ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
УХВАЛА
19.01.2007 | Справа №2-27/2182-2006А |
За позовом Мале комунальне підприємство “Гермес Плюс”, Ленінський район, с.м.т. Леніно, вул. Енгельса, 11 – А.
До відповідача – ДПІ в Ленінському районі, с.м.т. Леніно, вул. Дзержинського, 7.
Про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень №0000132600/0 від 06.06.2005 р., №0000132600/1 від 11.07.2005 р., №0000132600/2 від 07.10.2005 р.
Суддя Н.В. Воронцова.
представники:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідача - Тимощук С. В., дор. у справі.
Сутність спору: Позивач – мале комунальне підприємство “Гермес Плюс” звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Керченської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень №0000132600/0 від 06.06.2005 р., №0000132600/1 від 11.07.2005 р., №0000132600/2 від 07.10.2005 р.
Позивач позовні вимоги обгрунтовує тим, що акт перевірки №217\26-2/23437107/8 від 03.06.2005 р. не може слугувати доказом порушення позивачем вимог ст.. 4 Декрету КМУ України 356 – 93 від 20.05.1993 р. “Про місцеві податки і збори”, оскільки в ньому не приведені і не встановлені всі об’єктивні данні, що є обов’язковими для складу правопорушення. Відповідна позиція Вищого господарського суду України відображена в постанові від 25.05.2004 р. №А – 42/212 – 03. Таким чином, позивач вважає, що недотримання посадовими особами відповідача порядку організації і оформлення результатів проведеної перевірки позивачем привело до неправильного встановлення фактичних обставин повноти і своєчасності сплати ринкового збору і неправомірному визначенню позивачу податкового забовязання.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
В судове засідання, що відбулося 17.01.2006 р. позивач явку представника не забезпечив, телеграмою від 16.01.2006 р. просив справу відкласти в зв’язку з неможливістю явки керівника.
Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що вважає спірні податкові повідомлення – рішення такими, що відповідають чинному законодавству України, і просить у позові відмовити у повному обсязі.
Ухвалою ГС АР Крим від 24.03.2006 р. провадження по справі було зупинено, та призначено судово – бухгалтерську експертизу. На вирішення експертизи було поставлено наступне питання:
- Чи відповідають висновки перевіряючих Керченської державної податкової інспекції які викладено в акті перевірки № 217/26-2/23437107/8 від 03.06.2005 р. “про результати позапланової документальної перевірки правомірності нарахування і перерахування до бюджету ринкового сбору малим комунальним підприємством “Гермес Плюс”, за період з 01.10.2003 р. по 31.03.2005р. первинним документам бухгалтерської і податкової звітності МКП “Гермес Плюс”.
Суд дійшов висновку про те, що для з’ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання та ухвалою від 24.03.2006 р. призначив по справі судово – бухгалтерську експертизу, яку доручив ТОВ “Кримське експертне бюро”.
Від експертної установи двічі, 14.04.2006 р. і 29.05.2006 р., надходили клопотання про витребування від сторін по справі додаткових документів, необхідних для проведення експертизи.
У виконання вказаних клопотань експерта, господарський суд двічі, 17.04.2006 р. і 01.06.2006 р., покладав на сторін по справі забовязання по наданню експертній установі документів, вказаних у клопотаннях від 14.04.2006 р. і 29.05.2006 р.
17.11.2006 р. на адресу ГС АР Крим від експертної установи було повернено матеріали контрольної справи з повідомлення про неможливість проведення експертизи.
Експерт вказане обґрунтовує тим, що документи, необхідні для проведення експертизи, від сторін по справі так і не надійшли. На підставі викладеного і керуючись п. п. 4.3 Інструкції “Про призначення і проведення судових експертиз”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5, експерт дійшов висновку про неможливість проведення експертизи.
Експерт також повідомив, що ним було досліджено матеріали справи, тобто понесені витрати по підготовці експертизи, і на підставі цього просить включити дані витрати у розмірі 400 грн. до судових витрат відповідно до рахунку №68/38 від 15.11.2006 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАСУ судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 87 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
Оскільки експертиза по даній справі фактично проведена не була, то і не має підстав для стягнення суми за дослідження матеріалів.
В зв’язку з вказаним, ухвалою ГС АР Крим від 22.11.2006 р. провадження по справі було поновлено.
На позивача було покладено забовязання представити до суду письмові пояснення з питання невиконання клопотань експерта від 14.04.2006 р. і 29.05.2006 р.; представити документи, що підтверджують кількість торгових місць і кількість днів роботи по кожному суб’єкту підприємницької діяльності, відображених в акті перевірки відповідача від 03.06.2005 р., представити оригінал акту перевірки.
В судове засідання, що відбулося 12.12.2006 р., позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Від відповідача по справі надійшло клопотання від 21.12.2006 р., відповідно до якого було повідомлено, що відповідно до наказу ДПА в АР Крим №162 від 30.03.2006 р. Керченська МДПІ була реорганізована шляхом поділу на ДПІ в м. Керч та ДПІ в Ленінському районі, які є її правонаступниками. На підставі викладеного, позивач просив, в порядку процесуального правонаступництва заміну відповідача – Керченської МДПІ на її правонаступника – ДПІ в Ленінському районі АР Крим.
Судом вказане клопотання було задоволено, та 21.12.2006 р. ухвалено здійснити заміну відповідача по справі - Керченську МДПІ на її правонаступника – ДПІ в Ленінському районі АР Крим.
В судове засідання, що відбулося 21.12.2006 р., позивач явку представника не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.
В зв’язку з вказаним, судом було оголошено перерву до 19.01.2007 р. на 10 г. 30 хв.
В судове засідання, що відбулося 19.01.2007 р., позивач явку представника не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення, яке було відправлено 27.12.2006 р. і отримане представником позивача 28.12.2006 р.
Про причини неявки повідомлено не було.
Відповідно до п. 4 ст. 155 КАСУ суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув в судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Позивач трічі не забезпечив явку в судове засідання, не повідомивши про причини своєї не явки, при цьому від позивача заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Також позивач неодноразово не виконував вимоги суду, викладені у відповідних повістках – викликах.
Не явка представника позивача та ненадання витребуваних документів суттєво перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі вищенаведеного суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155, п. 16 ч. 4 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Залишити позов без розгляду.
Особа, позовна заява якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких заява було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.