Справа №22 - 404                    Головуючий в першій інстанції  Шилова Л.М.

Категорія 33                                                     Доповідач Черниш Т.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2006 року    Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі

головуючого   Кіселика С.А., суддів   Черниш Т.В.,

Спирідонової Л.С. при секретарі   Дімановій Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Новенської селищної ради на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2006 року,

встановила:

В жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда (далі-Новенська селищна рада) про визнання права постійного користування земельною ділянкою. Позовні вимоги мотивувала тим, що за рішенням Кіровського районного суду від 12 січня 1999 року за нею визнано право власності на приміщення магазину НОМЕР_1, що знаходиться в селищі АДРЕСА_1, який вона придбала 11 грудня 1998 року на аукціоні з продажу майна, що належало Кіровоградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінату. Посилаючись на те, що будівля знаходиться на земельній ділянці розміром 0,07 га, яка входила до складу земельної ділянки розміром 0,385 га, переданій Кіровоградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінату у безстрокове користування за відповідним Державним актом, просила визнати за нею право постійного користування зазначеною земельною ділянкою за правилами ст. 30 ЗК України (в редакції 1992р.)

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2005 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Новенська селищна рада ставить питання про скасування зазначеного рішення з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначено, зокрема, що даний спір підвідомчий господарському суду, оскільки позивачка є приватним підприємцем, з її підприємницькою діяльністю пов"язане придбання та використання приміщення магазину як об"єкту торгівлі, як приватному підприємцю їй надано в тимчасове користування на умовах оренди земельна ділянка розміром 293 кв.м; в провадженні господарського суду знаходиться справа за позовом селищної ради до ОСОБА_1з приводу незаконного користування нею земельної ділянки та самовільного будівництва. Такі обставини, на думку відповідача, є підставою для закриття провадження у справі.

При розгляді справи представник Новенської селищної ради доводи апеляційної скарги підтримала, позивач ОСОБА_1та її представник ці доводи вважали безпідставними.

2

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, колегія судців визнає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом з дотриманням норм процесуального права встановлено і матеріалами справи підтверджено, що рішенням Кіровського районного суду від 12 січня 1999 року за ОСОБА_1як переможцем проведеного 11 грудня 1998 року аукціону з продажу майна, належного Кіровоградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінату , визнано право власності на приміщення магазину НОМЕР_1, розташованого АДРЕСА_1 (а.с.6,129) Це приміщення загальною площею 327 кв.м належало Кіровоградському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінату, за яким виконавчим комітетом Кіровоградської районної ради народних депутатів за відповідним Державним актом, зареєстрованим за НОМЕР_2 (1990р.), було закріплено в безстрокове і безоплатне користування 0,385 га землі , наданої під розміщення магазинів №12, 16, 2, 13, в тому числі 0,07 га - на якій розміщений магазин НОМЕР_1, про що свідчать дані доданого до Державного акту плану землекористування(а.с. 13-20) та матеріали інвентарізаційної справи.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що при переході до ОСОБА_1права власності на приміщення магазину перейшло за правилами ст. 30 ЗК України( 1992р.) і право постійного користування земельною ділянкою площею 0,07 га, яка була виділена під це приміщення в передбаченому законом порядку.

Наведене обгрунтування правового висновку, покладеного в основу рішення, відповідає обставинам справи та доказам, які суд достатньо повно з"ясував і правильно оцінив, узгоджується з нормами земельного законодавства, зокрема, ст. 30 Земельного кодексу України( в редакції від 13 березня 1992 року, що діяла на час виникнення правовідносин), згідно якої при переході права власності на будівлі і споруди разом з цим об"єктом переходить у розмірах,' передбачених ст. 67 ЗК, і право власності або користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. Розмір земельної ділянки, право постійного користування на яку визнано за позивачкою, не перевищує встановленої ст. 67 ЗК норми( в містах- не більше 0,1 га).

Твердження апеляційної скарги про невідповідність прийнятого судом рішення щодо визнання права постійного користування зазначеною земельною ділянкою за фізичною особою вимогам ст. 92 ЗК, який набрав чинності з 1 січня 2002 року, не грунтується на законі, оскільки п.6 Перехідних положень визначений перехідний період (до 1 січня 2008р.), протягом якого громадянам (як і юридичним особам), які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 1 січня 2002р., але згідно з Земельним кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Безпідставним є посилання відповідача на те, що справа місцевому суду непідвідомча. Як правильно з"ясував суд першої інстанції, позивачка звернулась з позовом не як приватний підприємець, а як фізична особа. За нею як за фізичною особою було визнано право власності на приміщення магазину. Та обставина, що в провадженні господарського суду знаходиться справа за позовом Новенської селищної ради до приватного підприємця ОСОБА_1з приводу права користування нею земельною ділянкою правового значення для вирішення даної справи не має.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи теж безпідставні, вони були предметом розгляду при вирішенні справи, їм судом надана належна юридична оцінка при постановленні рішення.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законним і обгрунтованим, доводи апеляційної скарги його не спростовують, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія судців не вбачає, а тому,

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Новенської селищної ради відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 грудня 2005 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головую

Судді