ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2709/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю
прокурора : Медяна В.О.
представників сторін:
позивача : Комісарчук М.І. - представник за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: ОСОБА_2
про: стягнення фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ:
В червні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 510 грн. фінансових санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що до прокурора Ленінського району м. Вінниці звернулось територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області щодо примусового стягнення з ОСОБА_2 накладеної фінансової санкції.
Підставою застосування фінансової санкції вказали проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в ході якої державними інспекторами територіального управління Головтрансінспекції у Вінницькій області 25.12.2009 року виявлено надання послуг з перевезення пасажирів на автомобілі DAEWOO NEXIA, д.н. НОМЕР_1, облаштованого як таксі, що належить ОСОБА_2, у відсутність відповідних документів, зокрема ліцензійної картки. Про виявлене порушення складено акт № 143209 від 25.12.2009 року. 01.02.2010 р. начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області винесена постанова № 088435, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт до перевізника застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 510 гривень.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, але в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Заслухавши пояснення відповідача, представників позивача та прокурора, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно завдання на перевірку № 110506 від 21.12.2009 року (а.с. 8), державними інспекторами була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом автомобіля марки DAEWOO NEXIA, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, який перебував під його керуванням, виявлено порушення, зокрема: експлуатація легкового автомобіля облаштованого як таксі, на даху автомобіля встановлений розпізнавальний ліхтар, без наявності ліцензійної картки, про що було складено акт № 143209 від 25.12.2009 року (а.с. 5).
Із повідомлення (а.с. 7) вбачається, що ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи 01.02.2010 року щодо здійсненого ним порушення. Вказане повідомлення відповідач отримав, що стверджується копію повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 6), проте на розгляд справи не прибув.
Постановою № 088435 від 01.02.2010 року (а.с. 4), винесеною начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Ратовським А.С., за порушення законодавства - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно супровідного листа № 02-3/465 від 03.02.2010 року (а.с. 7), копія постанови № 088435 від 01.02.2010 року була направлена на адресу ОСОБА_2, що підтверджується реєстром згрупованих відправлень (а.с. 27).
Сума штрафу відповідачем не була сплачена, зазначене рішення - не оскаржено ні до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, як передбачено п. 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 143 від 29.01.2006 р., ні до суду.
Судом також встановлено, що постанова Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про застосування фінансових санкцій не є виконавчим документом в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Задовольняючи даний позов суд виходить із того, що постанова про застосування фінансових санкцій є обов'язковою до виконання. Примусовий механізм виконання даних рішень не визначений законодавством, саме тому прокурор звернувся до суду для прийняття рішення, яке виконується примусово органами державної виконавчої служби.
Таким чином, сума заборгованості відповідача становить 510 грн. та підлягає стягненню.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, також передбачено документи для регулярних спеціальних та нерегулярних пасажирських перевезень, та інші документи, передбачені законодавством України. Під "іншими документами" слід розуміти й будь-які документи, передбачені іншими законами та постановами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
Абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області діяло на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючим законодавством України щодо проведення перевірки та накладення фінансових санкцій.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач позовні вимоги визнав.
Відповідно до ч. 1 ст. 112, ст. 136 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи чи інтереси.
Взявши до уваги, що відповідач заявлені позовні вимоги позивача визнав, а також враховуючи, що викладені у заяві факти стверджуються матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владний повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, ст. 39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 124 Конституції України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 21000) в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код 34701167, держбюджет м. Вінниці 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) фінансові санкції в сумі 510 грн. (п'ятсот десять грн.).
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки визначені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови оформлено: 06.08.10
Суддя Свентух Віталій Михайлович
03.08.2010