушення іпотекодавцем (відповідачем) зобов'язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржником, а в разі невиконання вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто за рішенням суду.      

             Відповідно п.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

             Положення  Договору іпотеки визначає, що у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, а  у випадку порушення іпотекодавцями обов'язків за цим та/або у випадку порушення позичальником обов'язків за кредитним договором вимагати дострокового виконання позичальником основного зобов'язання, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Банк надсилав відповідачам належним чином оформлені листи-вимоги про поверне-ння кредитних коштів, але такі вимоги залишені ними без реагування.

             Глава 4 та 6  договору Іпотеки визначають підстави припиненя іпотеки та умови звернення стягнення на предмет іпотеки, а ст. 589 ЦКУ вказує, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Такий же зміст міститься в ст.7 ЗУ «Про іпотеку».

                 Тобто, в даному випадку  ВАТ «Державний ощадний банк» має право звернути стягнення на предмет іпотеки та отримати задоволення своїх вимог шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження в рахунок погашення  існуючої кредитної заборгованості, яка згідно розрахунку становить 33344, 77 доларів США.

Відповідно до  ст. 524,533 ЦК України  зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони  можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. В той же час  грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо  у зобов’язанні  визначено  грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що  підлягає сплаті у гривнах, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на  день  платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншими нормативно-правовим актом.  .

В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що  визначаючи розмір заборгованості  по кредитному договору станом на день звернення до суду позивач керувався  офіційним курсом   гривні до  долара США і такий становив  791,29  грн. за 100 долар США., на день же постановлення рішення суду такий за даними Національного банку України становить 789,0000  грн. за 100 доларів США, а тому суд вважає за необхідне визначити суму заборгованості виходячи з даного курсу і розмір такої заборгованості в даному випадку становить 263090 грн.23 коп.(  33344,77  х 789,0000 : 100) .

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог  суд вважає, що  оскільки прокурор при подачі відповідного позову до суду був звільнений від сплати державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду, вказані витрати  в даному випадку мають бути покладені на відповідачів.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 578, 589, 590, 1050 ЦК України, ст. ст. 88,212-215 ЦПК України, ст.ст. 1, 2, 12, 33, 35, 39, 41, 42 Закону України "Про іпотеку"-

                                                      В И Р  І  Ш  И В:    

В рахунок погашення заборгованості  за кредитним договором №11 від 15 травня 2007 року, укладеним  між  Відкритим  акціонерним   товариством  «Державний ощадний банк  України» та  ОСОБА_1, яка  становить  263090 грн. 23 коп.  звернути  стягнення на предмет  іпотеки  -  квартиру АДРЕСА_1 та належить  ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно,  шляхом продажу  даного майна на  прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження  Відкритим акціонерним товариством  «Державний ощадний банк  України»  та укладанням від імені  ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3  договору купівлі-продажу  з іншою особою-покупцем, отриманням витягу з Державного реєстру прав власності  та інших повноважень, необхідних для здійснення продажу даного майна.

Вимоги інших кредиторів з вартості даного предмета іпотеки задоволенню не підлягають.  

Заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки не обирати.

Ціну продажу предмету іпотеки встановити за згодою  між іпотекодавцем та іпотекодержателем, однак на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та  відповідно до вартості предмета іпотеки  визначеному у договорі – 271852 гривні.

  Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь держави  витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 грн. та державне мито в розмірі 1700 грн.

Рішення суду може бути оскаржено  шляхом подачі впродовж 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

.        

             Суддя: