ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.03.2007 | Справа №2-27/99-2007А |
За позовом – Дочірнє підприємство “Будівельно – монтажний поїзд №545” відкритого акціонерного товариства “Дніпротрансбуд” , м. Сімферополь, вул. Москальова, 32.
До відповідача – Управління ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополь, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14а.
Про скасування рішення.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Топоріщевої Т. П.
представники:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідача – Милютіна Т. В., дор.у справі.
Сутність спору:
Позивач – Дочірнє підприємство “Будівельно – монтажний поїзд №545” відкритого акціонерного товариства “Дніпротрансбуд” звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про скасування рішення Управління ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополь №667 від 02.10.2006 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату ( не перерахування ) чи несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування ) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками чи органом ПФУ.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем не було вжито жодних заходів та вчинено жодної дії, спрямованою на передачу вимог про сплату недоїмки по страховим внескам у відповідний орган державної виконавчої служби. Така бездіяльність територіального органу пенсійного фонду призвела до того, що в результаті були нараховані штрафні санкції та пеня за несвоєчасне перерахування суми страхових внесків в сумі, що зазначена вище, та відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій і нарахування пені.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що відповідно до даних особових карток, які формуються за даними звітів, страхувальником було порушено строки сплати сум страхового збору, нарахованого до 01.01.2004 р. і сплаченого в період 2004 -2005 р. р., а також страхові внески за період з січня 2004 р. по серпень 2006 р. В зв’язку з вказаним, відповідачем було винесено спірне рішення. Сплата ж сум узгоджених вимог про сплату боргу до категорії примусово стягуємих платежів, несплачених страхувальником в добровільному порядку у встановлені строки і свідчить навпаки не про бездіяльність, а про активні дії відповідача по стягненню заборгованості. Таким чином, відповідач вважає, що спірне рішення винесено у чіткої відповідності до норм чинного законодавства України.
На підставі викладеного, просить у позові відмовити.
Позивач у поясненнях по справі повідомив про те, що відповідач саме був забовязаний винести вимогу і звернутися з нею до органу державної виконавчої служби. Таким чином, позивач вважає, що, нехтуючи своїм обов’язком щодо звернення до органу державної виконавчої служби з вимогою про сплату недоїмки, яка є виконавчим документом, відповідач штучно створював ситуацію, за якою нараховувалися значно більші суми штрафних санкцій і пені.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, клопотанням від 06.03.2007 р. просить справу розглянути за відсутністю свого представника на підставі матеріалів справи в зв’язку з хворобою представника та неможливістю його присутності в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
В С Т А Н О В И В :
Управлінням ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополь було винесено рішення №667 від 02.10.2006 р. про застосування фінансових санкцій і нарахування пені за несплату ( не перерахування ) чи несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування ) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками чи органом ПФУ.
Відповідно до вказаного рішення, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р., у відношенні позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 59300 грн. і нарахована пеня в загальній сумі 13548,81 грн.
Згідно преамбулі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р. вказаний Закон, розроблений згідно Конституції України і Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і сплату пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених вказаним Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду і фінансування за рахунок його коштів витрат на сплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових сплат застрахованим особам, членам їх сімей і іншим особам, передбаченим вказаним Законом.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування і збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно законодавства, яке було чинним раніше; кошти сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування згідно з чинним Законом. А страхувальники – це роботодавці та інші особи, які згідно з чинним Законом сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Дочірнє підприємство “Будівельно – монтажний поїзд №545” відкритого акціонерного товариства “Дніпротрансбуд” зареєстровано в Управлінні ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополь як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним номером 13-05-137.
Відповідно до п. 6. ст. 17 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державної пенсійному страхуванні» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлений термін та у повному обсязі страхові внески.
Згідно п. п. 2,3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» суми страхових внесків, вчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками в строки, зазначені ст. 20 даного Закону, вважаються простроченою заборгованістю по сплаті страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені й застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою й у строки, зазначені правлінням Пенсійного фонду, направляють страхувальникам, що мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно до положень п. п. 3.1 п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та у строк 10 робочих днів від дня одержання якого страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
З аналізу вказаних норм права, випливає, що територіальний орган ПФУ саме вправі, а не забовязаний надсилати вимоги про недоїмку, при цьому одночасно в вимозі вказується і недоїмка і сума штрафних санкцій.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату
(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у
строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Судом встановлено, що відповідач постійно на протязі 2004 р. до липня 2006 р. надсилав на адресу відповідні вимоги про сплату недоїмки і штрафних санкцій, які надсилав до ВДВС Залізничного РУЮ, що підтверджується наданим відповідачем розрахунком штрафних санкцій і пені по рішенню №667 від 02.10.2006 р.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем виконано всі вимог чинного законодавства України.
Наявність самої заборгованості позивач до речі не заперечує.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.
Відповідач обґрунтованість внесеного ним рішення довів у повному обсязі.
При таких обставинах справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Вступну і резолютивну частини постанови проголошено 06.03.2007 р.
Постанову складено у повному обсязі 14.03.20067 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.