АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 березня 2007 р. м.Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі: головуючого: Яремко В.В. суддів: Височанської Н.К., Перепел юк Л.М. при секретарі: Михайлюк Т.Д.
за участю: представника позивачки ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення 34 сесії Чернівецької міської ради 4 скликання від 07.07.2005 року №788 в частині скасування п.4 рішення 14 сесії Чернівецької міської ради 24 скликання від 25.09.2003 року №293, п.8.2 рішення 25 сесії Чернівецької міської ради 4 скликання від 30.09.2004 року №547 та про зобов"язання прийняти рішення про надання земельної ділянки в довгострокову оренду, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Садгірського районного суду м.Чернівці від 23.10.2006 року,-
Встановила:
В жовтні 2005 року ОСОБА_3. звернулася в суд з адміністративним позовом до Чернівецької міської ради про визнання незаконними рішень сесії Чернівецької міської ради та зобов"язання прийняти рішення про надання земельної ділянки в довгострокову оренду. Посилалася на те, що навпроти її будинковолодіння поАДРЕСА_1 в м.Чернівці знаходиться земельна ділянка розміром біля 0,25 га, яка з 1992 року ніким не оброблялася.
Рішенням сесії Чернівецької міської ради від 29.05.2003 року №226 їй надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 в оренду для ведення городництва.
Погоджений в установленому законом порядку проект відведення земельної ділянки вона представила в управління земельних ресурсів, після чого рішенням сесії Чернівецької міської ради від 25.09.2003 року №293 було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0998 га по АДРЕСА_1,
Справа № 22а-19 2007р. Головуючий у 1 інстанції: Плаван В.О.
Категорія: 14/37 Доповідач: Височанська Н.К.
2
надано дану земельну ділянку їй в оренду і зобов'язано укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки.
13.11.2003 року вона уклала з Чернівецькою міською радою договір оренди спірної земельної ділянки терміном до 15.11.2004 року для ведення городництва.
Рішенням сесії Чернівецької міської ради від 30.09.2004 року №547 їй продовжено термін оренди земельної ділянки поАДРЕСА_2 із зазначенням, що попередня назва адреси ділянки: АДРЕСА_1, до 15.11.2005 року для ведення городництва. На виконання цього рішення 3.12.2004 року вона уклала з Чернівецькою міською радою додатковий договір оренди.
22.08.2005 року позивачка звернулася з заявою в міську раду на продовження їй терміну оренди земельної ділянки терміном на 10 років. Листом від 13.09.2005 року її було повідомлено про те, що рішенням сесії Чернівецької міської ради від 07.07.2005 року №788 на виконання протесту прокурора Першотравневого району м.Чернівці були скасовані рішення міської ради від 25.09.2003 року та 30.09.2004 року в частині затвердження проекту відведення та надання в оренду їй спірної земельної ділянки.
Вважає, що рішення сесії Чернівецької міської ради від 07.07.2005 року №788 прийнято з порушенням вимог земельного законодавства та порушує її право на оренду земельної ділянки.
Так, як на підставу для скасування п.4 рішення міської ради від 25.09.2003 року №293 міська рада зазначає порушення вимог п.6 ст.123 Земельного кодексу України, тобто що рішення про надання в оренду земельної ділянки прийнято до одержання висновку землевпорядної експертизи. Разом з тим, статтею 123 Земельного кодексу України встановлений порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, а тому застосування даної статті вважає неправомірним.
Крім цього, вважає, що припинення права власності на землю чи права землекористування повинно відбуватися в судовому порядку.
Просила визнати незаконним та скасувати рішення сесії Чернівецької міської ради від 07.07.2005 року №788 в частині скасування п.4 рішення сесії міської ради від 25.09.2003 року №293 та п.8.2 рішення сесії міської ради від 30.09.2004 року №547.
Також просила зобов"язати Чернівецьку міську раду винести рішення, яким продовжити їй термін оренди спірної земельної ділянки до 15.11.2015 року.
В процесі розгляду справи до участі у справі в якості третіх осіб на боці відповідача були залучені ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Постановою Садгірського районного суду м.Чернівці від 23 жовтня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. було відмовлено за безпідставністю.
На вказану постанову суду позивачкою подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати постанову Сад гірського районного суду м.Чернівці від 23.10.2006 року та прийняти нову постанову про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
з
Зокрема, зазначає, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції вказує на пояснення представника Чернівецької міської ради про те, що сам договір оренди спірної земельної ділянки не було скасовано, було відмінено тільки рішення, яке стало підставою для укладання договору земельної ділянки. Вказує на те, що спірна земельна ділянка на момент розгляду справи нікому не надана, вона залишається за землями запасу міста. При цьому, судом не було враховано, що всупереч ухвалі про забезпечення позову, Чернівецькою міською радою вчиняються дії щодо передачі вказаної земельної ділянки третій особі по справі ОСОБА_4. Судом вказаним письмовим доказам не надано жодної оцінки.
Вважає, що суд безпідставно залучив до справи третіх осіб ОСОБА_5. та ОСОБА_4., оскільки прийняте по справі рішення жодним чином не може вплинути на їхнє право на отримання спірної земельної ділянки.
Крім цього, суд невірно застосував до спірних правовідносин норму статті 123 Земельного кодексу України, яка регулює порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам. Разом з тим, суд з незрозумілих причин не застосовує вимоги СТ..118 Земельного кодексу України, якими регулюється порядок передачі в оренду земельних ділянок фізичним особам.
Також посилається, що суд вийшов за межі позовних вимог. Зокрема, в постанові суду зазначено, що п.8.2 рішення Чернівецької міської ради від 30.09.2004 року №547 прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, а саме вилучення частини спірної земельної ділянки відбулося без згоди суміжних землекористувачів і відсутнє рішення суду про вилучення спірної земельної ділянки. Тобто судом надавалась оцінка рішенню органу місцевого самоврядування, яке не було предметом даного спору. Разом з тим, в п.8.2 рішення міської ради від 30.09.2004 року мова йде про продовження їй терміну оренди земельної ділянки до 15.11.2005 року для ведення городництва, а не про вилучення частини земельної ділянки, як вказано в постанові суду.
Крім цього, при постановленні судового рішення, судом не були враховані вимоги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", яким передбачено, що спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею повинні вирішуватися в судовому порядку за позовом відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. Вважає, що питання дострокового припинення користування землею на умовах оренди повинно було вирішуватися шляхом пред"явлення позову про розірвання договору. Також, про прийняте рішення сесії Чернівецької міської ради від 07.07.2005 року №788 Чернівецька міська рада повинна була її повідомити, оскільки вказаним рішенням визначаються її права і обов"язки.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2. в інтересах ОСОБА_5. зазначає, що апеляційна скарга є необгрунтованою, не відповідає нормам чинного законодавства України, а тому не повинна бути задоволена. Вважає, що суд першої інстанції надав вірну правову оцінку встановленим обставинам справи, правильно оцінив надані сторонами докази, а тому постанова Сад гірського районного суду м.Чернівці від 23.10.2006 року є законною і обґрунтованою. Просив в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3. відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
4
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи, мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суд першої інстанції при постановленні судового рішення виходив з того, що 07.07.2005 року Чернівецька міська рада прийняла рішення №788 про задоволення протесту прокурора, оскільки було виявлено ряд порушень земельного законодавства. Зокрема, що підставою для скасування раніше прийнятих рішень є відведення земельної ділянки ОСОБА_3. до отримання висновку землевпорядної експертизи, невірне зазначення адреси земельної ділянки, а також невірне посилання на рішення суду щодо вилучення спірної земельної ділянки.
Крім цього, суд зазначив, що згідно витягів рішень Чернівецької міської ради від 21.06.1994 року №360/12 та від 23.03.2006 року №969 затверджено проект відведення земельних ділянок і передано у спільну сумісну власність земельну ділянку в розмірі 0,1000 га ОСОБА_5. та ОСОБА_6. по АДРЕСА_2 в м.Чернівці.
Також судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_3. та Чернівецькою міською радою не розривався та не скасовувався.
Однак, такі висновки суду є невірними.
Відповідно до вимог ч.З ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118,123 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.4 ст.16 Закону України "Про оренду землі" передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі, в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Із матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_3. в оренду за рахунок земель запасу міста для ведення городництва. Земельна ділянка була передана позивачці на місцевості по АДРЕСА_1 відповідно з актом встановлення та погодження зовнішніх меж в розмірах згідно плану земельної ділянки.
Таким чином, земельна ділянка надавалась ОСОБА_3. в оренду не під забудову, а для ведення городництва, і при цьому її цільове призначення не змінювалося. Виходячи з наведеного вище, посилання суду першої інстанції в своїй постанові на норми ст..ст..123 та 124 Земельного кодексу України є невірними.
Посилання в рішенні Чернівецької міської ради від 07.07.2005 року №788 на невірне зазначення адреси земельної ділянки, яка була надана в оренду ОСОБА_3. є також помилковим. Як вбачається із рішення Чернівецької міської ради №293 від 25.09.2003 року про надання в оренду земельних ділянок, що ОСОБА_3. надана земельна ділянка в оренду за адресою: АДРЕСА_1. З рішення Чернівецької міської ради №547 від 30.09.2004 року вбачається, що ОСОБА_3. продовжено термін оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 і в цьому ж рішенні є уточнення що попередня назва адреси ділянки: по вул..Староленківській, навпроти будинковолодіння 2. Таким чином, в рішенні міської ради від 30.09.2004 року є уточнення щодо виділеної в оренду земельної ділянки. Крім цього, в судовому засіданні колегії судців цивільної палати
5
Апеляційного суду Чернівецької області представник позивача пояснив, що в двох рішеннях міської ради виділялася та надавалася в оренду одна і та ж земельна ділянка. Цю обставину представник третьої особи в судовому засіданні не спростував, тобто погодився з нею.
Відповідно до вимог п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.
Питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред"явлення позову про розірвання договору.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернівецької міської ради від 07.07.2005 року скасовані рішення в частині надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3. З цього числа припинено і право користування ОСОБА_3. спірною земельною ділянкою на умовах оренди. Пояснення в судовому засіданні суду першої інстанції представника Чернівецької міської ради про те, що додатковий договір оренди між ОСОБА_3. та Чернівецькою міською радою не розривався і не скасовувався є безпідставними, оскільки з моменту прийняття міською радою рішення від 07.07.2005 року у ОСОБА_3. припинилися правові підстави користуватися спірною земельною ділянкою. Таким чином, підставою для визнання рішення Чернівецької міської ради від 07.07.2005 року недійсним є також недодержання судового порядку.
Доводи апелянта про те, що суд вийшов за межі позовних вимог, зазначивши в постанові, що п.8.2 рішення Чернівецької міської ради від 30.09.2004 року №547 прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, а саме вилучення частини спірної земельної ділянки відбулося без згоди суміжних землекористувачів, а також відсутнє рішення суду про вилучення спірної земельної ділянки - є обґрунтованими, оскільки в позовній заяві не ставилися вимоги щодо визнання незаконним рішення Чернівецької міської ради щодо вилучення з будинковолодіння №АДРЕСА_2 частини земельної ділянки площею 0,0998 га в зв"язку з наданням її ОСОБА_3. в оренду до 15.11.2004 року для ведення городництва. Крім цього, в даному випадку суд помилково в своїй постанові посилається на пункт 8.2 рішення міської ради, оскільки про вилучення частини земельної ділянки йдеться в пункті 8 рішення міської ради від 30.09.2004 року, а не в пункті 8.2.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанову Садгірського районного суду м.Чернівці від 23 жовтня 2006 року в частині відмови ОСОБА_3. визнання незаконним рішення 34 сесії Чернівецької міської ради 4 скликання від 07.07.2005 року №788 в частині скасування п.4 рішення 14 сесії Чернівецької міської ради 24 скликання від 25.09.2003 року №293 та п.8.2 рішення 25 сесії Чернівецької міської ради 4
6
скликання від 30.09.2004 року №547 слід скасувати та визнати протиправним рішення сесії Чернівецької міської ради від 07.07.2005 року в цій частині.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_3. про зобов'язання Чернівецьку міську раду винести рішення, яким продовжити їй термін оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 до 15.11.2015 року, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на момент звернення позивачки до суду ці позовні вимоги були передчасними, тобто вони подані до закінчення терміну оренди земельної ділянки.
Керуючись ч.4 ст.16 Закону України "Про оренду землі", п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", СТ..СТ..198,202 КАС України, колегія суддів, -
Постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Садгірського районного суду м.Чернівці від 23.10.2006 року в частині відмови визнання незаконним рішення 34 сесії Чернівецької міської ради 4 скликання від 07.07.2005 року №788 в частині скасування п.4 рішення 14 сесії Чернівецької міської ради 24 скликання від 25.09.2003 року №293, п.8.2 рішення 25 сесії Чернівецької міської ради 4 скликання від 30.09.2004 року №547 скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_3 в цій частині задовольнити.
Визнати протиправним рішення 34 сесії Чернівецької міської ради 4 скликання від 7.07.2005 року №788 в частині скасування п.4 рішення 14 сесії Чернівецької міської ради 24 скликання від 25.09.2003 року №293 та п.8.2 рішення 25 сесії Чернівецької міської ради 4 скликання від 30.09.2004 року №547.
В решті постанову Садгірського районного суду м.Чернівці від 23.10.2006 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно: