ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2570/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : Горобець Ю.С. - представник за довіреністю;
відповідача : Люлькіс І.М. - представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринське шахтоуправління"
про: стягнення 28 310 грн. 18 коп.
ВСТАНОВИВ:
В червні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринське шахтоуправління" заборгованості в сумі 28310 грн. 18 коп.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованим до Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті пенсій за віком на пільгових умовах та витрат на доставку цих пенсій по громадянам, які отримують пенсію призначену відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з лютого 2010 року по травень 2010 року в загальній сумі 28310 грн. 18 коп., що стверджується розрахунками фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмові докази у справі.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення даного адміністративного позову та просила суд відмовити в його задоволені. В письмових запереченнях № 05-07/10 від 05.07.2010 року (а.с. 17-19) зазначила, що відсутні правові підстави для відшкодування витрат на пільгові пенсії.
Заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринське шахтоуправління" зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області як платник збору до Пенсійного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 були призначені пенсії відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах за Списком № 1, у зв’язку із роботою на ТОВ "Джуринське шахтоуправління".
Судом також встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які були отримані відповідачем відповідно 20.05.2010 р., 21.04.2010 р., 22.03.2010 р., 20.01.10 р. (а.с.4, 6).
Розміри витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджуються розрахунком заборгованості ТОВ "Джуринське шахтоуправління" по відшкодуванню вказаних пенсій станом на 31.05.2010 р. (а.с. 11).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI, абз. 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, ч.1 п.6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Крім того, відповідно до вимог Інструкції, управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою.
Підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
П.п. 6.8 п. 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суд встановив, що розрахунок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які повинен був сплатити відповідач, на його адресу направлений вчасно, в порядку та строк, встановлені в Інструкції № 21-1.
В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 1, виплачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на загальну суму 28 310 грн. 18 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютого по травень 2010 року, довідками про знаходження на обліку та отримання пенсії, розрахунком пенсії та витрат на доставку.
Відповідач в добровільному порядку вказану заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, виплачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 не сплатив.
Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 пенсії за віком на пільгових умовах за період з лютого по травень 2010 р. підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" та Інструкцією № 21-1.
Крім того, заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами, а її розмір відповідачем не оспорюється.
В письмових запереченнях представник відповідач зазначив, що чинне законодавство не передбачає обов’язку відшкодування підприємствами виплачених їх працівникам пільгових пенсій, призначених на підставі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Дане твердження відповідача не знайшло свого підтвердження відповідними доказами в судовому засіданні та спростовується вищевикладеним обґрунтуванням.
На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, крім того, вимоги позивача про сплату заборгованості, за період з лютого по травень 2010 року, в судовому порядку не оскаржував.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд вважає. що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частина 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Інструкція "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринське шахтоуправління" (с. Джурин, Шаргородського району, Вінницької області, 23545, р/р 26007486492001, Приватбанк, МФО 302689 , код ЄДРПОУ 05517601) на користь управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області (вул. Леніна, 222, м. Шаргород, Вінницька область, 23500, код 24900872, р/р 25607323710103 ВАТ "Ощадний банк України" м. Шаргород МФО 302076) 28 310 грн. 18 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її прогПостанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки визначені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови оформлено: 09.08.10
Суддя Свентух Віталій Михайлович
04.08.2010