ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«19» серпня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Топчий В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року про притягнення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вірменії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП,
В С Т А Н О В И ЛА:
Постановою судді Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки за те, що він 05 червня 2010 року о 23 год. 20 хвл. в м. Алушті по вул. Перекопський керував транспортним засобом Мазда, державний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від огляду на стан алкогольного сп’яніння у присутності двох свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування постанови судді і закриття провадження в справі, посилаючись на її неповноту, яке виразилось в не з’ясуванні по справі обставин, які мають істотне значення для вирішення справи, що потягло накладення стягнення, яке не могло бути накладене.
Розглянувши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП підтверджується сукупністю доказів по справі, що в апеляційній скарзі не оскаржується.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено з дотриманням вимог ст. ст. 283-284 КпАП.
Між тим, накладаючи на ОСОБА_3 стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд не врахував те, що порушник такого права не мав.
Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами, коли винна особа взагалі не мала такого права.
Згідно з даними Адміністративної практики відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим (а.с. 5), згідно з рішенням суду від 06.09.2005 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП у ОСОБА_3 вилучено посвідчення водія строком з 15.04.2009 року по 15.04.2011 року.
Згідно з ч.1 ст.321 КпАП строк позбавлення спеціального права правопорушника обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
У зв’язку з викладеним вважаю за необхідне змінити постанову судді першої інстанції у частині накладення виду адміністративного стягнення та застосувати стягнення у вигляді штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП.
Підстави для скасування постанови судді, про що йдеться в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року щодо ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КпАП змінити, застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. на рахунок 33117336700007 м. Алушта м/р Автономної Республіки Крим ГУДКУ в Автономній Республіці Крим, код банку /МФО ГУДКУ/ 824026, код ЄДРПОУ 34740913.
У решті цю постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати з кримінальних справ
Апеляційного суду АР Крим В.М.Топчий