Справа № 2-а-371/2010/0423

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

28 липня 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді             Ковальчук Т.А.

при секретарі                 Хорольській І.П.

за участю позивача             ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Магдалинівського району Овечко Сергія Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться адміністративна справа за позовом  ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Магдалинівського району Овечко Сергія Вікторовича, в якому позивач просить скасувати постанову серії АЕ № 147337 від 20.04.2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 140 КУпАП.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що 27.03.2010 р. відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ № 120716, відповідно                до якого, позивач начебто, 27.03.2010 року о 11-10 годині в с. Нехвороща розмістив торгівельну точку в смузі відведення автодороги без дозволу ДАІ.

20 квітня 2010 року начальником ВДАІ Магдалинівського району Овечко С.В. винесена постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності                                      за ч. 2 ст. 140 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позивач вважає вказана постанова незаконна та така, що підлягає скасуванню з таких підстав.

Під час складення протоколу позивач пояснив, що здійснює торгівлю не на дорозі,                       так як його автомобіль знаходиться в 3 м від автодороги, що заплатив збір на право здійснювати торгівлю і надав інспектору квитанцію. Позивач зазначає, що здійснював торгівлю продукцією                із свого автомобіля, ніякої торгівельної точки не розміщував та не перешкоджав дорожньому руху по автодорозі.

Позивач вказує, що при фіксуванні правопорушення інспектор ДАІ не долучив жодних доказів до протоколу, які б свідчили про вчинення ним правопорушення, а саме не опитав посадову особу, яка здійснює розміщення торгівців та інших свідків, не склав протокол огляду місцевості, який би свідчив, що його автомобіль перешкоджає здійсненню дорожнього руху.

Позивач вважає, що дозвіл ДАІ повинен отримувати не він, а керівник ПП «Фетч», так як він займається розташуванням торгівельних точок та позивач платить йому ринковий збір.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача були незаконними і просить скасувати оскаржувану постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та прохав суд задовольнити його.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіславши письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнає.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає,                      що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВІ № 120716                     від 27.03.2010 року позивач з ним не погодився. В графі - Пояснення особи, яка притягається                до адміністративної відповідальності, по суті порушення вказано «Я заплатив за торгове місце, маю дозвіл на разову торгівлю» (а. с. 4).

20.03.2010 року начальником ВДАІ Магдалинівського району Овечко Сергієм Вікторовичем було винесено постанову серії АЕ № 147 337, згідно якої позивач 27.03.2010 року                о 11-10 годині в с. Нехвороща розмістив торгівельну точку в смузі відведення автодороги                      без дозволу ДАІ і нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 грн. (а. с. 3).

Позивачем для здійснення торгівлі було сплачено ринковий збір ПП «Фетч»,                             що підтверджується квитанцією № 002330 (а. с. 5).

Суд вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального                                    та процесуального права, а отже підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Кодекс України про адміністративні правопорушення поєднує в собі норми                                      як матеріального так і процесуального права.

Зокрема, ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах                           про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Під всебічним, повним та об’єктивним з’ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень                          у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

В даному випадку, відповідачем не було заслухано пояснення позивача, щодо події,                  яка відбулася, не надано належної оцінки, тобто не було всебічно, повно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, що потягло за собою помилкове винесення постанови.

Ст. 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,                      чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,                          чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду,                        чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, однак як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем при розгляді справи не було виконано вимог ст. 280 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП п останова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте                  по справі рішення, а згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України  законодавства у справах про деякі злочини  проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283,                   284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок  про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати  мотиви відхилення інших доказів                       на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів, однак в оскаржуваній постанові відсутні будь-які висновки, мається лише констатація факту і все.

Відповідачем не надано жодних доказів правомірності своїх дій, в той час                                      як  ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність своїх дій, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача  до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП являється безпідставним, а отже постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову                    по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість  винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.

Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися               на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, то суд вважає за можливе, скасувавши оскаржувану постанову, закрити провадження у справі               про адміністративне правопорушення відносно позивача в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162,                                    163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.,  -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Магдалинівського району Овечко Сергія Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії АЕ № 147337 від 20 квітня 2010 року винесену начальником                 ВДАІ Магдалинівського району Овечко Сергієм Вікторовичем.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1, на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                 Т.А. Ковальчук