ПОСТАНОВА
Іменем України
03 лютого 2009 року справа 2а-3523/09
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Ковальової Т.І.
при секретарі судового засідання Скрипкіній А.О.
за участю сторін:
позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дії неправомірними, зобов'язання до нарахувати і виплатити пенсію інваліду ЧАЕС, -
ВСТАНОВИВ:
17листопада 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області , в якому посилається, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи за захворюванням, пов'язаним із роботами по ліквідації наслідків аварії. Позивачеві була призначена пенсія у зв'язку із встановленням інвалідності. Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначений розмір пенсії для інвалідів 2 групи за захворюванням, причинний зв'язок якого із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 50 вказаного Закону інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, розмір його пенсії є меншим за визначений законом. У жовтні 2008 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії. 24.10.2008 року в перерахунку пенсії позивачеві було відмовлено. Просить визнати неправомірними дії відповідача, пов'язані з відмовою провести перерахунок пенсії у розмірі, визначеному ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та дії, пов'язані з відмовою провести перерахунок позивачеві додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, у розмірі, передбаченому статтею 50 цього ж Закону, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачеві не донарахованої державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.10.2008 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленого законом з урахуванням ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач у судове засідання не з'явився просив розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1/а.с. 2/.
Позивачеві виплачується пенсія як особі, якій встановлена 2 група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК за № 018445 позивачеві встановлена друга група інвалідності з 01.02.2007 року /а.с. З/.
Однак, у цей час пенсія позивачеві, як інваліду 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виплачується в розмірі, меншому за встановлений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що позивач у жовтні 2008 року звертався до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області з заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії як ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда 2 групи.
У листі Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області за № 5370/02-19 від 24.10.2008 року зазначено, що для перерахунку пенсії позивача немає законних підстав, розмір пенсії визначено згідно чинного законодавства (арк. справи 4-5).
Суд вважає відмову відповідача в перерахунку розміру пенсії такою, що частково не відповідає вимогам закону.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч.3 ст. 54 Закону).
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
На підставі ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими. Пенсія повинна бути перерахована з моменту звернення, згідно статті 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до ст. ст. 147, 152 Конституції України єдиним органом конституційної
юрисдикції в Україні є Конституційний суд України, рішення якого набирають чинності з дня його ухвалення.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати встановлюють більші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір пенсії, встановлений п. п. 4, 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
За таких обставин суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо нарахування пенсії позивачеві з 01 жовтня 2008 року в розмірі, меншому за визначений законом, неправомірними, а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01 жовтня 2008 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2008 року в розмірі, меншому за встановлений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з 01 жовтня 2008 року з урахуванням положень ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Перерахунок пенсії здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства
України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.