Справа  № 2-226/2010 р.                                                                                                                                                                                                          

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

         18 червня  2010 року                                                                                 смт. Веселинове

     Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

                 головуючого-судді                                      Орленко Л.О.,

     при секретарі                                               Крайнюкові М.М.,

    за участю  позивача                                      ОСОБА_1,

     представника позивача                                ОСОБА_2,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог – Вознесенська універсальна товарно-сировинна біржа, Веселинівська філія Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації,   про визнання договору купівлі – продажу житлового будинку  дійсним та визнання права власності на житловий будинок,

                                                                     встановив:

          11.05.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з  позовною заявою до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог – Вознесенська універсальна товарно-сировинна біржа, Веселинівська філія Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації,   про визнання договору купівлі – продажу житлового будинку  дійсним та визнання права власності на житловий будинок.    

    В позові  позивач зазначив, що між ним та відповідачкою ОСОБА_3 23 квітня 2001 року було укладено  договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1, за 2000 грн., який зареєстровано 23 квітня 2001 року Вознесенською універсальною товарно-сировинною біржею за № 325.   Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації йому 24 квітня 2001 року видано реєстраційне посвідчення № 113. До підписання та реєстрації договору позивач оплатив відповідачці вартість проданого нею житлового будинку, а остання передала йому технічний паспорт на будинок та сам будинок. В подальшому йому стало відомо, що договори купівлі – продажу житлового будинку повинні бути нотаріально посвідченні. Але при зверненні ним до відповідачки ОСОБА_3 з питанням нотаріального посвідчення укладеного договору, йому було відмовлено відповідачкою в зв’язку з віддаленістю її місця проживання та поганим станом здоров’я.  Тому він змушений звернутися до суду, просить визнати дійсним договір купівлі – продажу житлового будинку, укладеного 23.04.2001 року між ним та відповідачкою ОСОБА_3, зареєстрованого Вознесенською універсальною товарно – сировинною біржею, та визнати за ним право власності на житловий будинок.

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить визнати договір купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнати за ним право власності на житловий будинок.  

    Представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що є законні підстави для визнання договору – купівлі будинку дійсним, оскільки всі умови договору виконані, але нині відповідачка не має змоги прибути до нотаріальної контори для посвідчення договору в зв’язку з тим, що вона є особою похилого віку та проживає за межами Веселинівського району.

    Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, але до суду надала заяву про визнання позову та про можливість розгляду справи у її відсутність.  

Представники третіх осіб - Вознесенської Універсальної товарно-сировинної біржі та Веселинівської філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з’явилися, до суду повернувся лист з відміткою про вибуття Вознесенської Універсальної товарно-сировинної біржі на іншу адресу, причини неявки представника Веселинівської філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації суду не відомі. Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд за згодою сторін  вважає можливим розглядати справу у відсутність  осіб, що не з’явилися в судове засідання.

    Заслухавши пояснення позивача та його представника,   дослідивши матеріали по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 23 квітня 2001 року ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купив житловий будинок, розташований АДРЕСА_1, за 2000 грн. Зазначений договір купівлі-продажу житлового будинку було зареєстровано 23 квітня 2001 року Вознесенською універсальною товарно-сировинною біржею  за № 325.

 24 квітня 2001 року позивачу видано реєстраційне посвідчення, згідно з яким   житловий будинок по АДРЕСА_1  належить йому на праві особистої власності на підставі договору купівлі–продажу № 325 від 23.04.2001 р., про що записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 113.

 Але, враховуючи, що договір купівлі-продажу житлового будинку від 23.04.2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не був нотаріально посвідчений, то ОСОБА_1 не є  власником житлового будинку та не має права на розпорядження ним.

Однак, фактично умови договору купівлі-продажу житлового будинку були сторонами виконані.    

В силу ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо  сторони домовились щодо усіх істотних умов  договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із  сторін ухилилася від його  нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір  дійсним.    

          Суд вважає, що оскільки сторони виконали умови договору  купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, але відповідачка не має можливості прибути до нотаріальної контори для посвідчення договору купівлі-продажу будинку через похилий вік та з віддаленістю нинішнього місця проживання, то в зв`язку з цим суд вважає за можливе  визнати його дійсним, так як він не суперечить вимогам ст. 220 ЦК України.    

    Суд вважає зайвою вимогу позивача про визнання за ним права власності на житловий будинок, оскільки  відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором,  який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.    

           На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215  ЦПК України,  суд, -

                                                            В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Визнати  дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку № 8, розташованого по вул. Степова в с. Ставки Веселинівського району Миколаївської  області, укладений 23 квітня 2001 року та зареєстрований 23 квітня 2001 року Вознесенською універсальною товарно-сировинною біржею за № 325,  між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, за яким ОСОБА_3 продала житловий будинок АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 придбав його  у власність.

    В іншій частині вимог відмовити.

            Рішення суду може бути оскаржено  до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі  заяви про апеляційне оскарження  рішення суду протягом 10 днів з дня  проголошення рішення та подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набуває законної сили протягом 10 днів з дня проголошення рішення, якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження.

      Суддя Веселинівського районного суду

            Миколаївської області                                                                              Л.О. Орленко