Справа  №   2 – 556/10

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М                              У К Р А Ї Н И

20 липня 2010 року Магдалинівський районний  суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді                 Ковальчук Т.А.

при секретарі                   Хорольській І.П.,

за участю позивача                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Служба в справах дітей Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визначення способу участі у вихованні дитини,

В С Т А Н О В И В:

До  Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернувся                          ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.08.2008 року між ним та відповідачем був розірваний шлюб. Від шлюбу сторони мають дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу колишня дружина з дитиною переїхала               на постійне місце проживання в с. Чернетчина Магдалинівського району Дніпропетровської області. На протязі всього часу з моменту розірвання шлюбу відповідач перешкоджає позивачеві бачитися з сином, приймати участь у належному його матеріальному забезпеченні та вихованні, що виражається у тому, що дитині не дають виходити до нього, не дозволяють заходити в будинок де проживає дитина.

Позивач вважає, що своїми діями відповідач порушує його законне право на особисте спілкування з дитиною і участь в її забезпеченні. Позивач відноситься до дитини добре, дитина прагне бачитися і спілкуватися з позивачем, також зазначає, що у нього є всі умови, щоб дитина   на вихідні була з ним.

З вказаного приводу позивач звертався до Магдалинівської районної державної адміністрації. 22.01.2010 року було винесено розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації, в якому встановлено порядок спілкування із сином кожної другої суботи місяця. Однак при цьому не було прийнято до уваги пояснення позивача, що у нього шестиденний робочий тиждень, по цій причині не може спілкуватися з сином у встановлений день тижня – суботу. Для усунення вказаних суперечностей позивач змушений звернутися до суду та прохає визначити спосіб у вихованні дитини.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх. Позивач пояснив, що він дійсно має бажання займатися вихованням їхнього сина, проявляти батьківське піклування по відношенню до дитини, у зв’язку із цим просить суд визначити спосіб його участі у вихованні дитини.

Позивач вказує на те, що не бажає бачитися зі своїм сином за місцем проживання його колишньої дружини, з якою мешкає їх син, зазначає, що має можливість забрати дитину до себе додому, де він мешкає один. Позивач пояснює, що має власне житло, працює, спиртними напоями не зловживає.

Позивач не погоджується бачитись з дитиною по суботам, як це було визначено розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації, оскільки працює шість днів на тиждень, має лише один вихідний день тижня – неділю. Крім того позивач                       не погоджується бачитися з дитиною на території дитячого садочка, який відвідує його син, оскільки для нього це незручно. Позивач вказує на те, що вже майже рік він не бачиться з дитиною та не надає йому допомоги, так як не вважає правильним спілкуватися з дитиною на території               де проживає його колишня дружина.

В судовому засіданні позивач уточнив, що ніхто йому перешкод у спілкуванні з дитиною  за місцем проживання дитини на сьогоднішній день не чинить, але він не бажає заходити                        в будинок де проживає дитина. Позивач уточнив, що коли він відвідував дитину, то син виходив до нього, вони спілкувалися без будь-яких обмежень

Раніше в судовому засіданні відповідач пояснила, що не заперечує позивачеві бачитися               з сином, не заперечує щоб спілкування було на території їхнього із сином місця проживання, оскільки були випадки коли дитина поверталася від батька хворою. Відповідач надала заяву                до дитячого садка в який ходить дитина на дозвіл бачитися позивачеві з їхнім сином і проти цього ніколи не заперечувала. Відповідач погоджується з розпорядженням голови райдержадміністрації, тим паче не заперечує щоб батько бачився з дитиною частіше. Позивач просить суд врахувати,           що позивач на протязі року добровільно не відвідує дитину, не надає їй додаткової допомоги                на утримання сина без будь-яких перешкод з її боку. Відповідач наполягала на тому щоб батько спілкувався із сином у неї вдома, оскільки вважає, що дитина ще маленька і потребує постійного догляду матері.

Представник третьої особи раніше в судовому засіданні не заперечував проти позову, просив суд задовольнити їх.    

Раніше у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є бабусею ОСОБА_5                   та матір’ю відповідача. Вказує на те, що їй відомо про те, що позивач не приїздив до дитини приблизно один рік. Також їй відомо, що позивач раніше брав її онука до себе додому, але дитина поверталася хворою, допомоги на лікування дитини позивач не надавав. Крім того, пояснила,               що позивачеві не забороняють бачитися з дитиною.

Свідок ОСОБА_6 пояснювала, що вона є бабусею ОСОБА_5 та матір’ю позивача. Вказує            на те, що позивач бажає спілкуватися зі своїм сином, але його в цьому обмежують.

Свідок ОСОБА_7 зазначала, що добре знає позивача, працює з ним на одному підприємстві. Вказує, що позивач характеризується позитивно, уважний батько.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню за наступних  підстав.

    У судовому засіданні встановлено, що сторони розлучені з 29.06.2005 року, відповідно                        до свідоцтва про розірвання шлюбу, зареєстрованого Відділом РАЦС Магдалинівського РУЮ Дніпропетровської області НОМЕР_1, актовий запис за № 60 (а. с. 5).

Від спільного подружнього життя мають сина – ОСОБА_3,                       ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4).

Розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації від 20.01.2010 року № 8-р-10 встановлено порядок спілкування батька, ОСОБА_1, зі своїм сином ОСОБА_3 кожної другої суботи місяця (а. с. 6).

Згідно розписки відповідача від 12.09.2008 року наданій до Дитячого дошкільного навчального закладу «Берізка», вона дозволяє відвідувати батькові ОСОБА_1) свого сина ОСОБА_3) в дошкільному закладі (а. с. 29).

Згідно довідки виданій Дитячим дошкільним навчальним закладом «Берізка» - ОСОБА_1 за період 3 12.09.2008 року по 17.05.2010 року не відвідував свого сина ОСОБА_1 в дошкільному навчальному закладі (а. с. 30).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 157 СК України той  із  батьків,  хто   проживає   окремо                       від   дитини, зобов'язаний  брати  участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків,  з  ким  проживає  дитина,  не  має  права перешкоджати тому з батьків,  хто проживає окремо,  спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні,  якщо таке спілкування  не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частиною першою статті 159 СК України визначено, якщо  той  із  батьків,  з  ким  проживає  дитина,  чинить перешкоди тому з батьків,  хто проживає окремо,  у  спілкуванні                    з дитиною  та  у  її  вихованні,  зокрема  якщо  він  ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування,  другий  із  батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів про вчинення відповідачем перешкод у спілкуванні з дитиною, не наведено підстав                 для необхідності визначення судом порядку участі у виховання дитини, враховуючи надані сторонами пояснення.

Керуючись  ст. ст. 10, 11, 208-210, 212-215  ЦПК України, ст. ст. 157-159 Сімейного Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження      і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому                    ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                               Т.А.Ковальчук