УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-2628/10             Головуючий в суді 1-ї інстанції  Бондарчук В.В.

Категорія 57                     Доповідач Балашкевич С.В.

У Х В А Л А

Іменем   України

    19 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого – судді Балашкевича С.В.    

суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.                

при секретарі Пюрі Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Житомирського обласного центру по нарахуванню та  здійсненню соціальних виплат на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2  до Житомирського обласного центру по нарахуванню та  здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по невиплаченій разовій грошовій допомозі, -

встановила:

    У червні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом на обгрунтування якого зазначала, що їй як члену сім’ї померлого учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Посилаючись на те, що в 2008 та 2009 роках ця допомога виплачувалася відповідачем не в повному розмірі, позивачка просила задовольнити його вимоги.

    Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з Житомирського обласного центру по нарахуванню та  здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_2 2540 грн. заборгованості по виплаті щорічної разової грошової допомоги за 2009 рік. У решті позовних вимог відмовлено.

    В апеляційній скарзі  Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат посилається на порушення судом норм матеріального права й ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову за його безпідставністю.

    Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту» члени сім’ї померлого учасника війни мають право на отримання одноразової грошової допомоги  до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Згідно статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право лише встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати,  в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 як члену сім’ї померлого учасника війни у 2009 році виплачувалася щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 180 грн., що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".

Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів над підзаконними актами, при конкурентності норм, суд першої інстанції правильно керувався актом вищої дії, в даному випадку – Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту», та дійшов обгрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача щодо нарахування у 2009 році позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року, та наявності підстав для стягнення недоплаченої суми цієї допомоги.

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,131-315 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу  Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат відхилити.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2010 року залишити без змін.

 Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий             Судді