Справа № 2-309/10

  З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

08 липня 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді             Ковальчук Т.А.,

при секретарі                     Хорольській І.П.,

за участю:

представника позивача                 ОСОБА_1,

позивача                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_2 до АДРЕСА_2 області, відділу земельних ресурсів              у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, третя особа – Петриківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_2 до АДРЕСА_2 області, відділу земельних ресурсів у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, третя особа – Петриківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування. Позивачі в позові посилаються на те, що ОСОБА_3,                            ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_2, яка є дружиною останнього.

26 квітня 1990 року – ОСОБА_5 складено заповіт, відповідно              до якого спадкоємцем майна, що належало їй на час смерті є її син – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина,                       яка складається із земельної ділянки, загальною площею – 6, 190 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 У зв’язку з тим, що ОСОБА_4 являвся спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері та ним отримано свідоцтво про право  на спадщину  за заповітом. Але отримавши зазначене свідоцтво та фактично вступивши у володіння майном – ОСОБА_4 не встиг здійснити переоформлення                          та державну реєстрацію земельної ділянки на своє ім’я так як ІНФОРМАЦІЯ_4 він помер.

У зв’язку зі смертю ОСОБА_4, його дружина та син, які є спадкоємцями за законом першої черги звернулися в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право                    на спадщину за законом у рівних частках, а саме на вказану земельну ділянку, але державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв’язку з тим,                     що  відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на земельну ділянку спадкодавця, без чого видача свідоцтва на право на спадщину неможлива.

Тому позивачі вимушені звертатися до суду та просить визнати право власності                          на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, яка належала ОСОБА_5                         за померлим ОСОБА_4 та за ОСОБА_2, ОСОБА_3 по ? частині по праву спадкування за законом.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити їх, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Позивач – ОСОБА_2 підтримала позов та прохала задовольнити вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи - в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенню               ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення  позивача,  дослідивши докази, суд вважає, що вимоги підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 113063

від 12 січня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності               на землю за МД № 3000, земельна ділянка площею 6.190 га, яка розташована на території АДРЕСА_2 належала ОСОБА_5 (а. с. 17).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого на ім’я ОСОБА_4 складається із приватизованої земельної ділянки розміром – 61900 кв. м., що знаходиться                     на території АДРЕСА_3 передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого  Петршотравенською сільською радою 12 січня 2001 року на підставі рішення 17 сесії ХХІІІ скликання  № 69 від 26.10.2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 3000 (а. с. 19).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції від 14.04.2008 року, актовий запис № 546 (а. с. 18).

Відповідно до свідоцтва про народження виданого – 07 травня 1961 року Дніпродзержинським міським відділом РАЦС, актовий запис № 562, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином померлого ОСОБА_4 (а. с. 16).

ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу виданого 1995 року відділом РАЦС виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 507 (а. с. 15).

Позивачі звернулися до нотаріальної контори за оформленням спадщини, але листом державного нотаріуса було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини, у зв’язку                     з тим, що відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності спадкодавця на земельну ділянку (а. с. 11, 12).

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до  складу  спадщини  входять  усі права та обов'язки,             що належали  спадкодавцеві  на  момент  відкриття   спадщини   і   не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у  першу  чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті,                        той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 статті 1276 встановлено, -  якщо  спадкоємець  за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг  її  прийняти,  право  на  прийняття належної   йому   частки   спадщини,   крім   права  на  прийняття обов'язкової частки у спадщині,  переходить  до  його  спадкоємців (спадкова трансмісія).

В судовому засіданні встановлено, що позивач – ОСОБА_3 є сином померлого ОСОБА_4, позивач – ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_4, тому вони мають право на спадкування за законом.

В задоволенні позовної вимоги щодо визнання права власності на земельну ділянку            за померлим ОСОБА_4 необхідно відмовити, оскільки ст. 346 ЦК України встановлено,              що право власності припиняється у разі смерті власника.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог.

    Керуючись ст. ст. 156, 174, 224-226  ЦПК України, ст. ст. 1218, 1261, 1276 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_2 до АДРЕСА_2 області, відділу земельних ресурсів у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, третя особа – Петриківська державна нотаріальна контора                          про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - право власності в порядку спадкування за законом на ? частину земельної ділянки розміром                 6, 190 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована                            на території АДРЕСА_4 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 113063 від 12 січня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за МД № 3000, кадастровий номер –                    1222385800-01-001-0575.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином ОСОБА_6 Федерації, - право власності в порядку спадкування за законом                        на ? частину земельної ділянки розміром  6, 190 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території АДРЕСА_4 відповідно                          до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 113063 від 12 січня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності  на землю                                    за МД № 3000, кадастровий номер – 1222385800-01-001-0575.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження              і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому                        ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.                                    

Суддя                                               Т.А.Ковальчук