Справа № 2-2813/10

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 09 липня 2010 року                      Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

 у складі: головуючого судді         Трофимової Д.А.                                      

при секретарі                Конопльовій Н.В.,

 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

В С Т А Н О В И В:

 Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначаючи, що 13 квітня 2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 09/1-651-К/Р, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 10000,00 доларів США. У відповідності до умов кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує 13 % річних. Кредит наданий позичальнику строком до 12.04.2013 року.  

Відповідно до вимог п. 7.1. кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума заборгованості виражена  в іноземній валюті.  

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 09-651-К/Р/П-1 від 13.04.2006 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 09-651-К/Р/П від 13.04.2006 року.

На підставі п. п. 1.3, 1.4, 1.5 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об’ємі, що і боржник за всіма зобов’язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Причини невиконання боржником своїх зобов’язань за основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов’язань за договором.  

У зв’язку із тим, що ОСОБА_1 не належним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором, станом на 08.02.2010 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором складає 8018,47 доларів США, що еквівалентно 64150 грн. 83 коп. з яких: заборгованість за простроченим кредитом – 51082 грн. 47 коп., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом з 01.11.2008 року по 31.01.2010 року – 10454 грн. 68 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 08.02.2009 року по 08.02.2010 року – 1641 грн. 92 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом з 08.02.2009 року по 08.02.2010 року – 971 грн. 76 коп.  

Свої зобов’язання згідно п. п. 1.3, 1.4, 1.5 договору поруки щодо відповідальності перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов’язань, що витікають з кредитного договору, поручителі не виконали.  

Оскільки позичальником та поручителями належним чином не виконувалися грошові зобов’язання, передбачені кредитним договором, зважаючи на наявність простроченої заборгованості більш, ніж на один місяць, АТ «УкрСиббанк» повідомив позичальника та поручителів, що у порядку розділу 11 кредитного договору, у разі непогашення простроченої заборгованості протягом 14 календарних днів, термін повернення кредиту у повному обсязі буде вважатися таким, що настав.  

30 січня 2009 року ОСОБА_1 отримав письмову вимогу банку від 19.12.2008 року за вих. № 34-439/5734, про що свідчить його підпис на цій вимозі. Таким чином, строк повернення кредиту настав 03 березня 2009 року згідно вимоги.  

Крім того, поручителям ОСОБА_3, ОСОБА_2 в порядку розділу 2 договорів поруки від 13.04.2006 року було направлено письмову вимогу банку, яку поручителі отримали 14.02.2009 року.  

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути солідарно з  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 8018,47 доларів США, що еквівалентно 64150 грн. 83 коп., та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити, у разі неявки відповідачів просить постановити по справі заочне рішення.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про день, час і місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. У зв’язку з чим,  відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за заявою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З копії  кредитного договору № 09/1-651-К/Р від 13 квітня 2006 року  вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1  був укладений кредитний договір, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 10000,00 доларів США. У відповідності до умов кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує 13 % річних, кредит наданий позичальнику строком до 12.04.2013 року  (а.с. 17-20).

З копії  договору поруки № 09/1-651-К/Р/П від 13 квітня 2006 року  вбачається, що між позивачем та ОСОБА_3  був укладений договір поруки  (а.с. 21).

З копії  договору поруки № 09/1-651-К/Р/П-1 від 13 квітня 2006 року  вбачається, що між позивачем та ОСОБА_2  був укладений договір поруки  (а.с. 22).

Після заключення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов’язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ці зобов’язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов’язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.  

Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, відповідач ОСОБА_1 суму кредиту не повернув, тобто ОСОБА_1 не виконав зобов’язання за кредитним договором у встановлений строк.

Відповідно до вимог ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному  розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Довідкою-розрахунком підтверджується, що сума заборгованості по кредитному договору № 09/1-651-К/Р від 13 квітня 2006 року   складає 64150 грн. 83 коп.  (а.с. 13).

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню солідарно заборгованість у розмірі 64150 грн. 83 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки позов задовольняється, то з відповідачів необхідно стягнути і сплачене позивачем держмито у розмірі 641,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 553-554, 610-612, 624, 625, 629, 1054 ЦК України ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд  

 В И Р І Ш И В:

 Позов  Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»  задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 64150 (шістдесят чотири тисячі сто п’ятдесят) грн. 83 коп., державне мито у розмірі 641 (шістсот сорок одна) грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. (МФО 351005, ЄДРПОУ 09870750).  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, або заяви про апеляційне оскарження, якщо заяви не було подано. Заяву про перегляд заочного судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Суддя