Справа № 22-6048-2006 Головуючий у 1 інстанції - Попревич В.М.
Категорія-11 Доповідач Гурова О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої - Гурової О.М.,
суддів - Голубинського А.М., Молчанова С.І.,
при секретарі - Миснянко М.П.,
за участю - заявника,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 29 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про скасування виконавчого напису, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Донецька від 29 березня 2006 року, яким задоволено позов ОСОБА_2 і скасовано виконавчий напис приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 26.01.2005 р., зареєстрований в реєстрі № НОМЕР_1 про звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Квант".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення, оскільки, вважає, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки згідно зі ст.ст. 24, 40-43 Закону України „Про заставу", звернення стягнення можливе на заставлене майно або інше майно боржника. Крім того, судом не враховано, що боржник -ТОВ „НПФ „Квант" - не мав права на оскарження дій нотаріуса з приводу вчинення виконавчого напису. До того ж, виконавчий напис вчинено на майно згаданого товариства, а рішення суду винесено на користь позивача ОСОБА_2 як фізичної особи.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_2, виходив з того, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено не на предмет договору застави, а на усе майно позивача, що суперечить природі та суті договору застави, який є засобом забезпечення зобов'язання і майно, що передається ним, є достатнім для задоволення зобов'язання, забезпеченого заставою. З урахуванням вказаного, суд скасував виконавчий напис приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, як вчинений з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши доповідача суддю Гурову О.М., пояснення заявника, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з закриттям провадження по справі з таких підстав.
Судом встановлено, що за договором доручення від 10 серпня 2001 року, АТЗТ „Українська страхова компанія" доручила, а ТОВ „НВФ „Квант" взяло на себе зобов"язання за рахунок АТЗТ „Українська страхова компанія" підібрати, поставити та передати у власність АТЗТ „УСК": комп'ютер РІV/1400/256/40 Gb/17 у кількості 3 шт. на суму 37800 грн, Notе bооk РШ-700/128/20 Gb у кількості 2 шт. на суму 37800 грн., принтер НР 5100 на суму 35910 грн., принтер НР 1200 у кількості 3 шт. на суму 6786 грн., а разом на суму 118296 грн.
18 вересня 2001 р. між ТОВ „НВФ „Квант" та АТЗТ „Українська страхова компанія" уклали договір застави, за яким на забезпечення виконання зобов"язання за згаданим договором доручення від 10.08.2001 р., ТОВ „НВФ „Квант" передало належне йому майно на загальну суму 246877 грн. АТЗТ строком до 10 лютого 2002 року. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_3.
Станом на 15.11.2002 р. ТОІ „НВФ „Квант" роботи в повному обсязі не виконало, заборгованість складала 98296 грн., яка не була погашена і на січень 2005 р.
25 січня 2005 р. АТЗТ „Українська страхова компанія" звернулась з заявою до приватного нотаріуса Фесік з проханням учинити виконавчий напис.
26 січня 2005 р. вказаним приватним нотаріусом учинений виконавчий напис про звернення стягнення на майно ТОВ „Науково-виробнича фірма „Квант", у т.ч. майно, передане у заставу за договором застави, а також на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у АБ „Донвуглекомбанк", ДРУ „Приватбанк", ВАТ КБ „Промекономбанк", ВАТ КБ „Надра" або інших рахунках у будь-яких інших кредитних установах.
В лютому 2005 р. Котляров Д.В. - директор ТОВ „НВФ „Квант" - оскаржив до суду вчинену нотаріальну дію.
Вирішуючи скаргу ТОВ „НВФ „Квант" (боржника, що має зобов"язання за договором доручення) і скасовуючи виконавчий напис, суд виходив з того, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено не на предмет договору застави, а на усе майно позивача, що суперечить природі та суті договору застави.
Однак, до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, ст. 50 Закону України „Про нотаріат" надає заінтересованій особі, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію, право оскаржити цю дію в суді в порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством України.
Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається в порядку позовного провадження судом або господарським судом.
Виходячи із зазначеної норми Закону та відповідно до роз'яснень, викладених у п. З постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.1992 р. „Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні", право подачі скарги на неправильну нотаріальну дію чи відмову в її вчиненні належить зацікавленим особам, які безпосередньо брали участь у нотаріальній дії або яким відмовлено у її вчиненні. Якщо ж нотаріальну дію оскаржують інші особи, котрі не були учасниками цієї нотаріальної дії й набуття прав і обов'язків яких пов"язані з учиненою нотаріальною дією (наприклад, боржник), або якщо заявник оспорює права й обов'язки, основані на вчиненій нотаріальній дії, чи правильність документів, необхідних для цього, заяви розглядаються в порядку позовного провадження з дотриманням правил підсудності.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Науково-виробнича фірма „Квант" учасником учиненої нотаріальної дії не було, а лише є особою, зобов"язаною до виконання умов договору. Крім того, у матеріалах справи містяться дані, які свідчать про наявність спору про право цивільне (застосування строків позовної давності), що підвідомче господарському суду, оскільки мова йде про порушення інтересів двох юридичних осіб: ТОВ „НВФ „Квант" та АТЗТ „Українська страхова компанія".
Більш того, на час розгляду справи апеляційною інстанцією вступив в дію Закон України від 15.03.2006 р., яким частину 7 ст. 50 доповнено реченням: „Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача."
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 310 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження по справі з підстав, визначених ст. 205 цього Кодексу. Однією з підстав, передбачених ст. 205 ЦПК України, для закриття провадження у справі є та обставина, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Апеляційний суд вважає, що по справі наявний спір між двома підприємствами, які є самостійними юридичними особами, тому він не може бути предметом розгляду суду загальної юрисдикції, в зв"язку з чим рішення суду підлягає скасуванню, а провадження по справі -закриттю.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 205, 310 ЦПК України, Апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 29 березня 2006 року скасувати з закриттям провадження по справі.
Роз"яснити ТОВ „Науково-виробнича фірма „Квант" право на звернення до Господарського суду з відповідними позовними вимогами.