ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2491/10/2470
11:00
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
при секретарі судового засідання –Олійник О.В.;
з участю:
представника позивача –Марусяк Г.В.(довіреність №3380 від 16.08.10р.); Марчук С.Г. (довіреність №27-13/305 від 27.07.10р.)
представника відповідача –Киреляк С.І. (довіреність №03-536 від 30.07.10р.)" ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернівецького міського центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства "Денисівка" про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ :
Чернівецький міський центр зайнятості (позивач) звернувся з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства “Денисівка”(відповідача) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 5955 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” вiд 02.03.2000р. № 1533-III, не належним чином сплатив страхові внески до Фонду загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття (далі-Фонд). Внаслідок таких дій, відповідно до наданих позивачем розрахунків, станом на 30 січня 2003 року утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 1 жовтня 2001 року по 31 грудня 2002 року, що підтверджується актом перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття від 30.01.2003 року № 11.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач заперечував проти позову,оскільки вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, виходячи з таких обставин.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.01.2002р. по справі 2/21/Б порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ “Денисівка”з метою проведення процедури санації.
Ухвалою суду від 14.02.2002р. введено процедуру санації та зобов'язано керуючого санацією зробити повідомлення в офіційному друкованому органі про порушення справи про банкрутство та відкриття процедури санації боржника.
19 лютого 2002р. було здійснено оголошення в друкованому виданні.
Чернівецький міський центр зайнятості у встановлений ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”місячний термін не подав письмову заяву з вимогою включити заборгованість у сумі 5955,00грн. в реєстр кредиторів. Адже заборгованість у сумі 5955грн. (3654,71грн. страхові внески нараховані із заробітної плати, 2300,05грн. - на заробітну плату), виникла станом на 01.01.2002р., доказом цього служить записи в головній книзі товариства.
Згідно частини 2 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Так, ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24 травня 2002р. по справі 2/21/Б затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого, Чернівецький МЦЗ не являється кредитором ВАТ “Денисівка”. За таких обставин, борг у сумі 5955,00 грн., що виник станом на січень 2002р., вважається погашеним, згідно ухвали господарського суду від 24.05.2002р.
Листом №06-295 від 12.07.2002р.позивача було повідомлено про введення процедури санації та накладення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
В акті перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття №11 від 30.01.2003р. відповідачем було заначено про погашення заборгованості у сумі 5955грн., як безнадійної.
Таким чином, вважає вимоги позивача про стягнення погашеної заборгованості у сумі 5955,00грн. безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі обставини та правовідносини.
ВАТ “Денисівка”12.03.1991р. зареєстроване Чернівецькою міською радою як суб’єкт підприємницької діяльності, а з 01.03.1998р. є платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за № 241200473.
Пунктом 2 ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” вiд 02.03.2000р. № 1533 передбачено обов’язок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
В порушення вимог даного Закону ВАТ “Денисівка” несвоєчасно сплачував страхові внески, що підтверджується актом перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття від 30.01.2003 року № 11. За даними вказаного акту перевірки заборгованість (недоїмка) відповідача перед Фондом складає 5955 грн.
На день пред’явлення позову до суду заборгованість не погашена відповідачем
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25.01.2002р. по справі 2/21/Б порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ “Денисівка”з метою проведення процедури санації.
Ухвалою від 14.02.2002р. введено процедуру санації та зобов'язано керуючого санацією зробити повідомлення в офіційному друкованому органі про порушення справи про банкрутство та відкриття процедури санації боржника.
Як вказує позивач, 19 лютого 2002р. та 23 лютого 2002р. було здійснено оголошення в друкованому органі, що підтверджується ухвалою суду від 24 травня 2002 року, якою затверджено реєстр кредиторів.
Відповідно до п.15 ст.11, ч.3 ст.51 та ч.6 ст.53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII вiд 14.05.1992 (надалі - Закон № 2343-XII ) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами.
Статтею 14 вказаного Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникають до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30-ти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справ про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у передбачений строк, встановлені ч.2 ст.14 Закону №2343 –XII. Відповідно до вказаної статті вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, вважаються погашеними, а зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Таким чином, грошові вимоги Чернівецького міського центру зайнятості до відповідача виникли до 25 січня 2001 року, що підтверджується випискою з головної книги підприємства, тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство, а тому вважаються відповідно до ст.1 Закону №2343 –XII конкурсними.
Чернівецький міський центр зайнятості, як конкурсний кредитор по стягненню заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ “Денисівка”, не звертався до господарського суду із заявою про визнання його кредитором боржника та про включення його вимог до реєстру кредиторів. Докази, якими б ці обставини спростовувалися в матеріалах справи відсутні, а тому висновки про те, що дана заборгованість є погашено ґрунтуються на вимогах ч.2 ст.14 Закону №2343 –XII.
Спеціальним і єдиним законом , який регулює порядок виконання суб’єктом банкрутства своїх зобов’язань перед кредиторами є Закон №2343 –XII.
За приписами ст..1 цього Закону погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов’язання або припинення зобов’язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону вважаються погашеними.
У справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу, обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладення мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування граничного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч.2 ст.14, ч.5 ст.31 Закону №2343 –XII.
Виходячи з системного аналізу зазначених норм права суд приходить до наступного висновку,що вимоги Чернівецького міського центру зайнятості є погашеними, а тому суд відхиляє грошові вимоги позивача. Таким чином, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач довів обґрунтованість своїх заперечень, що підтверджується матеріалами справи, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню як безпідставний.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст.86, 160-163, 167 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, перебачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копіїї постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отриманн суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 17 серпня 2010 року.
Суддя О.Я.Бойко