Справа № 2-1142/10

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  14 червня 2010 року                         Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді           Трофимової Д.А.                                      

                при секретарі                  Конопльовій Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Запорізьке регіональне управління» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -  

 В С Т А Н О В И В:

 Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначаючи, що 26 вересня 2008  року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8-2223-098 ФД, на підставі якого позивач надав відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси у сумі 13500,00 грн.  

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору позичальник зобов’язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за зазначеним договором, у строк до 23.09.2011 року. Позичальник зобов’язується щомісячно, в термін з 01 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 375,00 грн. та нарахованими процентами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованості.  

Згідно п. 6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.  

У зв’язку із тим, що відповідач  ОСОБА_1  не належним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором, станом на 22.12.2009 року сума заборгованості відповідача  ОСОБА_1  перед позивачем за кредитним договором складає 17145,39 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом – 10875,00 грн., заборгованість за комісійну винагороду - 2087,50 грн., пеня за прострочену комісію – 841,64 грн., пеня за прострочену заборгованість за кредитом – 3341,25 грн.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між  позивачем  та ОСОБА_2 26 вересня 2008 року був укладений договір поруки № 8-2223-098П, відповідно до умов якого поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором №  8-2223-098 ФД від 26.09.2008 року .

Згідно п.п. 2.1, 2.2 вищезазначеного договору поруки у випадку невиконання позичальником зобов’язання за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних відсотків і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.  

03 грудня 2009 року відповідачам були направлені відповідні звернення з вимогами про погашення заборгованості у повному обсязі, проте зазначені вимоги залишені відповідачами без задоволення.  

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з  ОСОБА_1, ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі  17436,85 грн.  та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, в разі неявки відповідачів в судове засідання просить постановити заочне рішення.  

Відповідачі у судове засідання також не з’явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. У зв’язку з чим,  відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за заявою позивача  ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8-2223-098 ФД, на підставі якого позивач надав відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси у сумі 13500,00 грн.  (а.с. 10-11).

 З копії  договору поруки №  8-2223-098П  від 26 вересня 2008 року  вбачається, що між позивачем та ОСОБА_2  був укладений договір поруки  (а.с. 13).

 Після заключення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов’язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ці зобов’язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов’язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.  

Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, відповідач суму кредиту не повернув, тобто не виконав зобов’язання за кредитним договором у встановлений строк.

Відповідно до вимог ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному  розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розрахунком підтверджується, що сума заборгованості по кредитному договору № 8-2223-098 ФД від 26 грудня 2008 року станом на 22.12.2009р. складає 17145 грн. 39 коп. (а.с. 14).

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню солідарно заборгованість у розмірі 17145 грн. 39 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки позов задовольняється, то з відповідачів необхідно стягнути солідарно і сплачене позивачем держмито у розмірі 171 грн. 46 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 553, 554, 610-612, 624, 625, 629, 651, 1054 ЦК України ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд,  

В И Р І Ш И В:

 Позов  Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Запорізьке РУ» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»  задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Запорізьке РУ» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 17145 (сімнадцять тисяч сто сорок п’ять) грн. 39 коп. (р/р 37390010900980 в Філії ЗРУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит»,  МФО № 313731, ЄДРПО 25821086).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Запорізьке РУ» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» державне мито у розмірі 171 (сто сімдесят одна) грн. 46 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. (р/р 37390010900980 в Філії ЗРУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит»,  МФО № 313731, ЄДРПО 25821086).  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, або заяви про апеляційне оскарження, якщо заяви не було подано. Заяву про перегляд заочного судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Суддя