ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2531/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : Стратович С.В. - представник за дорученням;
відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі
до: приватного науково-виробничого підприємства "ЗалізоБетонЦентр"
про: стягнення 115 763 грн. 40 коп.
ВСТАНОВИВ:
В червні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі з позовом до приватного науково-виробничого підприємства "ЗалізоБетонЦентр" про стягнення заборгованості в сумі 115 763 грн. 40 коп.
Позов мотивовано тим, що внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі в сумі 115 763 грн. 40 коп., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, картками особового рахунку платника страхових внесків, рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені та вимогою про сплату боргу.
03.08.2010 року позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 73), відповідно до якого позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 100 874 грн. 29 коп.
Відповідно до частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
З урахуванням вищевикладеного, в судовому засіданні 09.08.2010 року судом було прийнято зменшення позивачем позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується розписками про отримання повістки (а.с. 54, 57) та повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 47, 72).
Суд вважає, що відповідач повідомлення суду проігнорував, а його неявка свідчить про небажання приймати участь у засіданні і містить ознаки наміру затягування розгляду справи.
Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Таким чином, суд, враховуючи, що відповідачем не повідомлено суд про причини неявки та не надано заяву про розгляд справи за його відсутності, вважає, що вжив достатні заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника відповідача, для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Подані в справу докази є достатніми для вирішення спору у відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами. Тому суд приходить до висновку про можливість вирішення спору у відсутність відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Приватне науково-виробниче підприємство "ЗалізоБетонЦентр" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькому районі і є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 6 ч. 2 ст.17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року № 64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.
Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач несвоєчасно сплачував страхові внески, відповідно до чого утворився борг в сумі 115 763 грн. 40 коп. Даний борг був визначений на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2009 року по лютий 2010 року. (а.с. 5-21, 30).
Згідно п. 2, п. 3 ст. 106 даного Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
На підставі п. 2 ч. 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
З урахуванням вищевказаних положень Закону позивачем застосовано до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на підставі рішень № 559 від 28.07.2009 р. (а.с. 22), № 168 від 12.03.2010 р. (а.с. 31), № 169 від 12.03.2010 р. (а.с. 33), № 170 від 12.03.2010 року (а.с. 35), № 171 від 12.03.2010 р. (а.с. 37), № 172 від 12.03.2010р. (а.с. 39), рішення № 1 від 26.02.2010 р. на загальну суму 43 505 грн. 76 коп.
Крім того, позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялись вимоги про сплату боргу № Ю-79 від 01.03.2010 р. (а.с. 4), № Ю-121 від 01.04.2010 р. (а.с. 28), які протягом 10-ти робочих днів після отримання, відповідачем не були сплачені та в свою чергу не оскаржувались.
03.08.2010 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 73), відповідно до якого позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 100 874 грн. 29 коп.
Як вбачається з акту взаємозвірки заборгованості від 20.07.2010 р. (а.с. 74) заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі, станом на 20.07.2010 р., складає 100 874 грн. 29 коп.
Таким чином, загальна сума заборгованості становить 100 874 грн. 29 коп., що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2009р. по лютий 2010 р., рішеннями № 559 від 28.07.2009 р., № 168 від 12.03.2010 р., № 169 від 12.03.2010 р., № 170 від 12.03.2010 року, № 171 від 12.03.2010 р., № 172 від 12.03.2010р., № 1 від 26.02.2010 р., вимогами про сплату боргу № Ю-79 від 01.03.2010 р., № Ю-121 від 01.04.2010 р., розрахунком ціни позову (а.с. 41), актом взаємозвірки (а.с. 74).
В силу ч. 3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ст.ст. 5, 15, 17, 18, 20, ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 124 Конституції України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства "ЗалізоБетонЦентр" (вул. Пимакова, 1, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, код ЄДРПОУ 30804229, р/р 260064637 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247) на користь Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, 21009, р/р № 25609323481203 та р/р № 25606323481303 в ОПЕРВ Облуправління ВАТ "Держощадбанк" м.Вінниці, МФО 302076, код 20098343) недоїмку та фінансові санкції в сумі 100 874 грн. 29 коп. ( сто тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 29 коп.)
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки визначені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови оформлено: 12.08.10
Суддя Свентух Віталій Михайлович
09.08.2010