ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2602/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : не з'явився;
відповідача : Дудник Дмитро Олександрович - представник на підставі довіреності;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адатекс"
до: Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції
про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення
ВСТАНОВИВ:
В червні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адатекс" з позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення.
Позов мотивовано тим, що за результатами виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адатекс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.12.2004 року по 01.10.2007 рік, проведеної працівниками Бершадської МДПІ, було складено акт перевірки № 348/23/33199221 від 17.12.2007 року, за наслідками якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192301/1-1125 від 13.02.2008 року. Позивач вважає дане рішення протиправним та просить його скасувати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судових засідань був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджує розписка про отримання повістки (а.с. 61).
В судовому засіданні 29.07.20010 представник позивача суду пояснила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.
03.08.2010 року позивачем подано заяву (а.с. 63) про розгляд справи за відсутності позивача у випадку, якщо суд буде вбачати можливість розглянути справу без витребуваних у позивача документів.
Оскільки представником відповідача надані копії документів, які витребовувались у позивача, суд вирішив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача позов не визнав, заперечував проти його задоволення. В письмових запереченнях № 850 від 07.07.2010 року (а.с. 45-48) зазначив, що Бершадською МДПІ при перевірці та винесенні оскаржуваного рішення порушень закону допущено не було. Разом з тим, як на окрему підставу для відмови у задоволенні позову вказав на пропущення позивачем строку звернення до суду.
Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі направлення № 115 від 15.11.2007 року, виданого Бершадською міжрайонною державною податковою інспекцією, та відповідно плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адатекс" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.12.2004 року по 01.10.2007 рік.
17.12.2007 року за результатами виїзної планової перевірки було складено акт № 348/23/33199221. Проведеною перевірку встановлено порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме підприємством занижено суму податку на додану вартість за червень 2006 року на 11000 гривень.
Відповідно до рішення Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції №1128 від 13.02.2008 року, прийнятого за наслідком розгляду скарги ТОВ з ІІ "Адатекс" щодо визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11000 гривень і застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 5500 гривень, податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення форми "В-1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11000 гривень та штрафних санкцій в сумі 5500 гривень (податкове повідомлення рішення №0000192301/1-1125 від 13.02.2008 року) /а.с. 17-22, 13/.
Не погоджуючись за даним податковим повідомленням рішенням позивач скористався правом на його адміністративне оскарження.
Відповідно до п. 5.2.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.
Не отримавши позитивної відповіді за наслідками розгляду скарг Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області та Державною податковою адміністрацією України, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000192301/1-1125 від 13.02.2008 року до суду.
Відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд виходисть із наступного.
У рішеннях податкового органу, прийнятих за наслідками розгляду скарг зазначено:
підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або - порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право - додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165: всі складені примірники податкової накладної підписуються особою уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.
Пунктом 8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року N 110 передбачено, що в разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку на додану вартість, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються документально не підтвердженими, платник податку несе відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, установлених законодавством,
на суму податкового кредиту, не підтверджену документально, незалежно від типу податкової декларації (повна, скорочена).
Відповідно до пункту 3.2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 - у випадках, що зазначені в пункті 3.1 даного Порядку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення, зокрема, за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В1"), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку.
Разом з тим, в ході розгляду справи, судом встановлено, що 08.02.2008 року Бершадською районною державною податковою інспекцією оформлено довідку про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адатекс" з питань дослідження фінансово-господарських операцій із ПП ОСОБА_1 в межах розгляду первинної скарги за період з 17.12.2004 р. по 01.10.2007 р..
З вказаної довідки вбачається, що проведеною перевіркою встановлено укладення між ТОВ з ІІ "Адатекс" та ПП ОСОБА_1 договору суборенди обладнання №3/05 від 05.05.2006 року. Даним договором передбачено, що ПП ОСОБА_1 передає, а ТОВ з ІІ "Адатекс" приймає у суборенду строком на 4 місяці майно : полуавтомат для виготовлення рамок кармана 745-28 фірми "Дюркопп" та стіл гладильний з парогенераторами фірми "НАОМОТО" (Японія).
Відповідно до договору сторонами складено акт завдання-прийняття в оренду майна відповідно до якого ПП ОСОБА_1 передала, а ТОВ з ІІ "Адатекс" прийняв в суборенду строком на 4 місяці майно: полуавтомат для виготовлення рамок кармана 745-28 фірми "Дюркопп" - орендна плата (без ПДВ) складає 36800 грн. та стіл гладильний з парогенераторами фірми „НАОМОТО" (Японія) - орендна плата (без ПДВ) складає 18200грн. Загальна сума орендної плати без податку на додану вартість становить 55000грн.. податок на додану вартість - 11000грн.
ПП ОСОБА_1 на адресу TOB з ІІ „Адатекс" виписано накладну №3/05 від 05.05.2006 року на оренду вищевказаного майна на суму 66000грн., в тому, чисті податок на додану вартість - 11000грн. та податкову накладну №01/5 від 05.05.2006 року на суму 66000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 11000грн.
Відповідно до платіжного доручення №142 від 15.06.2006 року TOB з II „Адатекс" на адресу ПП ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 66000 гри. (призначення платежу – оплата суборенди обладнання згідно договору 3/05 від 05.05.2006 року, в тому числі ПДВ 11000 грн.).
Будь-які інші документи, які б підтверджували отримання, оприбуткування, перевезення та використання у виробничому процесі підприємства полуавтомата для виготовлення рамок кармана 745-28 фірми «Дюркопп» та стола гладильного з парогенераторами фірми „НАОМОТО" (Японія) в TOB з ІІ "Адатекс" відсутні.
Крім того, в обґрунтування своєї позиції представником відповідача до матеріалів справи долучено письмові пояснення ПП ОСОБА_1, надані нею працівнику податкової міліції 23.11.2007 року, в яких ОСОБА_1 вказала, що фактично ніякого обладнання не було, а це була безтоварна операція /а.с. 50/.
З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для визнання пропитавним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Крім того, представником відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні заявленого позову, було вказано на пропуск позивачем строку звернення до суду. В своїх запереченнях та поясненнях представник відповідача наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, які полягають у відмові в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вищезазначені норми закону кореспондуються з п.13 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", яким визначено, що відповідно до частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Представником позивача не спростовувався факт обізнаності позивача в 2008 році про наявність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Крім того, потрібно відмітити, що позивач в серпні 2008 року уже звертався до Вінницького окружного адміністративного суду з ідентичним позовом, який 12.01.2010 року залишено без розгляду, в зв'язку з повторним неприбуттям у судове засідання позивача.
Таким чином, позивачем, в межах строку визначеного чинним законодавством, було здійснено звернення до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Наслідком розгляду такого звернення стала ухвала суду від 12.01.2010 року про залишення позовної заяви без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права на звернення до суду в загальному порядку.
Звернувшись в суд 17.06.2010 року із позовною заявою про скасування податкового повідомлення рішення Бершадської МДПІ №0000192301/1-1125 від 13.02.2008 року позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду.
Згідно ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні правові наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови;
7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи зазначене, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адатекс" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки визначені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови оформлено: 06.08.10
Суддя Свентух Віталій Михайлович
03.08.2010