Справа № 22ц -2968/10                         Головуючий в 1 інстанції – Чонка В.В.

Категорія : 57                                        Доповідач – Подолюк В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10 серпня 2009 року.                                    м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

Головуючого – судді Шевчук Л.Я.,

суддів –Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

при секретарі – Дуткіній Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом   ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі про зобов’язання провести перерахунок підвищення до пенсії дитині війни, за апеляційною скаргою відповідача - управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі на постанову Горохівського районного суду від 29 травня  2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Горохівського районного суду від 29 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі провести нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з  9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року включно  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач - управління Пенсійного фонду України  в Горохівському районі просить скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позову, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права  та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Горохівському районі. Протягом 2006 – 2007 років позивачу підвищення до пенсії як дитині війни не нараховувалося та не виплачувалося, у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки Конституційний Суд України своїми рішеннями від 9 липня 2007 року № 1-29/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, то відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача з врахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є неправомірною.

          В судове засідання представник відповідача не з’явився, хоч відповідач у встановленому законом порядку був повідомлений про час і місце судового розгляду.

          Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються наявними у справі доказами, а саме : посвідченням, виданим управлінням Пенсійного фонду України в Горохівському районі , з якого вбачається, що ОСОБА_1 народилася у 1939 році і є пенсіонером за віком та дитиною війни (а. с. 4-5), знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Горохівському районі та отримує пенсію за віком і протягом 2006-2007 років надбавка до пенсії, як дитині війни, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась. Починаючи з 1 січня 2008 році позивачу виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із вказівкою, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, тому вимоги позивача в частині соціальних виплат за 2007 рік є обґрунтованими.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 № 10-рп /2008 нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, тому з 22 травня 2008 року почала діяти колишня редакція статті 6 Закону.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на відповідний рік.

Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та на те, що відповідно до ст. 22 Бюджетного Кодексу України розпорядником бюджетних коштів є Пенсійний фонд України, не заслуговують на увагу, так як достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 вказаного Закону розмірі судом не встановлено.

Також безпідставним є доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість із виплати щомісячної допомоги позивачу виникла не з вини відповідача і що в зв’язку з цим судом першої інстанції невірно застосовано вимоги ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо визначення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці доводи суд детально проаналізував і дав їм належну оцінку, обгрунтовано зазначивши в оскаржуваному судовому рішенні про порушення з боку відповідача законодавства, яке пов’язане з невиплатою позивачу підвищення до пенсії, про триваючий характер цього порушення.

        Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, які підтверджуються належними доказами, правильно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду,  постанова прийнята з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвала оскарженню не підлягає.

                       Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача - управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі залишити без задоволення, а постанову Горохівського районного  суду від 29 травня  2009 року в даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:       /підпис/                      Судді:     /підписи/

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду Волинської області                   В.А.Подолюк