Справа № 2-А-53/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 липня 2010 року смт. Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.,
при секретарі судового засідання - Крайнюкові М.М.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, посадової особи - інспектора дорожньо-патрульної служби Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Довголуцького Вадима Ігоровича про визнання неправомірними дій посадової особи по притягненню до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В:
5 травня 2010 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Миколаївській області, посадової особи – інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Довголуцького В.І. про визнання неправомірними дій посадової особи по притягненню до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що інспектором дорожньої патрульної служби Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Довголуцьким В.І. був складений протокол про адміністративне правопорушення від 10.03.2010 року серії ВЕ № 134914 та винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 119267 від 10.03.2010 року, відповідно до яких позивач 10 березня 2010 року о 10 год. 55 хв. по вул. Київській в смт. Веселинове Миколаївської області керував автомобілем ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_1, не надав перевагу в русі пішоходу на пішохідному переході, чим порушив п.18.1. Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП, та в зв’язку з цим на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. Позивач з протоколом та постановою не згоден, так як не вчиняв правопорушення, просить поновити строк позовної давності, пропущений ним із поважних причин, визнати дії інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Довголуцького В.І. неправомірними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 119267 від 10 березня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов повністю та саме з тих підстав, суду пояснив, що працівник Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області Довголуцький В.І. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, датований 10.03.2010 року, на підставі цього протоколу він виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2010 року та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. Він не згоден з даним правопорушенням, так як 10 березня 2010 року він їхав на своєму автомобілі в смт. Веселинове на відмітку в Центр зайнятості. Під’їжджаючи в смт. Веселинове по вул. Одеській до пішохідного переходу, він помітив пішохода, який знаходився на тротуарі і не почав переходити дорогу. Оскільки перешкод на дорозі не було, він продовжив рух автомобілем. Після проїзду пішохідного переходу він був зупинений інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Веселинівського району рядовим міліції Довголуцьким В.І., який вказав йому на порушення Правил дорожнього руху і склав протокол про адміністративне правопорушення. Він повідомив інспектора ДПС Довголуцького В.І. про те, що він не згоден із протоколом і відмовився його підписати, а також не підписував постанову про накладення на нього штрафу. При цьому, він пропонував інспектору ДПС допитати пішохода як свідка, але інспектор ніяк не відреагував на його зауваження, заперечення та пропозиції. Протокол про адміністративне правопорушення від 10.03.2010 року серії ВЕ № 134914 та постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 119267 від 10.03.2010 року йому вручені не були і тому він не мав можливості вчасно звернутися до суду із даним позовом. Зазначені протокол та постанову він отримав 23.04.2010 року у відділі ДВС Веселинівського РУЮ. Тому просить поновити строк позовної давності, пропущений ним із поважних причин, визнати дії інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Довголуцького В.І. неправомірними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 119267 від 10 березня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Представник відповідача УДАІ УМВС України в Миколаївській області і відповідач інспектор ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Довголуцький В.І. в судове засідання не з’явилися, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштової повістки-виклику до суду від 29.06.2010 р. № 770598 та журналом вихідної кореспонденції від 24.06.2010 р. Про причину неявки в судове засідання суд не повідомили, ніяких заперечень проти позову не надали. Суд за згодою позивача вважає можливим відповідно до ст. 128 КАС України розглянути справу у відсутність осіб, що не з’явилися.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 10 березня 2010 р. о 10 год.55 хв. позивач ОСОБА_1 рухався по вул. Київській смт.Веселинове на своєму автомобілі ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_1. Під’їжджаючи до пішохідного переходу, пересвідчився, що на ньому не має пішоходів, і продовжив рух. Однак, проїхавши пішохідний перехід, був зупинений інспектором дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території у Веселинівському районі рядовим міліції Довголуцьким В.І., який вказав йому на порушення п.18.1 Правил дорожнього руху та склав протокол від 10.03.2010 року серії ВЕ № 134914 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с. - 3), відповідно до якого ОСОБА_1 10 березня 2010 року о 10 год. 55 хв. по вул. Київській в смт. Веселинове Миколаївської області керував автомобілем ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_1, не надав перевагу в русі пішоходу на пішохідному переході, чим порушив п. 18.1. Правил дорожнього руху, та 10 березня 2010 року виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 119267 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. (а.с. - 4).
Також, в судовому засіданні встановлено, що позивачу не була вручена винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, про що свідчать відсутність даних про вручення постанови позивачу на місці вчинення правопорушення або про направлення її поштою. Враховуючи вимоги ст. 258 КУпАП та п.2.17 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 р. № 77 «Про затвердження інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», постанова повинна була б бути направлена ОСОБА_1 протягом трьох днів з дня її винесення, що не було зроблено, чим порушено його право на оскарження вказаної постанови у визначений ст. 289 КУпАП десятиденний строк з дня винесення постанови.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Однак, до суду заяв від відповідачів про відмову у задоволенні позову внаслідок пропущення строків звернення до суду не надходило. Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд розглядає справу і вирішує її в порядку, встановленому цим кодексом в разі визнання судом поважною причину пропуску. Оскільки позивач отримав постанову про накладення адміністративного стягнення 23.04.2010 р., а до цього часу не знав, що була винесена така постанова, то суд визнає поважною причину пропуску строку звернення до суду, а тому є підстави для розгляду справи відповідно до ч.2 ст.100 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами
Однак, відповідачі в судове засідання не надали будь-яких доказів вчинення позивачем правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, окрім самого протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з цього протоколу позивач не був згоден з правопорушенням та виклав свої зауваження і заперечення, та відмовився його підписати. В цьому ж протоколі вказаний єдиний свідок ОСОБА_3, проте із записів протоколу не зрозуміло, які саме обставини підтверджує вказаний свідок: чи відмову позивача від підписання протоколу, чи факт вчинення позивачем правопорушення. Для з’ясування цих обставин викликався до суду свідок ОСОБА_3, однак він до суду не з’явився з невідомих причин і відповідач не вжив жодних заходів щодо сприяння суду в доставці цього свідка.
З метою повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи відповідно до п.5 ст.71 КАС України судом було направлено запит начальнику відділення ДАІ з ОАТ у Веселинівському районі щодо направлення до суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, однак ніяких документів до суду не надійшло.
Єдиним доказом вчинення правопорушення позивачем є протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що 10 березня 2010 року о 10 год. 55 хв. по вул. Київській в смт. Веселинове Миколаївської області позивач керував автомобілем ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_1, і не надав перевагу в русі пішоходу на пішохідному переході, чим порушив п.18.1. Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Однак, суд враховує також і пояснення позивача, в яких він заперечив факт вчинення ним правопорушення, вказаного в протоколі та в постанові.
Згідно з ч.3 ст.86 КАС України суд оцінює належність та допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що одного протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо для визнання винним позивача у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП.
Оскільки будь-яких інших доказів вчинення позивачем правопорушення відповідачами не було надано, то суд дійшов висновку, що в судовому засіданні факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення 10 березня 2010 року не знайшов свого підтвердження.
Враховуючи, що судом не добуто належних доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, то суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_1 протиправною та необхідності її скасування, із закриттям провадження по справі в зв’язку з відсутністю в діях позивача складу правопорушення.
На підставі наведенного, керуючись, ст.ст.10, 11, 70, 71, 100, 159, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора дорожньо-патрульної служби Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Довголуцького Вадима Ігоровича по накладенню адміністративного стягнення противоправними.
Постанову серії ВЕ № 119267 від 10.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, складеної інспектором дорожньо-патрульної служби Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Довголуцьким В.І., - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу цього правопорушення.
Відповідно до ст.186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складання в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване рішення.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко