Справа № 2-а-394/2010/0423

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

 28 липня 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді                 Ковальчук Т.А.

при секретарі                 Ровному І.О.

за участю позивача                 ОСОБА_1

відповідача                     Хорольського Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Магдалинівського району Хорольського Дмитра Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,      

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Магдалинівського району Хорольського Дмитра Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому позивач просить суд  скасувати постанову                      серії АЕ № 227070 від 18 травня 2010 року.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 18 травня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ Магдалинівського району Хорольським Д.С. був складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про притягнення його                                 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 гривень. Як зазначає позивач, вказане адміністративне стягнення було накладено на нього за те, що він 18.05.2010 року о 10-10 годині, керуючи автомобілем Форд н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку та стоянку ближче 10 м                               до пішохідного переходу, який обладнаний по вул. Радянській в смт. Магдалинівка, не маючи полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Однак, позивач вважає, що ця постанова винесена з порушеннями вимог діючого законодавства з огляду на наступне.

    Позивач в позові зазначає, що 18.05.2010 року близько 10 годин він зупинився                              на вул. Радянській і припар кувався там, де встановлена розмітка для платної стоянки автомобілів. В цей час до позивача підійшов працівник ДАІ та повідомив про порушення правил зупинки                 та стоянки, однак позивач заперечив йому і показав, що його автомобіль не знаходиться                        на пішохідному переході, а сама розмітка для стоянки розташована в безпосередній близькості                  від пішохідного переходу. Біля автомобіля позивача знаходилися інші автомобілі, але претензії були пред’явлені тільки йому. Також позивач вказує, що наполягав щоб були запрошені свідки – очевидці скоєння ним правопорушення.

Позивач посилається на те, що на лобовому склі його автомобіля знаходиться талон страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, тому вважає,                           що адміністративна відповідальність настає, якщо страхового полісу немає взагалі. Всі пояснення позивача – відповідач ігнорував.

З пояснень наданих позивачем у судовому засідання вбачається наступне.

Позивач пояснив, що зупинився на автомобілі приблизно в 5 м від пішохідного переходу, відповідно до розмітки призначеної для стоянки. Позивач не заперечував, що бачив знак «Пішохідний перехід», однак вважає, що розмітка, яка давно була нанесена теж діє. Також позивач вказує, що талон страхування цивільної відповідальності був прикріплений на лобовому склі його автомобіля, однак при собі страхового полісу не було та пояснив, що не знав, про те, що його обов’язково треба мати з собою. Позивач вважає, що інспектор ДАІ не вірно наклав на нього адміністративне стягнення, оскільки сума штрафу для нього є значною.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що зупинивши позивача за порушення Правил дорожнього руху України, за здійснення зупинки автомобіля ближче 10 м до пішохідного переходу з’ясувалось, що водій не мав при собі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, лише талон на якому не зазначається, прізвище, ім’я та по-батькові власника транспортного засобу, марка автомобілю, тому вважав за необхідне перевірити наявність самого полісу, якого у позивача не було при собі. Відповідач зазначив, що позивач зупинився                  у місці де залишилися фрагменти колишньої розмітки для платної стоянки поблизу пішохідного переходу, знак із табличкою місце для платної стоянки відсутній

Відповідач зазначив, що при розгляді справи застосував ч. 2 ст. 36 КУпАП, про, що вказав  у постанові.

Судом по справі встановлено, що 18 травня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ Магдалинівського району Хорольським Д.С. було складено протокол серії АЕ № 304221,                 згідно якого позивач 18.05.2010 року о 10-10 годині, керуючи автомобілем Форд н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку та стоянку ближче 10 м  до пішохідного переходу, який обладнаний по вул. Радянській в смт. Магдалинівка, не маючи полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив п. 2.1, 15.9 (г) Правил дорожнього руху України,                                         за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП (а. с. 3).

Цього ж дня відповідачем було винесено постанову серії АЕ №  227070, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого                         ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу                       на користь держави в розмірі 430 гривень. (а. с. 4).

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи  громадян, на встановлений порядок управління                                   і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

П. 15.9 (г) Правил дорожнього руху України встановлено, що  зупинка забороняється                 на  пішохідних  переходах  і  ближче  10  м від них з обох боків, крім випадків надання переваги                 в русі.

Відповідно до п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України водій  механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс  (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії,  які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних  транспортних  засобів  на  території України, повинні   мати   при   собі  відповідні   підтвердні    документи (посвідчення).  

Із пояснень сторін та матеріалів справи видно,  що позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме порушив правила зупинки та керував транспортним засобом,             не маючи при собі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Тому                 в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого                          ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає,                     що дії позивача були правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126  КУпАП, як порушення правил зупинки та керування транспортним засобом, не маючи при собі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Призначене адміністративне стягнення  відповідає вимогам санкції ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126   КУпАП, та принципам призначення адміністративного покарання з урахуванням ст. 36 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162,                                 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.,  -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанову серії АЕ №  227070 від 18 травня 2010 року винесену інспектором ДПС ВДАІ Магдалинівського району Хорольським Дмитром Сергійовичем – залишити без змін.

  Постанова може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження                       та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                             Т.А.Ковальчук