АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-5994-2010 р. Головуючий по 1-й інстанції
Міркушина Н.С.
Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця 13 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Прядкіної О.В., Карнауха П.М.
при секретарі Лимар О.М.
з участю :
прокурора
адвоката
позивача (заявника) ОСОБА_3
представника позивача (заявника)
відповідача
представника відповідача: Демиденка А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23 березня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини про визнання незаконними наказів та відшкодування моральної шкоди.
Судова колегія ,заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2009 року позивака звернулася до місцевого суду із зазначеним позовом .
Вказала, що 16 серпня 2007 року її переведено на посаду лікаря ветеринарної медицини хіміка-токсиколога Хорольської державної районної лабораторії ветеринарної медицини .
Наказом №4 начальника Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини від 26 лютого 2009 року за результатами атестації її не атестовано як провідного лікаря ветеринарної медицини токсиколога-біохіміка лабораторії. Зазначений наказ вважає незаконним так як її атестацію проводили за посадою, на якій вона не працювала.
Незаконним вражає і наказ №10 від 10 березня 2009 року про оголошення догани так як її притягнуто до дисциплінарної відповідальності по надуманим підставам .
Незаконними наказами їй завдані страждання і заподіяна моральна шкода в розмірі 5000 грн.
З цих підстав просила задовольнити заявлені вимоги.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 23 березня 2010 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове рішення про задоволення її вимог посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права і незастосування норм матеріального права.
Вказала, що місцевий суд не зазначив закон, на підставі якого вирішив справу . Вважає що висновки суду про її посаду і посадові обов’язки не відповідають фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив із пояснень спеціалістів Полтавської обласної лікарні ветеринарної медицини про правильність висновків комісії з атестації позивачки, допитаних в якості свідків.
Висновок місцевого суду про необґрунтованість позовних вимог не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того місцевим судом не зазначено закон, за яким вирішено справу.
Відповідно до ст..101ч.6-7 Закону України «Про ветеринарну медицину» спеціалісти ветеринарної медицини підлягають атестації у порядку, встановленому законодавством. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді та рівень їх кваліфікації, присвоюються категорії з визначенням відповідної заробітної плати.
Положення про післядипломну освіту та періодичні курси підвищення кваліфікації спеціалістів, а також порядок атестації спеціалістів ветеринарної медицини затверджує Департамент.
Згідно п.2.2 Положення про проведення атестації спеціалістів лабораторій ветеринарної медицини, затвердженого наказом № 68 голови Державного департаменту ветеринарної медицини від 17 червня 2007 року комісія повинанна забезпечити обєктивний розгляд і профкесійну діяльність працівника, який атестується, зокрема щодо виконання посадових інструкцій, професійного проведення досліджень, оіформлення документів, своєчасного складння та виконання планів роботи
Із письмових доказів вбачається, що 2 грудня 2004 року позивачка була прийнята на роботу до відповідача на посаду токсиколога-біохіміка Хорольської районної державної лабораторії ветеринарної медицини . 5 травня 2006 року тимчасово переведена на посаду завідуючої лабораторії ветсанекспертизи на центральному ринку Хорольської РСС. 16 липня 2007 року позивачку тимчасово переведено на посаду виконуючого обов’язки директора районної державної лабораторії ветеринарної медицини (далі РДЛВМ), а наказом №51 начальника Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини від 16 серпня 2007 року переведено на основне місце роботи – лікаря ветеринарної медицини хіміка-токсиколога РДЛВМ
Наказом № 23 начальника Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини від 24 жовтня 2008 року призначено атестацію спеціалістів РДЛВМ, в тому числі і позивачки (а.с.68).
Із протоколу засідання атестаційної комісії від 10 лютого 2009 року вбачається, що позивачка проходила атестацію за посадою провідного лікаря ветмедицини токсиколога-біохіміка РДЛВМ, а не лікаря ветеринарної медицини хіміка-токсиколога РДЛВМ, на яку вона була переведена 16 серпня 2007 року і станом на день атестації на іншу посаду не переводилася (а.с.51-52). Із цього ж протоколу вбачається, що позивачка не атестована за посадою провідного лікаря ветмедицини токсиколога-біохіміка РДЛВМ , на якій не працювала (а.с.52).
Наказом №4 начальника Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини від 26 лютого 2009 року постановлено не атестувати позивачку як провідного лікаря ветмедицини токсиколога-біохіміка РДЛВМ як таку, що не відповідає займаній посаді (а,с,5)
Із письмових доказів також вбачається, що через 10 місяців після атестації позивачки наказом №98 начальника Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини від 21 грудня 2009 року внесені зміни до наказу №51 від 16 серпня 2007 року про її переведення на постійну роботу і замість посади лікаря ветеринарної медицини хіміка-токсиколога РДЛВМ зазначено посаду провідного лікаря ветмедицини токсиколога-біохіміка РДЛВМ.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідачем на вимоги місцевого суду не надані посадові обов’язки позивачки на день атестації як за посадою лікаря ветеринарної медицини хіміка-токсиколога РДЛВМ так і за посадою провідного лікаря ветмедицини токсиколога-біохіміка РДЛВМ , а направлено інформацію, що коло посадових обов’язків визначається Конституцією України, Законом України «Про ветеринарну медицину», Положенням про державну районну лабораторію ветеринарної медицини, наказами директора цієї лабораторії та правилами внутрішнього трудового розпорядку (а.с.55,56)
Апеляційним судом встановлено, що посадові обов’язки провідного лікаря ветмедицини токсиколога-біохіміка РДЛВМ затверджені директором лабораторії лише 1 квітня 2010 року.
Невідповідність посади позивачки за записами в її трудовій книжці та наказам про її переведення документам атестаційної комісії не були усунуті в ході атестації Крім того із встановлених обставин вбачається, що атестаційна комісія при атестації не зважала на відсутність посадових обов’язків провідного лікаря ветмедицини токсиколога-біохіміка РДЛВМ за якою проводила атестацію позивачки.
Встановлені обставини свідчать про те, що атестація позивачки проведена з порушенням трудового законодавства і за посадою, за якою вона не працювала.
З цих підстав наказ відповідача про не атестацію позивачки є незаконним і таким що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.. 147ч.1 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Із наказу №10 начальника Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини від 10 березня 2009 року вбачається, що позивачці як лікарю ветмедицини – токсикологу-біохіміку райдержлабораторії ветмедицини оголошено догану не за конкретні порушення позивачкою трудової дисципліни чи посадових обов’язків, а за те, що в обхід начальника лабораторії повідомила начальника районної державної лікарні ветмедицини про необхідність придбання аналітичних ваг, за описки та граматичні помилки в пояснювальних записках.
З цих підстав наказ про оголошення позивачці догани є незаконним.
Відповідно до ст.. 237-1 ч.1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Незаконним накладенням дисциплінарного стягнення та незаконним наказом про не атестацію принижено репутацію позивачки, їй заподіяні моральні страждання та моральні шкоду в розмірі 1000 грн.
З огляду на викладені обставини апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню з постановленням нового рішення.
Керуючись ст. 303, 304, 309ч.1п.3-4,313,316 ЦПК України колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23 березня 2010 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини задовольнити частково.
Визнати незаконними та скасувати наказ №4 начальника Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини від 26 лютого 2009 року про не атестацію ОСОБА_3 як провідного лікаря ветеринарної медицини токсиколога-біохіміка лабораторії та наказ №10 від 10 березня 2009 року про оголошення догани.
Стягнути Хорольської державної районної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та 59 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Судді :
- Номер: 11-кс/774/2438/15
- Опис:
- Тип справи: клопотання, скаргу, заяву
- Номер справи: 5994
- Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)
- Суддя: Макарчук Михайло Андрійович
- Результати справи: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.11.2015
- Дата етапу: 02.11.2015