Копія

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

6 серпня 2010 року                                                                                             м. Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі:

головуючого – підполковника юстиції Дацківа В.В.,

при секретарі – Лакатош Г.К.,

за участю державного обвинувача – старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону капітана юстиції Крижановського О.М. та захисника підсудного – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням інспектора прикордонної служби відділення ВПС “Кам”яниця” Чопського прикордонного загону солдата служби за контрактом

                                                                              ОСОБА_4,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Ужгород Закарпатської об-

                                                                              ласті, українця, з середньо-технічною освітою, не

                                                                              одруженого, на військовій службі за контрактом – з

                                                                              травня 2009 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

Судовим слідством військовий місцевий суд

                                                                 В С Т А Н О В И В:

Вранці 13 червня 2010 року військовослужбовець Чопського прикордонного загону солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4, керуючи за дорученням технічно-справним автомобілем марки «Опель-Вектра», д.н. НОМЕР_4, рухався по автодорозі у с.Оноківці у напрямку с.Невицьке Ужгородського району.

На правому передньому сидінні вказаного автомобіля знаходився військовослужбовець  загону ст. л-нт ОСОБА_5., а на задньому сидінні автомобіля перебував солдат служби за контрактом ОСОБА_7.

У подальшому, близько 04 год. 13 червня 2010 року, у с. Оноківці перед залізничним переїздом, водій автомобіля ОСОБА_4, порушуючи вимог п.п. 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі Правила), при виборі безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу та його завантаження, що призвело до втрати керування автомобілем та виїзду його за межі проїзної частини, внаслідок чого, автомобіль зіткнувся із залізобетонним стовпом та перекинувся. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Опель-Вектра» д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_5. та ОСОБА_7. отримали тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, визнав повністю та показав, що вночі 13 червня 2010 року, рухаючись з включеним ближнім світлом фар по вул. Головній у с. Оноківці Ужгородського району із швидкістю приблизно 50-60 км/год., перед залізничним переїздом, не доїжджаючи до нього 50-60 метрів,  перед невеликим поворотом праворуч, він втратив увагу та, не виконавши маневр повороту праворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, де автомобіль зіткнувшись із залізобетонним стовпом  і перекинувся на ліву сторону. Надалі пригадує, як на місце ДТП приїхала карета швидкої допомоги, яка і госпіталізувала  його та пасажирів автомобіля в лікарню. Зазначив, що в ніч ДТП він почував себе добре, алкогольних та психотропних речовин не вживав. Автомобіль «Опель-Вектра» д.н. НОМЕР_3, яким він керував, був повністю в технічно справному стані. Під час ДТП видимість була нормальною, дощу не було, дорога була суха. Окрім того вказав, що перед дорожньо-транспортною подією, в яку він потрапив, жодних перешкод на дорозі для його автомобіля не було.

Крім повного визнання своєї вини, вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочині повністю доведена сукупністю інших зібраних по справі доказів.

Так, із досліджених у судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_5 слідує, що в ніч з 12 на 13 червня 2010 року він, разом з своїм співслужбовцем ОСОБА_7, знаходились на залізнодорожньому вокзалі в м.Ужгороді. Десь біля 3 години 13 червня 2010 року вони передзвонили своєму знайомому ОСОБА_4, щоб останній відвіз їх до місця служби – на ВПС «Кам”яниця» Чопського прикордонного загону, на що той погодився. Під час руху, автомобіля «Опель-Вектра» д.н. НОМЕР_4, яким керував підсудний, він (потерпілий) знаходився на правому передньому пасажирському сидінні автомобіля, а ОСОБА_7. - на задньому сидінні. Обставин ДТП, в яку вони потрапили тієї ночі, через важкість отриманих травм, він нічого не пригадує. До свідомості прийшов лише 14 або 15 червня 2010 року. Претензій будь-якого характеру до ОСОБА_4, у зв’язку з вчиненням останнім ДТП, він не має.

          Аналогічні показання слідують із досліджених у суді показів потерпілого ОСОБА_7

Із показань допитаного у суді свідка - інспектора залізно-дорожнього поста, що в с.Оноківці Ужгородського району – гр-ки ОСОБА_8 слідує, що в ніч з 12 на 13 червня 2010 року вона працювала черговим по переїзду. Біля 4 години ранку, вона знаходячись в приміщенні поста, побачила, як зі сторони м.Ужгорода в напрямку м.Перечина рухався легковий автомобіль «Опель» білого кольору (з якою швидкістю їй не відомо). Надалі, недоїжджаючи до переїзду, автомобіль не виконавши маневр повороту праворуч, виїхав на зустрічну смугу руху та продовжуючи рухатись прямо, зіткнувся з стовпом, а в подальшому із приміщенням поста. Після цього, вона викликала працівників міліції, швидкої та пожежної. Приїхавши на місце ДТП, карета швидкої допомоги всіх пасажирів та водія автомобіля «Опеля» госпіталізувала в лікарню. При цьому, пасажири автомобіля були без свідомості.

Зазначає, що перед тим як трапилась ДТП, водію «Опеля» ніщо не заважало уникнути аварії, жодних перешкод на дорозі не було та він мав об’єктивну можливість рухатись по правилам дорожнього руху. Окрім вказаного автомобіля «Опеля», в момент ДТП по дорозі в районі поста не було жодного іншого автомобіля та пішоходів.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 1365/224 від 07.07.2010 року -   в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки «Опель-Вектра» д.н. НОМЕР_4 гр-н ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.1, 12.2 та 12,3 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у темну пори доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу.

Причиною ДТП, яка відбулась 13 червня 2010 року біля 4 год. в с.Оноківці на автодорозі «Ужгород-Невицьке» за участю автомобіля марки «Опель-Вектра» д.н. НОМЕР_4 стали дії водія гр-на ОСОБА_4, який при виборі безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу та його завантаження, що призвело до втрати керування автомобілем та виїзду його за межі проїзної частини.

Із дослідженого в суді протоколу огляду речового доказу - автомобіля «Опель-Вектра» д.н. НОМЕР_4 та висновком експерта щодо визначення його технічного стану №1366/223 від 07 липня 2010 року встановлено, що на момент ДТП робоча гальмівна система, система рульового керування, система освітлення і сигналізації та ходова частина автомобіля марки «Опель-Вектра» д.н.НОМЕР_4 знаходились в технічно-справному стані.

Відповідно до висновку судово–медичного експерта № 76 від 30.06.2010 року - у гр-на ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно мозкової травми,  перелому основи черепа, гемарогічних забоїв лобної і скроневої часток справа, посттравматичного зовнішнього і середнього отиту справа, рваної рани повіки зліва.  Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, чим можуть являтись виступаючі деталі салону автомобіля, по давності виникнення вкладаються в дату події, що мала місце 13 червня 2010 року та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку судово–медичного експерта № 77 від 30.06.2010 року - у гр-на ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: садини задньої поверхні лівого ліктьового суглоба, закритої травми органів грудної клітки, забою легенів, правобічного малого гемотораксу, забійних ран лівого ліктьового суглобу, шоку І ступеню. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, чим можуть являтись виступаючі деталі салону автомобіля, по давності виникнення вкладаються в дату події, що мала місце 13 червня 2010 року та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Як слідує із довідки з Закарпатського обласного наркологічного диспансеру № 304  від 14.07.10 року   - на момент ДТП гр-н ОСОБА_4 перебував у тверезому стані.

Відповідно до листа «Ужгородської дистанційної колії» Львівської залізниці № 568 від 18.06.2010 року  –  ОСОБА_4 повністю відшкодував збитки вказаній установі внаслідок вчинення ним ДТП. Претензій матеріального характеру до підсудного в них немає.

Згідно витягу з наказу командира в/ч 1493 № 74-ос від 24 березня 2010 року   солдата ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора прикордонної служби відділення відділу прикордонної служби «Кам”яниця» ІІІ категорії.

Оскільки солдат служби за контрактом ОСОБА_4 13 червня 2010 року біля 4.00 год., керуючи технічно-справним автомобілем марки «Опель-Вектра» д.н. НОМЕР_4, рухаючись по автодорозі у с.Оноківці в напрямку с.Невицьке Ужгородського району, порушуючи вимоги п.12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, при виборі безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу та його завантаження, що призвело до втрати керування автомобілем, та виїзду його за межі проїзної частини, внаслідок чого, автомобіль зіткнувся із залізобетонним стовпом та перекинувся,   від чого пасажири автомобіля «Опель-Вектра»  ОСОБА_5. та ОСОБА_7. отримали тяжкі тілесні ушкодження, суд вчинене Королем кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.  

При розгляді цивільних позовів військового прокурора Ужгородського гарнізону до підсудного ОСОБА_4 на суму 4915,20 грн. та 2627,70 грн. в інтересах держави в особі Закарпатського обласного Центру нейрохірургії та неврології і в особі Закарпатської обласної клінічної лікарні, відповідно, за лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у даних медичних закладах, що підтверджується дослідженими у суді довідками-розрахунком із вказаних лікарень, оскільки саме у результаті спричинення підсудним потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, останні знаходилися на стаціонарному лікуванні, у відповідності до вимог  ст. 1206 ч.1 ЦК України та ст.93-1 КПК України, суд вважає, що дані позови підлягають задоволенню у повному обсязі.

При обранні підсудному виду та міри покарання суд враховує чистосердечне розкаяння ОСОБА_4 у вчиненому, що до кримінальної відповідальності притягується уперше, раніше ні у чому вартому осуду помічений не був, злочин вчинив із необережності, по місцю проживання та місця служби характеризується виключно з позитивної сторони, добровільно відшкодував заподіяні збитки, зокрема «Ужгородській дистанційній колії» Львівської залізниці, його молодий вік, хворіє, у зв”язку з чим перебуває на диспансерному обліку, а також те, що обидва потерпілі до нього ніяких претензій не мають та просять суворо його не карати.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, особу підсудного, мотиви та ступінь тяжкості вчинених ним дій, часткове відшкодування заподіяних збитків, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 того ж Кодексу.

Крім цього, враховуючи викладене, а також те, що в подальшому підсудний можливо буде звільнений із служби в армії, однак, як слідує із його слів, він має намір працевлаштуватися водієм, щоб забезпечувати матеріально себе та рідних і йому для цього необхідні водійські права для керування транспортним засобом, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 злочин скоїв у тверезому стані, суд вважає за доцільне не позбавляти його права керувати транспортними засобами.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 328, 330, 331 КПК України, військовий місцевий суд

                                                          З  А С У Д И В :

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого       ст. 286 ч. 2 КК України , на підставі якої призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п”ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У відповідності до ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки , якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

 Згідно ст. 76 КК України  зобовязати ОСОБА_4  не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та в період іспитового строку повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою ОСОБА_4  покласти на командування Чопського прикордонного загону, а в разі звільнення його з військової служби – на орган виконання покарань за місцем проживання засудженого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4  – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, залишити без зміни.  

Цивільні позови військового прокурора Ужгородського гарнізону за лікування потерпілих у медичних закладах задовольнити повністю, стягнувши із засудженого в користь: Закарпатського обласного Центру нейрохірургії та неврології (р/р 35423005002682 ГУДКУ в Закарпатській обл. Код за ЄДРПОУ 33985449 МФО 812016) - 4915 (чотири тисячі дев”ятсот п”ятьнадцять) грн. 20 коп.  та  в користь Закарпатської обласної клінічної лікарні (р/р 35427013001206 ГУДКУ в Закарпатській обл. Код за ЄДРПОУ 01992156 МФО 812016) – 2627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 70 коп.

Судові витрати по кримінальній справі – за проведення автотехнічної експертизи у сумі 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 25 коп .  та за проведення експертизи технічного стану автомобіля в сумі 486 (чотириста вісімдесять шість) грн. 78 коп.  - стягнути із ОСОБА_4  у користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 25575144, Банк – УДК в Закарпатській обл., МФО 812016, р/р 31256272210434 “Плата за виконання експертизи”).

Речовий доказ по справі після набрання вироком законної сили - автомобіль марки “Опель-Вектра” д.н. НОМЕР_4, який знаходиться на майданчику затриманих транспортних засобів Ужгородського РВ ГУМВС України, - повернути засудженому ОСОБА_4

      Арешт, накладений на особисте майно засудженого по постановах слідчого і направлених на виконання начальнику Ужгородського МРЕВ ДАІ УМВС України в Закарпатській області та в Ужгородське міське бюро технічної інвентаризації – скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    З оригіналом звірено.

Головуючий у справі

           підполковник юстиції                                                                    В. В. Дацків