Справа № 22-1155 ас-2006                            Головуючий у 1 інстанції - Дерев'янко А.В.

Категорія-05                                                                                      Доповідач Гурова О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 липня 2006 року                                                                                              м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючої - Гурової О.М.,

суддів            - Голубинського А.М., Молчанова С:І.

при секретарі - Миснянко М.П., за участю       - сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 діючого в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фонду державного майна України, третя особа - ОСОБА_4 - про визнання частини наказу Фонду держмайна України № 838 від 28.04.1998р. про перелік об'єктів незавершеного будівництва, які підлягають приватизації незаконною,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 квітня 2006 року, якою у задоволенні його позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену постанову, оскільки вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи; не дав правову оцінку наданим ним доказам: зокрема, не взяв до уваги рішення Арбітражного суду Донецької області від 22.10.1996 р. та протокол зборів засновників ТОВ „Стайн" від 14.05.2002 р., які підтверджували право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на майно у вигляді ковальського цеху, 50% автомобільного профілакторія та огороджень. Вважав, що суд безпідставно взяв до уваги рішення Господарського суду Донецької області від 18 жовтня 2004 р., яке не може бути доказом правомірності Наказу № 838 від 28 квітня 1998 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 виходив з того, що посилання позивача на ті обставини, що його довірителі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками спірного об'єкту, судом не встановлені, оскільки рішення загальних зборів ТОВ „Стайн" від 14.05.2002 р. про те, що 50% автопрофілакторія, прилеглого до ковальського цеху, ковальський цех та 50% огороджень та внутрішньооб"єктних комунікацій належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також акт прийому-передачі від 15.05.2002 року не є

підставою вважати їх власниками   і не відповідає законодавству, а саме, порядку набуття права власності на об'єкти незавершеного будівництва.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Арбітражного Суду Донецької області від 22 жовтня 1996 року за ТОВ „Стайн" визнано право власності  на ковальський цех та 50% профілакторія, прилеглого до ковальського цеху. На підставі вказаного рішення основні засоби об"єкта „гараж" - ковальський цех та частина профілакторія - були передані від ВАТ „Скіф" до ТОВ „Стайн", що підтверджується актом від 11.12.1996 р.

В 1998 році на підставі інформації наданої ВАТ „Скіф" Фонду державного майна України об"єкт незавершеного будівництва (розпочато в 1988 р., а припинено в 1989 р.), що не увійшов до статутного фонду - гараж-стоянка на 50 автомобілів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 - був включений в перелік об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації шляхом їх продажу на аукціоні або за конкурсом від 28.04.1998 р. № 838.

Суд 1-ї інстанції обгрунтовано не взяв до уваги доводи позивача про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі рішення загальних зборів ТОВ „Стайн" від 14.05.2002 р. стали власниками згаданого об"єкта незавершеного будівництва.

Згідно з вимогами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (зареєстрованого в МЮ України від 18.02.2002 р. за № 157/6445), державна реєстрація прав власності на нерухоме майно проводиться бюро технічної інвентаризації на підставі документів, що визначені цим положенням.

Вказане положення діє на всій території України і є обов"язковим для виконання громадянами, міністерствами, підприємствами, незалежно від форм власності. Право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб підлягає обов"язковій реєстрації.

Пунктом 2.1. Тимчасового положення передбачено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально посвідчені), а також інші документи, що визначені цим положенням.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не представлено суду будь-яких правовстановлювальних документів, згідно з Переліком правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об"єкти нерухомого майна, які б підтверджували право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вищезгаданий об"єкт - ковальський цех та 50% профілакторія, прилеглого до ковальського цеху. Відсутні, відповідно, й відомості про державну реєстрацію прав власності вказаних осіб на зазначено майно, зокрема, витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Акт приймання-передачі споруд від 15 травня 2002 р., на який посилається позивач, не може вважатись правовстановлювальним документом.

На підставі викладеного суд 1-ї інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що по справі відсутні докази на підтвердження права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на об"єкт незавершеного будівництва, який станом на 1996 рік належав на праві власності ТОВ „Стайн". Не надані позивачем і докази про ліквідацію вказаного товариства в 2002 році, висновки ліквідаційної комісії, ліквідаційний баланс та відомості про розподіл коштів та майна товариства, згідно з вимогами ст.21 Закону України „Про господарські товариства", відсутні дані про час внесення запису про припинення діяльності товариства до Державного реєстру. З урахуванням викладеного судом правильно не знайдено підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Інші доводи апеляційної скарги досліджувались судом 1 інстанції, апеляційний суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 198,200 КАС України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути

оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня

набрання законної сили.