Справа   № 2-1156/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

  12 серпня  2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області  в складі:     головуючого - судді Зарічної Л.А.,

        при секретарі Голушко Н.А.,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом    ОСОБА_1  та ОСОБА_2  в інтересах  малолітнього ОСОБА_3 до Публічного  акціонерного товариства «Ерсте Банк» , ОСОБА_4,  треті особи орган опіки та піклування Прилуцької міської ради, Приватний нотаріус  Прилуцького міського нотаріального округу Колодуб Світлана Миколаївна,  про  визнання договору іпотеки нікчемною угодою,-                                                              

В С Т А Н О В И В :

      ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 звернулися до суду із відповідною позовною заявою, в якій вказують, що 02.06.2008 року був укладений договір іпотеки між ОСОБА_6 та  ВАТ «Ерсте Банк», оскільки у АДРЕСА_1 , який був  переданий в іпотеку  проживали вони разом із неповнолітньою дитиною, і при його укладенні не було отримано  згоду Органу опіки та піклування,  вважають вказаний договір нікчемним.

В судовому  засідання позивачі та їх представник підтримали свої  вимоги  та пояснили,  що оскільки  при укладанні правочину  стосовно нерухомого майна , право власності  або право користування на яке мають діти, необхідна  попередня згода органів опіки та піклування , які несуть персональну відповідальність  за захист прав та охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення право чинів, щодо належного дітям нерухомого майна. А оскільки  під час укладання договору іпотеки нотаріусом не було взято до уваги вказану обставину, вважають  порушеними права малолітньої дитини, а відповідний договір – нікчемним.

 Представник відповідача в судовому засіданні заперечив вказані  у позові обставини та при цьому пояснив, що  відповідний будинок, який був переданий в іпотеку належить   ОСОБА_7, який є дідусем неповнолітнього, а не батьком , опікуном чи піклувальником. Крім того на момент укладання вказаного договору неповнолітній не мав права на дане житло і проживав разом із матір’ю за іншою адресою, а тому вказаний договір вважає законним та таким, що ніяким чином не порушує  законних вимог малолітнього.

 Відповідач  ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що  тривалий час перебував  та перебуває на заробітках за межами  м.Прилуки,  а тому на вимогу своєї  дружини та сина дав доручення на укладання іпотечного договору. Яким чином відбувалося  зібрання необхідних документів та укладання вказаного договору  пояснити не зміг. При цьому відповідач також зазначив, що йому відомо про проживання сина та невістки разом із малолітнім внуком за адресою АДРЕСА_1

   Приватний нотаріус Колодуб С.М. в судовому засіданні при вирішенні вказаного питання поклалася на розсуд суду, однак при цьому пояснила, що на  час посвідчення нею договору іпотеки були надані відповідні документи, які  не  підтверджували   факту проживання  чи належності неповнолітньому відповідного майна  у тій нерухомості, яка передавалася в іпотеку,  а тому підстав для отримання відповідної згоди органу опіки та піклування вона не вбачає.  Вказаний договір вважає законним.

 Представник  відділу у справах дітей Прилуцької міської ради  до суду не з’явився, але направив письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності , з урахуванням інтересів дитини.

  Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку :

   Копія свідоцтва про шлюб підтверджує  факт реєстрації шлюбу 21 вересня 2007 року  між  ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яка після одруження отримала прізвище «ОСОБА_1»,  та які згідно копії свідоцтва пор народження (а.с. 7) є батьками малолітнього  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до  копії іпотечного договору , який був укладений 02 червня 2008 року між  ВАТ «Ерсте Банк» та  ОСОБА_6 за дорученням ОСОБА_4,  такий  забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають із кредитного договору  з фізичною особою – ОСОБА_10, яка отримала у банку   кредит у сумі 30000 доларів США. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме житловий будинок із господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Довідка голови комітету самоорганізації населення центрального мікрорайону, яка видана ОСОБА_10, підтверджує ті обставини,  що станом на 02.06.2008 року разом з нею за адресою АДРЕСА_1  були зареєстровані та проживали  чоловік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  сини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. Вказаний документ не містить відомостей про проживання без реєстрації інших осіб, в тому числі і неповнолітніх.

 Діючий  Цивільний кодекс України   дійсно  визначає правочини, які можуть бути укладені лише з дозволу органу опіки та піклування.

 Відповідно до ст. 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу  опіки та піклування (ст.71 цього Кодексу) є нікчемним. В той же час ст. 71 ЦК України передбачає, що лише опікун та піклувальник  мають діяти під контролем органів опіки та піклування, і саме вони можуть вчиняти відповідні правочини  в інтересах своїх  підопічних лише при наявності відповідної згоди  на це  органу опіки та піклування.  

 Наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про народження дитини підтверджує, що позивачі є її батьками, а не опікунами чи піклувальниками.

 В той жде час, вказане у договорі майно, під час укладання іпотечного договору  батькам малолітнього чи йому самому  не належало, як і не належить на даний час, а тому згода органу опіки та піклування в даному випадку  для  посвідчення іпотечного договору  не потрібна, оскільки не передбачена чинним законодавством.

 Суд також не може прийняти до уваги як доказ підстав задоволення позовних вимог  пояснення позивачки ОСОБА_1  в частині постійної  реєстрації та постійного проживання у АДРЕСА_1  разом із  малолітнім сином  ОСОБА_3, оскільки відповідна довідка Прилуцького МВ УМВС підтверджує  факт реєстрації її  у вказаному будинку разом із сином лише 30 червня 2010 року, тобто після звернення до суду із відповідним позовом .

 Що стосується пояснень відповідача ОСОБА_4 в частині визнання факту проживання  невістки разом із малолітнім  внуком у належному йому будинку, суд вважає за необхідне критично віднестися до його показів з наступних підстав:  на час укладання такого договору він взагалі був відсутній у місті і всі дії по вчиненню такого  здійснювалися за нотаріально посвідченим дорученням від 16.05.2008 року . Про укладення такого договору він дізнався лише коли   почали надходити вимоги про  стягнення кредитної заборгованості  в примусовому  і крім того він є зацікавлено  особою у даній справі, оскільки  відкрито виконавче провадження по стягненню з  нього 260711 грн. 47 коп., і у випадку визнання  такого договору  нікчемним, він  уникне відповідальності по відшкодуванню вказаної суми заборгованості.    

 За наявних обставин суд вважає, що стороною позивача  в судовому засіданні не було доведено факт  порушення прав малолітньої дитини під час укладання відповідного  правочину - договору   іпотеки нерухомого майна, що належить   ОСОБА_4,  а тому в даному випадку  викладені позовні вимоги не підлягають до задоволення в повному обсязі.

На   підставі наведеного, керуючись ст.ст. 71, 224 ЦК, ст.ст. 213-218 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

      У позові  ОСОБА_1  та ОСОБА_2  в інтересах  малолітнього ОСОБА_3 до Публічного  акціонерного товариства «Ерсте Банк» , ОСОБА_4,  треті особи орган опіки та піклування Прилуцької міської ради, Приватний нотаріус  Прилуцького міського нотаріального округу Колодуб Світлана Миколаївна,  про  визнання договору іпотеки нікчемною угодою - відмовити.

  Рішення суду може бути оскаржено  шляхом подачі впродовж 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Апеляційного  суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.                            

Суддя