ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 р. Справа № 2-а-2077/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : Каленюк Тетяна Анатоліївна - представник на підставі довіреності;
відповідача : Вуйлов Валерій Віталійович - керівник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: Липовецького районного центру зайнятості
до: приватного малого підприємства "Віля"
про: стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
В травні 2010 року Липовецький районний центр зайнятості звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до приватного малого підприємства "Віля" про стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що до Липовецького районного центру зайнятості звернувся ОСОБА_3, як такий що шукає роботу. За його особистою заявою було прийнято рішення про надання вказаній особі статусу безробітного та призначена допомога по безробіттю з урахуванням страхового стажу та довідки про середню заробітну плату (дохід) № 285 від 20.02.2009 року, виданої ПМП "Віля". Однак під час проведення перевірки, було встановлено, що дані, які відображені в довідці про середню заробітну плату ОСОБА_3 не відповідають дійсності, як наслідок це, призвело до виплати допомоги в більшому розмірі. Відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець зобов'язаний надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про заробітну плату працівників, використання робочого часу. Достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду. Липовецький районний центр зайнятості звертався до відповідача з пропозицією повернути зайво виплачені кошти допомоги по безробіттю, сума якої складала 5776 грн. 15 коп., однак відповідач не виконав вимоги позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що не видавав ніякої довідки ОСОБА_3, проте не оспорював того факту, що на довідці про середню заробітну плату (дохід) № 285 від 20.02.2009 року стоїть його підпис та печатка його підприємства.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
ОСОБА_3, як такий що шукає роботу, 17.04.2007 року звернувся до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та був зареєстрований на обліку в Липовецькому районному центрі зайнятості як безробітний.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон) застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.
Згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з приватним малим підприємством "Віля" в період з 15.08.2008 року по 16.02.2009 року та був звільнений з роботи, в зв’язку із закінченням строку трудового договору на підставі наказу № 04 від 16.02.2009 року
Статтею 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В зв'язку з відсутністю підходящої роботи Липовецьким районним центром зайнятості 30.07.2009 року було прийнято рішення про надання ОСОБА_3 статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, відповідно до ст. 22 та ст. 23 Закону, тобто з урахуванням страхового стажу та середньої заробітної плати.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Згідно з п. 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 11 березня 2008 р. N 125/116, постановою правління Пенсійного фонду України від 11 березня 2008 р. N 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2008 р. за N 255/14946 (далі –Порядок) в разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону центрами зайнятості здійснюється перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.
У відповідності до Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, від 12 липня 2006 р. N 259/407, постановою правління Пенсійного фонду України від 12 липня 2006 р. N 9-3 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 р. за N 876/12750 Липовецьким районним центром зайнятості було встановлено, що ОСОБА_3 надав в центр зайнятості недостовірну інформацію стосовно своїх доходів за період праці в ПМП "Віля". Вказане підтверджується листом управління пенсійного фонду України у Барському районні Вінницької області № 337/06-41/05 від 02.04.2010 року (а.с. 10) та листом Барської міжрайонної державної податкової інспекції № 7752/17 від 26.07.2010 року (а.с. 54), які мастяться в матеріалах справи.
Таким чином ОСОБА_3 надав не достовірну довідку, яку отримав від МПП "Віля", як наслідок, даний факт не відповідає вимогам призначення допомоги по безробіттю на підставі ч. 1 ст. 23 Закону, а тому вказана особа мала право на отримання допомоги по безробіттю без урахування довідки про отримання заробітної плати.
Згідно ст. 35 Закону роботодавець зобов'язаний надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про заробітну плату працівників, використання робочого часу. Достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 6 Порядку якщо відомості, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем.
На підставі акту розслідування страхових випадків № 103 від 15.04.2010 року (а.с. 7) та ст. 35 Закону Липовецьким районним центром зайнятості прийнято наказ № 47 від 19.04.2010 року про повернення зайво виплаченої допомоги по безробіттю.
Липовецький центр зайнятості неодноразово звертався до ПМП "Віля" з вимогами про сплату заборгованості, що підтверджується листом № 02-18/710 від 21.04.2010 року, однак в добровільному порядку відповідач кошти не сплатив. Таким чином заборгованість на час розгляду справи складає 5776 грн. 15 коп.
Відповідно до ст. 39 Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Липовецького районного центру зайнятості до малого приватного підприємства підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а незаконно виплачена допомога по безробіттю стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Закону України "Про зайнятість населення", Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Конституцією України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного малого підприємства "Віля" ( вул. Нахімова, 19, кв. 50, м. Бар, Вінницька область, 23000, код ЄДРПОУ 20105528) кошти в сумі 5776 грн. 15 коп. (п'ять тисяч сімсот сімдесят шість грн. п'ятнадцять коп.) допомоги по безробіттю на рахунок Липовецького районного центру зайнятості (вул. Леніна, 53, м. Липовець, Вінницька область, 22500, р/р 37171304900273 УДК у Вінницькій області, код платежу 50040400, код отримувача 34701099, МФО 802015).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 30.07.10
Суддя Свентух Віталій Михайлович
26.07.2010