Справа № 11- 404 / 10 Головуючий у 1 інстанції Гордійчук В.М.
ч.2 ст. 345 КК України Доповідач Хлапук Л.І.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
м. Луцьк 20 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палат апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого - судді Хлапук Л.І.,
Суддів Матата О.В., Міліщука С.Л.,
з участю прокурора Артиш Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду від 18 червня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Щитинь Любешівського району, житель с. Гута Камінська Камінь-Каширського району Волинської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, не судимий, -
засуджений за ч. 2 ст.345КК України на 2 роки обмеження волі.
ОСОБА_1 визнаний винним в тім, що біля 13 год. 23 березня 2010 року в приміщенні Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області, будучи доставлений туди працівником даного райвідділу ОСОБА_2 для складення протоколу про адмінправопорушення, пов’язане з насильством в сім’ї, умисне, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, заподіяв останньому в зв’язку з виконанням ним службових обов’язків легкі тілесні ушкодження, вдаривши кулаком в обличчя та вибивши зуб.
Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції посилається на неумисність своїх дій. Вказує, що вдарив потерпілого, захищаючись від його побоїв. Вважає призначене покарання надто суворим, без врахування його особи, пом'якшуючих обставин: наявності на його утриманні 2 дітей, позитивної характеристики. Просить вирок змінити та призначити йому покарання нижче нижчої межі, встановленої законом.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.
Вчинення ОСОБА_1 злочину при вказаних у вироку обставинах стверджується зібраними і дослідженими судом доказами.
Так, з показань потерпілого, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 в зв’язку з вчиненням ним насильства щодо членів своєї сім’ї був затриманий і доставлений в РВ УМВС України в м. Камін-Каширський дільничним інспектором ОСОБА_2 для складення адмінпротоколу. Там ОСОБА_1 накинувся на ОСОБА_2 Умисне вдарив того кулаком в обличчя, вибивши зуб.
Судом перевірено висунуту засудженим версію про захисний характер його дій. Вона не знайшла свого ствердження. З показань свідка ОСОБА_3, потерпілого вбачається, що ОСОБА_2, знаходився при виконанні своїх службових обов’язків, діяв щодо засудженого правомірно, насилля до нього не застосовував. Це констатовано і висновком судово-медичної експертизи, яка не виявила будь-яких тілесних ушкоджень на голові, грудній клітці і животі ОСОБА_1, куди за його словами наносили побої працівники міліції. А згідно висновку судмедекспертизи у ОСОБА_2 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливі і рани на обличчі, повний вивих другого правого верхнього зуба, які могли виникнути у вказаний потерпілим час та при вищенаведених обставинах.
Виходячи з вищенаведених доказів, суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст.345 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, в зв’язку з виконанням ним службових обов’язків.
При призначенні даному засудженому покарання суд у відповідності з ст.65 КК України врахував характер злочину, який є середньої тяжкості, обтяжуючу покарання обставину – знаходження ОСОБА_1 під час злочину в стані алкогольного сп’яніння, особу винного, який схильний до правопорушень, раніше притягувався за них до адмінвідповідальності, негативно характеризується за місцем проживання.
Що ж до твердження апелянта про знаходження на його утримання 2 дітей та дружини, то дана обставина не може бути врахована як пом’якшуюча, оскільки вказані особи є дорослими та працездатними.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що призначене судом ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів. Підстав для зміни вироку і обрання йому покарання більш м’якого, ніж передбачено законом, немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Камінь-Каширського районного суду від 18 червня 2010 року щодо нього – без зміни.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Хлапук Л.І.