Справа № 2-223/2010 р.
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2010 року смт. Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Орленко Л.О.,
при секретарі Крайнюкові М.М.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та неустойки за несвоєчасну виплату аліментів,
В С Т А Н О В И В:
5 травня 2010 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до Веселинівського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та неустойки за затримку виплати аліментів.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що рішенням Веселинівського районного суду від 21 квітня 2009 р. з ОСОБА_2 на її користь на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнено аліменти в твердій грошовій сумі розміром 500 грн. щомісячно, починаючи стягувати з 11 березня 2009 р. до досягнення дитиною повноліття.
05.06.2009 р. було відкрито виконавче провадження на виконання даного рішення, однак відповідач аліменти не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість по аліментам на суму 6450 грн., яку вона просить суд стягнути з відповідача.
Крім того, вважає, що заборгованість виникла з вини відповідача, а тому просить стягнути з відповідача на її користь неустойку за затримку виплати аліментів в сумі 12 268 грн.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснивши, що з дня постановлення судом рішення про стягнення аліментів відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, хоча його матеріальний стан не змінився, він працює в м.Миколаєві водієм маршрутного таксі. На її зауваження вказує їй на те, щоб вона сама утримувала дитину. За весь період відповідач лише один раз сплатив аліменти в сумі 550 грн. в липні 2009 р., коли вона звернулася до державного виконавця з питанням про притягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів. Станом на 1 травня 2010 р. виникла заборгованість по сплаті аліментів в сумі 6450 грн., яку вона просить стягнути з відповідача на її користь, а також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну виплату аліментів в сумі 12268 грн., оскільки заборгованість по аліментам склалася з вини відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 двічі викликався до суду на 10.06. та 21.06.2010 р. Про дату та місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення йому судових повісток відповідно 03.06. та 20.06. 2010 р., однак до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Тому суд вважає, що відповідач не з’явився до суду з неповажних причин.
Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач про причини неявки в судове засідання не повідомив суд, та те, що позивач надала згоду на проведення судового засідання у відсутність відповідача, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 21 квітня 2009 року Веселинівським районним судом Миколаївської області було постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі розміром 500 грн. щомісяця, починаючи стягувати з 11 березня 2009 р. до досягнення дитиною повноліття. 05 червня 2009 р. старшим державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за даним рішенням та направлено копію цієї постанови відповідачу. 03 листопада 2009 р. сторони розірвали шлюб та позивачці після розірвання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_3.
Відповідач в період з березня 2009 р. по 1 травня 2010 р. аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість по виплаті аліментів в сумі 6450 грн.
Статтею 196 СК України передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів головного державного виконавця № 1631 від 28.04.2010 р. станом на 1 травня 2010 р. заборгованість по аліментам складає 6450 грн.
Суд дійшов висновку, що дана заборгованість виникла з вини відповідача, оскільки відповідач згідно з довідкою державного реєстратора Веселинівської райдержадміністрації являється суб’єктом підприємницької діяльності та здійснює підприємницьку діяльність за видом - діяльність регуляторного транспорту.
Дані від Веселинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 09.07.2010 р. за № 204/10/10/-009 про те, що згідно з поданими деклараціями про доходи за 2009 р. відповідач діяльність не здійснював та доходів не отримував суд не може прийняти та врахувати це як поважною причиною несплати аліментів, оскільки судом не добуто доказів того, що відповідач непрацездатний, протягом виникнення заборгованості він або його члени сім`ї хворіли, або що він має інших утриманців.
Крім того, суд враховує ту обставину, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, жодного разу не з’явився до суду та не надав суду доказів щодо поважних причин несплати аліментів.
Відповідно до матеріалів справи відповідач був повідомлений державним виконавцем про наявність заборгованості по аліментам. Про цю обставину свідчать повідомлення старшого державного виконавця Ткача Д.С., направлені на адресу відповідача 22.06.2009 року (а.с.9), 01.07.2009 р. (а.с.11), 11.02.2010 р. та 09.04.2010 р., в яких державний виконавець доводив до відома відповідача про наявність заборгованості, пропонував погасити заборгованість по аліментам та попереджав про відповідальність про несплату аліментів. На дані попередження відповідач лише один раз відреагував, коли позивачка звернулася з заявою до начальника відділу державної виконавчої служби про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів, і тоді 9 липня 2009 р. відповідач сплатив 550 грн. на користь позивача.
В подальшому відповідач ніяких платежів по аліментам не здійснював.
Оскільки заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, то суд згідно з вимогами ст.196 СК України дійшов висновку про те, що є підстави для нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача пені за затримку виплати аліментів в сумі 12268 грн., виходячи з наступного розрахунку: аліменти, належні в березні 2009 р., прострочені на 13 місяців = 395 дням (12 місяців = 365 днів + 30 днів = 395 днів), тому пеня за березень 2009 р. становить 500 х 1% х 395 = 1975 грн.; аліменти за квітень 2009 р., прострочені на 12 місяців = 365 дням, пеня за їх прострочення становить 500 х 1% х 365=1825 грн.; аліменти за травень 2009 р., прострочені на 11 місяців = 334 дням, тому пеня за їх прострочення становить 500 х 1% х 334 = 1670 грн.; аліменти за червень 2009 р., прострочені на 10 місяців = 304 дням, пеня за їх прострочення становить 450 х 1% х 304 = 1368 грн.; аліменти за серпень 2009 р., прострочені на 8 місяців = 242 дням, пеня за їх прострочення становить 500 х 1% х 242 = 1210 грн.; аліменти за вересень 2009 р., прострочені на 7 місяців = 212 дням, пеня за їх прострочення становить 500 х 1% х 212 = 1060 грн.; аліменти за жовтень 2009 р., прострочені на 6 місяців = 181 дню, тому пеня за їх прострочення становить 500 х 1% х 181 = 905 грн.; аліменти за листопад 2009 р., прострочені на 5 місяців = 151 дню, тому пеня за їх прострочення становить 500 х 1% х 151 = 755 грн.; аліменти за грудень 2009 р., прострочені на 4 місяці = 120 дням, пеня за їх прострочення становить 500 х 1% х 120 = 600 грн.; аліменти за січень 2010 р., прострочені на 3 місяці = 89 дням, пеня за їх прострочення становить 500 х 1% х 89 = 445 грн.; аліменти за лютий 2010 р., прострочені на 2 місяця = 61 дню, пеня за їх прострочення становить 500 х 1% х 61 = 305 грн.; аліменти за березень 2010 р., прострочені на 30 днів, пеня за їх прострочення становить 500 х 1% х 30 = 150 грн.
Отже, сума неустойки за весь час затримки виплати аліментів становить 12 268 гривень (1975 + 1825 + 1670 + 1368 + 1210 + 1060 + 905 + 755 + 600 + 445 + 305 + 150 = 12 268 грн.).
Підстав для зменшення розміру неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд не вбачає, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, до суду не з’явився та не подав докази, які б суд міг прийняти до уваги при визначенні розміру неустойки.
Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по аліментам в сумі 6450 грн. не підлягає задоволенню, оскільки раніше, а саме 21 квітня 2009 р., Веселинівським районним судом Миколаївської області вже було постановлено рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, яким зобов’язано відповідача сплачувати аліменти на утримання дочки.
Згідно з вимогами п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України не допускається повторне прийняття рішення про той же предмет спору із тих самих підстав. А тому рішення суду від 21 квітня 2009 року про стягнення аліментів з відповідача повинно виконуватися відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606 –хіv.
Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір в сумі 122,56 грн. (12 268 х 187 :18 718 = 122,56), та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 78,65 грн. (12 268 х 120 : 18 718 = 78,65).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, ч.4 ст.169, ст.ст. 212 - 215, 218, 224 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 12 268 грн. (дванадцять тисяч двісті шістдесят вісім) гривень.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 122 (сто двадцять дві) гривні 56 (п’ятдесят шість) копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 78 (сімдесят вісім) гривень 65 (шістдесят п’ять) копійок.
В задоволенні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті аліментів в сумі 6450 грн. – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Веселинівського районного
суду Миколаївської області Л.О. Орленко