КОПІЯ

Справа №11-341  2010 року             Головуючий в 1-й інстанції Дручкова С.П.

Категорія ст. 185 ч.2 КК України                 Доповідач   Кульбаба В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    14 липня 2010 року  Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого         Кульбаби В.М.

суддів         Латюка П.Я., Лінника П.О.

з участю прокурора     Бардецького О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Теофіпольського районного суду від 15 квітня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_1  народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Котюрженці Теофіпольського району Хмельницької області, з середньою освітою, водія ФГ „Рідний край”, одруженого, на утриманні малолітня дитина, судимого 5.05. 2008 року Теофіпольським районним судом за ст. 190 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.1, 366 ч.1 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права виконувати організаційно-розпорядчі обов’язки на 1 рік, з випробуванням. Встановлено іспитовий строк 1 рік 9 місяців, -

засуджено  за ст. 185 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі.

    На підставі ст. 71 КК України приєднано частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання три роки  вісім місяців позбавлення волі з позбавленням на 1 рік права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

ОСОБА_2  народження ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1, слюсаря КП „Тепловик”, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей,  раніше не судимого. –

засуджено  за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки обмеження волі.

    На підставі ст. 75 КК країни від призначеного покарання звільнено з випробуванням, на іспитовий термін один рік.

    За вироком суду ОСОБА_2 7 травня 2008 року за попереднім зговором таємно викрали з поля урочища „Біла хата” 13 зубових борін, 27 посмиків, 2 розтяжки – сільськогосподарське обладнання, яке було у вжитку, загальною вартістю 1063 грн. 25 коп., належне ТЗОВ „Мрія – 97”.

      В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку суду, закриття провадження по справі.

    Стверджує, що його дії не містять складу злочину через незначну вартість викраденого майна.

    Органом досудового слідства та судом при визначенні вартості майна  не враховано, що остання оцінка засобів була ще у 2001 році, не враховано значний амортизаційний знос металу та самих  предметів.

    Перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, заслухавши засудженого на підтримку скарги, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

    Винність засудженого у злочині, скоєному за викладених у вироку обставин, підтверджується  сукупністю доказів.

    Так, сам засуджений ОСОБА_1 визнав, що, прийнявши с/г реманент, який знаходився на полі, як безгоспний, нічийний, він разом із братом заволодів ним.

    Відповідно до протоколу обшуку борони та інші засоби, належні ТЗОВ „Мрія”, були виявлені у  господарстві ОСОБА_1

    Доводи апеляції про незначну  вартість майна спростовуються висновками товарознавчої експертизи, де враховано строк експлуатації, технічний стан та придатність інвентаря (обладнання).

    Судом враховується також вага обладнання - 636 кг та вартість як можливого металобрухту (т.2 а.с. 11-21).

    Давши належну оцінку доказам, місцевий суд вірно кваліфікував злочин за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне, за попереднім зговором викрадення майна групою осіб.

    Разом з тим вирок суду в частині призначення покарання винному підлягає зміні.

    Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 14.07. 2010 року попередній вирок суду щодо ОСОБА_1 (від 5 травня 2008 р.) скасовано, а провадження по справі закрито. За ст. 190 ч.3 КК України – за відсутністю складу злочину, за ст.ст. 358 ч.2, 358 ч.3, 366 ч.1 КК України – в силу акту амністії.

    В цьому зв’язку вирок суду по справі, яка розглядається, в частині застосування ст. 71 КК України підлягає скасуванню.

    При призначенні покарання за ст. 185 ч.2 КК України належить врахувати, що ОСОБА_1 визнав протиправність своїх дій по заволодінню чужим майном,  розкаявся у скоєному. Він позитивно  характеризується, працює, на утриманні у нього малолітня дитина. Скоєний ним злочин не є тяжким, розмір викрадення близький до незначного, обставини, які б обтяжували відповідальність винного, відсутні.

    З наведених підстав, відповідно до вимог ст. 65 КК України покарання належить призначити винному у вигляді  обмеження волі із застосуванням  ст. 75 КК країни.

    Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України колегія суддів,-  

ухвалила:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задоволити частково.

    Вирок Теофіпольського районного суду від 15 квітня 2010 року щодо нього змінити.

    В частині застосування ст. 71 КК України та призначення покарання за сукупністю вироків вирок скасувати.

    За ст. 185 ч. 2 КК України призначити ОСОБА_1 покарання – два роки обмеження волі.

    На підставі ст. 75 КК України,  звільнити його від відбування цього покарання з іспитовим терміном один рік.

    В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий  /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області                         В.М. Кульбаба