Судове рішення #105286
Справа 22- 5787

Справа 22- 5787                                                                     Суддя 1 інстанції Токарева Н.М.

Категорія 12                                                                             Доповідач Бугрим Л.М.

 

УХВАЛА Іменем    України

10 липня 2006 року Апеляційний Донецької області у складі суддів

Головуючого Бугрим Л.М.

Суддів Зінов"євої А.Г . Лоленко А. В.

При секретарі Баклановій Ю.В

За участю адвоката ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду м. Доненька від 12 квітня 2006 року постановленного за позовом Донецько-Ясиноватського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною.

Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , її представника ОСОБА_7,виступ адвоката ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи,апелящйний суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 29 травня 2006 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною

На зазначене судове рішення ОСОБА_2 була подана апеляційна скарга,у якій він просить рішеня суду скасувати, постановити нове рішення, яким визнати договір купівлі - продажу квартири недійсним, посилаючись на те,що судом дана невірна оцінка доказам Зокрема, не враховано що на спірну квартиру було накладено дві заборони на відчудження майна і одна була лише знята, а друга існує по цей день і тому у нотаріуса не було підстав видавати довідку про відсутність заборони на відчудження майна.Суд не врахував показання свідка ОСОБА_8 співробітника інформайційного центру, яка показала суду про тс,що при укладенні договору була заборона на відчудження майна на призвище „ ОСОБА_4 „ тому нотаріус не могла видавати довідку про відсутність заборони на майно.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримував доводи апеляційної скарги у повному обсязі просив скасувати рішення суду та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те,що суд дав невірну оцінку доказам , не врахував наявність заборони на відчудження майнаОСОБА_4 , яку наклав слідчий. Окрім того , вважав, що ухвала Київського районного суду від 16 травня 2003 року про зняття арешту з квартири ОСОБА_4 с незаконною, однак, до цього часу не скасована

 

Адвокат ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2та визнати договір купівлі-продажу спірної квартири , яка належала ОСОБА_4 недійсним у зв"язку з накладеною забороною на її відчудження.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не    з"явився , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином .

Заступник Донецько-Ясинуватського прокурора Стригунов О.М. просив справу розглянути у відсутність представника прокуратури, посилаючись на те, що прокуратура відмовилась від позову та від представництва інтересів ОСОБА_2, що не позбавляє права позивача діяти самостійно.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з"явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленному законом порядку, просила розглянути справу у її .відсутності та врахувати заперечення ,які надіслала на апеляційну скарг}'.

Відповідачка ОСОБА_5 просила рішення суду залишити без зміни,посилаючись на те,що судом не було допущено порушень матеріального та процесуального закону,окрім того вона є добросовісним набувачем майна за договором купівлі- продажу квартири, а тому немає підстав для скасування рішення суду та визнання договору купівлі- продажу квартири недійсним.

Відповідачка ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_9 просили рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, посилаючись на те,що на час укладання угоди на призвище ОСОБА_4 не було вказано тип заборони майна ОСОБА_4 в реєстрі даниих, і тому це не давало підстав вважати, що заборона на відчудження майна накладена саме на квартиру ,оскільки на цей час у відповідності з ухвалою суду спірна квартира була визнана майном ОСОБА_4 і арешт з неї знято.

Апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни з таких підстав.

Розглядаючи справу суд першої інстанції встановив обставини та факти з якими позивач пов"язував своє право на позов, повно та всебічно дослідив надані докази та дав їм відповідну оцінку та вірно застосував матеріальний закон.

Зокрема, судом встановленно,що 19 червня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1. Зазначена угода була посвідчена нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6.

У зв"язку з тим ,що ОСОБА_10 був притягнутий до кримінальної" відповідальності за ст.ст. 166 ч. З ,220-1 ч.2 КК України з метою забезпечення цивільного позову заявленного по справі потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постановою слідчого Донецько-Ясинуватської прокуратури від 16 травня 2003 року було накладено арешт на нерухоме майно, вклади, цінності автомототранспорт та інше майно ОСОБА_10 та його дружини ОСОБА_4 / а.с.41 т. 1 /

Оскільки у постанові слідчого не було вказано будь-яке конкретне майно на яке накладається арешт, то в такому випадку при виконанні постанови слідчого до Єдиного реєстру заборон відчуджень нерухомого майна могли бути внесені лише дані стосовно суб"єкта заборони .

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 16 травня 2003 року квартира АДРЕСА_1 була визнана власністю ОСОБА_4 і арешт накладений на цю квартиру у зв"язку з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_10 було знято, про що відображено у Єдиному реєстрі заборони відчуджень нерухомого майна з датою 13.06.2003 року

 

Таким чином, судом першої інстанції було встановлено , що на час укладення договору купівлі- продажу спірної квартири тобто на 19.06.2003 року в Єдиному реєстрі заборон відчуджень нерухомого майна мала місце інформація про накладення арешту 16.05. 2003 року на майно ОСОБА_4 / без його конкретизації/ на підставі постанови слідчого прокуратури, а також мала місце інформація про те,що знято арешт з квартири АДРЕСА_1 на підставі ухвали Київського районного суду м. Донецька від 16 травня 2003 року ,який було накладено ухвалою того ж суду 7.08.2000 року.Нотаріусом перевірялись дані як по суб"єкту відчудження майна ОСОБА_4 так і по об"єкту, тобто квартирі АДРЕСА_1 і інформації у розділі „ тип майна" у якому повинно бути вказано згідно з інструкцією користувача „ все майно" або „ окреме майно" суб"єкта, цього вказано не було .

Судом для перевірки доводів позивача та заперечень відповідачив по справі було призначено та проведено комп"ютерно- технічну експертизу . Згідно висновків зазначеної експертизи при видачі довідки № НОМЕР_1 про відсутність арешту на квартиру АДРЕСА_1 нотаріус ОСОБА_6 діяла у відповідності з Інструкцією користувача автоматизованою комп"ютерною системою „ Єдиного реєстру для реєстрації заборони на відчудження об"єктів нерухомого майна „ установленої Донецькою філією ДП „ Інформаційний центр".Відомості,які були вказані у довідці нотаріуса відповідали інформації,що міститься в програмі" Єдиний реєстр для реєстрації заборон на відчудження об"єктів нерухомого майна.Інформаційний банк данних не містив відмостей про наявність арешту на квартиру після 13.06.2003 року.

Викликаний у судове засідання експерт Башкатов О.Є підтвердив свій висновок.

Виходячи з наведенного, суд першої інстанції розглядаючи справу у відповідності з підставами заявленного позову прийшов до вірного висновку про те ,що нотаріус згідно зі ст. 55 Закону України „ Про нотаріат" при посвідченні угоди перевірила відсутність заборони на відчудження спірної квартири , діяла у відповідності з вимогами закону , а тому не знайшов підстав для визнання договору купівлі- продажу квартири недійним.

Зазначені висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, дослідженним доказам.

Не можна погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що суд дав невірну оцінку доказам та не врахував наявність двух заборон, оскільки такі доводи спростовуються тим ,що у постанові слідчого про накладення арешту на майно не вказано конкретне майно ОСОБА_4 тобто не вказано тип заборони , а згідно з ухвалою Київського суду м. Донецька від 16 травня 2003 року було знято арешт накладений ухвалою того ж суду від 7.08.2000 року саме з квартири ,яка належалаОСОБА_4 ,тобто з квартири АДРЕСА_1.

Рішення   суду   постановлено  у  відповідності  з   встановленними   фактами  та наданним доказами , з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону. Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Враховуючи наведене, та керуючись ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1 ,315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 12 квітня 2006 року постановлеішого за позовом Донсцько-Ясиноватського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною залишити без зміни.

Ухвала суду набирає    законної сили    після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двух місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація