Справа № 2-429/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2009 року. Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Гречаного В.А.,

при секретарі - Котенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств», голови ліквідаційної комісії державного комунального міського підприємства «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» Бойко Неоніли Петрівни, про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та моральної шкоди, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» (згодом суд залучив до участі у справі голову ліквідаційної комісії державного комунального міського підприємства «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» Бойко Н.П.) про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що з 21.03.1992 року по 01.03.2006 року вона працювала головним бухгалтером в МКП «Парк ім. Сучкова» і звільнилась за станом здоров'я та в зв'язку з пенсійним віком. На підставі рішення Новомосковської міськради № 757 від 31.01.2006 року МКП «Парк ім. Сучкова» в зв'язку з важким фінансовим станом приєднано до КП «Новомосковеький комбінат комунальних підприємств». Заробітну плату позивачці виплачували нерегулярно, в день звільнення позивачки відповідач не зробив з нею повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст. 115. 116. 117 КЗпП України. Також відповідач причинив позивачці моральну шкоду, яка виразилася в тому, що в зв'язку невиплатою заробітної плати вона перенесла велике моральне страждання, позивачка і її сім'я позбавлені нормальних життєвих стосунків з оточуючими їх близькими людьми. В позовній заяві позивачка просить стягнути з відповідача КП «Новомосковеький комбінат комунальних підприємств» на свою користь заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку, компенсацію за невиплачену вчасно заробітну плату та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди (а.с. 1-2).

У судовому засіданні позивачка підтримала позов. Представники відповідача КП «Новомосковеький комбінат комунальних підприємств» позов не визнали. Відповідачка -голова ліквідаційної комісії державного комунального міського підприємства «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» Бойко Н.П. до суду двічі не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи - а.с. 35, 38, 39, 40).

Позивачка, підтримуючи позов, послалась на обставини, викладені в позовній заяві, пояснив також, що вона звільнилась з МКП «Парк ім. Сучкова» 01.03.2006 року, в день звільнення їй взагалі нічого не виплатили, мотивуючи відсутністю коштів. Позивачці повинні були сплатити заробітну плату за лютий 2006 року в сумі 350 грн. і компенсацію за невикористані відпустки за 2005-2006 роки в сумі 595 грн. 65 коп. Розрахунки даних сум позивачка проводила особисто. Після звільнення позивачка неодноразово зверталась до директора парка Бойко Н.П. з приводу виплати належних їй сум. але у виплатах позивачці відмовляли. Після того, як правонаступником МКП «Парк ім. Сучкова» став КП «Новомосковеький комбінат комунальних підприємств», позивачка також зверталась за виплатами до директора комбінату, але їй у виплатах відмовляли. 02.09.2008 року позивачка також зверталась до директора комбінату з письмовою заявою, на яку відповіді вона не отримала. 20.08.2008 року позивачка отримала лист від комбінату комунальних підприємств із запрошенням отримати заробітну плату в сумі 410 грн. 51 коп. Дану суму позивачка отримала в той же день. Позивачка вважає, що дану суму складає заробітна плата за лютий 2006 року, а також частина зарплати за січень 2006 року, які нарахувала директор парку Бойко Н.П. вже після звільнення позивачки. Але ця сума не є повним розрахунком. Також позивачці діями відповідача причинена моральна шкода, яка виразилась в тому, що позивачка в зв'язку з невиплатою належних їй сум нервує, переживає і знаходиться в постійному стресовому стані. Уточнивши свої позовні вимоги, позивачка просить стягнути на свою користь з КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств»: компенсацію за невикористані відпустки за 2005-2006 роки в сумі 595 грн. 65 коп.; індексацію за невикористану відпустку з березня 2004 року по березень 2006 року в сумі 318 грн. 67 коп.; компенсацію частини втраченого заробітку за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 185 грн. 55 коп.: у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» Мітченко О.С. пояснила суду, що позивачка була звільнена з ДКП «Парк культури ім. Сучкова» на підставі наказу директора № 17 від 09.02.2006 року, тобто останнім місяцем роботи позивачки був січень 2006 року. Запис в трудовій книжці про звільнення нібито згідно наказу № 1 від 01.03.2006 року зроблено самою позивачкою, підпису директора там немає, що є порушенням порядку ведення трудових книжок, оскільки такий запис повинен був зробити керівник і засвідчити його своїм підписом. Позивачка внесла в трудову книжку неправдиві відомості про звільнення її з 01.03.2006 року і додала собі додатковий місяць роботи, тому вимога позивачки про стягнення заробітної плати за лютий 2006 року є безпідставною. Правонаступником ДКП «Парк культури ім. Сучкова» КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» став тільки 30.05.2008 року (після завершення ліквідаційної процедури). 27.03.2008 року рішенням Новомосковської міської ради № 507 від 27.03.2008 року було затверджено передавальний акт від ДКП «Парк культури ім. Сучкова» до КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств», в якому була вказана сума заборгованості по заробітній платі перед позивачкою в сумі 410 грн. 51 коп., яка складається з частини невиплаченої заробітної плати за січень 2006 року в сумі 57 грн. 10 коп.. компенсації за невикористану відпустку за 28 днів в сумі 295 грн. 68 коп., переплати в зв'язку з відсутністю документів для нарахування компенсації за невикористану відпустку в сумі 57 грн. 73 коп. Представник відповідача вважає, що позивачка, яка працювала головним бухгалтером, повинна була сама нарахувати і сплатити собі всі належні виплати, але цього своєчасно не зробила. Крім того. 06.06.2008 року КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» направив позивачці листа за № 121 з пропозицією отримати заборгованість в сумі 410 грн. 51 коп., але позивачка спочатку не бажала отримувати ці гроші і отримала їх тільки після судового засідання 20.08.2008 року. Тому позивачка сама винна в тому, що заробітну плату вона отримала несвоєчасно, і її вимоги про нарахування та сплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати заробітної плати є безпідставними. Підстав для стягнення на користь позивачки моральної шкоди немає, оскільки вона пропустила встановлений ст. 233 КЗпП України тримісячний строк позовної давності для звернення до суду з такими вимогами. Крім того, позивачка не обгрунтувала свої позовні вимоїн щодо моральної шкоди, а також не довела причинного зв'язку між моральною шкодою і протиправними діями відповідача. Представник відповідача Мітченко О.С. просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» Костиренко Г.І. пояснила суду, що згідно передавальному акту ДКП «Парк культури ім. Сучкова» до КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств», була визначена сума заборгованості по заробітній платі перед позивачкою в сумі 410 грн. 51 коп., що складається з частини невиплаченої заробітної плати за січень 2006 року в сумі 57 грн. 10 коп., компенсації за невикористану відпустку за 28 днів в сумі 295 грн. 68 коп., переплати в зв'язку з відсутністю документів для нарахування компенсації за невикористану відпустку в

сумі 57 грн. 73 коп. 06.06.2008 року позивачці письмово було запропоновано отримати суму заборгованості 410 грн. 51 коп.. але отримала вона цю суму тільки 26.08.2008 року. Позивачка повинна була отримати лану суму в день звільнення, але їй виплату не здійснили - в цьому вина колишнього керівника ДКП «Парк культури ім. Сучкова» Бойко Н.П. Оскільки заборгованість по заробітній платі позивачка вже отримала, а підстав для стягнення на її користь інших сум немає, представник відповідача Костиренко Г.І. просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд. вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слідує відмовити по наступних підставах.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 23.03.1992 року була прийнята на роботу до парку ім. Сучкова головним бухгалтером на підставі наказу № 6 від 23.03.1992 року, що убачається з копії трудової книжки позивачки на а.с. 3.

Згідно витягу з Сдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. державне комунальне міське підприємство «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» з 30.03.2006 року знаходилось в стані припинення юридичної особи (а.с. 24-25).

Як убачається з копії передавального акту від державного комунального підприємства «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» до комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» (додаток до рішення Новмосковської міської ради № 507 від 27.03.2008 року), комісія по припиненню юридичної особи ДКП «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» передала на баланс КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» основні засоби, а також кредиторську заборгованість у сумі 410 грн. 51 коп. (а.с. 29). З цього часу, на підставі ст. 104 ЦК України. КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» став правонаступником приєднаного до нього ДКП «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» та згідно діючому законодавству України КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» повинен відповідати за боргами ДКП «Парк культури та відпочинку імені Сучкова». Про те. що КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» є правонаступником ДКП «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» також письмово повідомив позивачці директор КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» в листі № 121 від 06.06.2008 року, тобто керівник даної організації визнав наявність боргу перед позивачкою, вказавши, що кредиторська заборгованість з оплати праці складається з невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати в сумі 410 грн. 51 коп. В цьому ж листі викладено прохання до позивачки звернутися до КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» і отримати заробітну плату в даній сумі (а.с. 31).

Згідно розшифровки. наданої відповідачем (а.с. 59), кредиторська заборгованість по оплаті праці перед позивачкою в сумі 410 грн. 51 коп. складається із заробітної плати за січень 2006 року в сумі 57 грн. 10 коп., компенсації за невикористану відпустку за 28 днів в сумі 295 грн. 68 коп. і переплати в зв'язку з відсутністю документів для нарахування компенсації в сумі 57 грн. 73 коп. (а.с. 59). Суд вважає дану суму достовірною, оскільки вона підтверджується передавальним актом на а.с. 29. а компенсація невикористаної відпустки позивачки за 2004-2005 роки в кількості 28 днів підтверджується розрахунком головного бухгалтера КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» на а.с. 44. В зв'язку з цим суд не приймає до уваги розрахунок, зроблений позивачкою (а.с. 48) та ствердження позивачки про невірність нарахованих їй до виплати сум. При цьому суд враховує відмову позивачки в судовому засіданні про призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи для визначення правильності нарахування даних сум, в зв'язку з чим позивачка не довела свої позовні вимоги в даній частині і не надала суду відповідних доказів, які обґрунтовують її позовні вимоги.

Також безпідставними суд вважає ствердження позивачки про те, що до виплати їй повинна належати заробітна плата за лютий 2006 року. Як убачається зі сторінки 77 оглянутої в судовому засіданні книги наказів директора з основної діяльності та особового складу парку ім. Сучкова (за період з 31.07.1996 року по 09.02.2006 року), головний

бухгалтер ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням з 01.02.2006 року на підставі наказу № 17 від 09.02.2006 року (копія наказу на а.с. 46). На підставі цього суд вважає встановленим, що позивачка дійсно була звільнена з парку ім. Сучкова 01.02.2006 року і відповідно в лютому 2006 року на даному підприємстві вже не працювала. Тому запис в трудовій книжці позивачки про її звільнення з 01.03.2006 року (зроблений самою позивачкою і не підписаний директором парку Бойко Н.П.) не відповідає дійсності. Про те, що запис про своє звільнення позивачка зробила у трудовій книжці власноручно, вона сама пояснила в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає встановленим, що при звільнені позивачки належна до виплати їй сума складає 410 грн. 51 коп.

Як убачається з копії поштового повідомлення, відправленого 10.06.2008 року, лист від 06.06.2006 року с пропозицією отримати заробітну плату (а.с. 31) позивачка отримала 26.06.2008 року, про що є відмітка в даному поштовому повідомленні (а.с. 33). Суд не приймає до уваги ствердження позивачки, що на даному поштовому повідомленні стоїть не її підпис, оскільки на запитання суду, чи потрібно призначати по справі почеркознавчу експертизу для визначення відповідності підпису на повідомленні підпису позивачки, позивачка відповіла, що таку експертизу проводити немає необхідності. Позивачка отримала належну їй суму 410 грн. 51 кои. в серпні 2008 року, про що суду підтвердили сторони, і на даний час заборгованість перед позивачкою з боку відповідача відсутня. Тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку немає.

Але у день звільнення ДКП «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» розрахунок з позивачкою не провів, чім порушив вимоги ст. 116 КЗпП України, і його правонаступник КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» повідомив позивачку про можливість отримання заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку тільки 06.06.2008 року. Тому порушення прав позивачки в зв'язку з невиплатою їй вказаних сум тривало до 26.06.2008 року, тобто до моменту отримання позивачкою повідомлення про можливість отримання цих сум. Разом з тим, суд вважає, що підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки індексації за невикористану відпустку, компенсації частини втраченого заробітку за несвоєчасно виплачену заробітну плату і сум у відшкодування моральної шкоди немає, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка була звільнена з ДКП «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» 01.02.2006 року, а звернулась до суду з даним позовом майже через два роки після звільнення (31.01.2008 року). В той же час, згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Як встановлено судом, про порушення свого права позивачці було відомо безпосередньо після звільнення від позивача, тобто з лютого 2006 року, оскільки при звільненні розрахунку з відповідачкою проведено не було. Але до суду позивачка звернулася тільки 31.01.2008 року і пропустила встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України строк. Суд вважає, що даний строк пропущено позивачкою з неповажних причин. Як пояснила позивачка в судовому засіданні, вона після звільнення неодноразово зверталась до директора парка ім. Сучкова Бойко Н.І. за розрахунком, але позивачці відмовляли в цьому. В даному випадку суд не може вважати причину пропуску строку поважною і не убачає підстав для поновлення цього строку на підставі ст. 234 КЗпП України, оскільки пропуск строку не пов'язано наприклад з хворобою позивачки або з іншими важливими обставинами, які перешкоджали позивачці своєчасно звернутися до суду.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оскільки, на підставі ч. 2 ст. 233 КЗпП України, обмеження строку для звернення до суду не передбачено для вимог тільки про стягнення заробітної плати, то на інші вимоги, якщо вони хоча і випливають з порушення законодавства про оплату праці, але не є сумами, які складають саму заробітну плату, дана норма закону не може поширюватися.

В зв'язку з цим, оскільки підстав для стягнення заробітної плати на користь позивачки немає, а інші вимоги позивачки заявлені з порушенням встановленого законом строку, позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі являються необгрунтованими і у задоволенні позову слідує відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10. 60, 61, 212, 215 ЦПК України, ст. 104 ЦК України, ст.ст. 116, 233 ч. 1, 233 ч. 2 КЗпП України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств», голови ліквідаційної комісії державного комунального міського підприємства «Парк культури та відпочинку імені Сучкова» Бойко Неоніли Петрівни, про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження або протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.