Справа № 2-а-379/2010/0423

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

22 червня 2010 року суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Андруцького Олександра Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1, в якому він просить скасувати постанову винесену інспектором ДПС  ВДАІ м. Дніпродзержинська Андруцьким Олександром Сергійовичем від 09.05.2010 р. серії АЕ № 292365 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що 09.05.2010 р. інспектором ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Андруцьким Олександром Сергійовичем відносно нього                          був складений протокол про адміністративне правопорушення серія АЕ № 292365, відповідно               до якого позивач, начебто - 09.05.2010 року о 10-30 годині, в м. Дніпродзержинську на мостовому переході, керуючи автомобілем ЗАЗ д/н НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 82 км/год., чим перевищив встановлену швидкість у населеному пункті на 22 км/год. та винесена постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки викладене у протоколі серії АЕ № 298051 не відповідає дійсності з таких підстав:

-   зі змісту протоколу не вбачається, що саме автомобіль, керований позивачем, перевищив швидкість руху, адже поряд з ним рухалися й інші автомобілі, а також не вбачається того, що покази застосованого відповідачем приладу для вимірювання швидкості руху автомобіля достовірні та відповідають дійсності;

-   позивачем при складені протоколу були надані пояснення про незгоду, що саме керований ним автомобіль перевищив швидкість, оскільки він рухався зі швидкістю                60 км/год. Однак відповідачем при розгляді справи не надано будь-якої оцінки даному доказу;

-   у постанові та протоколі не наведено даних про допуск приладу «Іскра» до вимірювання в Україні, повірку похибки при вимірюваннях;

-   інспектор ДПС відмовився включити до протоколу як свідка ОСОБА_4, яка їхала                 з позивачем в автомобілі та могла надати свідчення, що правопорушення не вчинялося;

-   позивачем при складенні протоколу було заявлено клопотання про розгляд справи                   за місцем його проживання та відкласти розгляд справи на іншу дату для надання правової допомоги. Однак позивачеві було відмовлено, оскільки відповідач завбачливо виніс постанову.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача були незаконними і просить скасувати оскаржувану постанову.

Позивач в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 3 ст. 122 КАС України, на підставі наявних                   у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов обґрунтований                  та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з вказаним правопорушенням позивач не погодився.

В цей же день інспектором ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Андруцьким О.С. винесено постанову серії АЕ № 292365, згідно якої ОСОБА_1 09.05.2010 року о 10-30 годині,                               в м. Дніпродзержинську на мостовому переході, керуючи автомобілем ЗАЗ д/н НОМЕР_1, рухався  зі швидкістю 82 км/год., чим перевищив встановлену швидкість у населеному пункті на 22 км/год. і нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави                                   в розмірі 255 гривень (а. с. 5).

Суд вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального                                    та процесуального права, а отже підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Кодекс України про адміністративні правопорушення поєднує в собі норми                                      як матеріального так і процесуального права.

Зокрема, ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах                           про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Під всебічним, повним та об’єктивним з’ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи,                 яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Із протоколу про адміністративне правопорушення видно, що час вчинення правопорушення збігається з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення (а. с. 4). Тобто відповідачем не було всебічно, повно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, що потягло                   за собою помилкове винесення постанови.

Ст. 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,                      чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,                          чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду,                        чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, однак як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем при розгляді справи не було виконано вимог ст. 280 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП п останова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте                  по справі рішення, а згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України  законодавства у справах про деякі злочини  проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283,                   284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок  про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати  мотиви відхилення інших доказів                       на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів, однак, в оскаржуваній постанові відсутні будь-які висновки, мається лише констатація факту і все.

Крім того, в постанові відсутня вказівка хто саме проводив фіксацію правопорушення приладом «Сокіл МС» № 0409303 в той час, як це повинно бути зафіксовано, оскільки відповідно до п. 13.2 Інструкцію з   діяльності підрозділів дорожньо – патрульної служби Державної автомобільної інспекції МВС України, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише ті співробітники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з використання цих приладів. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими приладами не допускаються, а тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього руху необхідно мати відомості про цього співробітника.

Відповідачем не надано жодних доказів правомірності своїх дій, в той час                                      як  ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність своїх дій, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача  до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним, а отже постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову                    по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість  винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.

Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися                            на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, то суд вважає за можливе, скасувавши оскаржувану постанову, закрити провадження у справі                         про адміністративне правопорушення відносно позивача в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162,                                    163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.,  -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Андруцького Олександра Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії АЕ № 292365 від 09 травня 2010 року винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Андруцьким Олександром Сергійовичем.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1, на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

  Постанова може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                 Т.А. Ковальчук