Справа №2-113 /2010 р.

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(повний текст)

30 липня 2010 року Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого                                   судді Якових В.І.,

при секретарі                                            Канському О.С.,

за участю: позивача                             ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Красні Окни Одеської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

 22 березня 2010 року  позивач  ОСОБА_1  звернувся  до суду з позовом  до відповідача ОСОБА_2  про стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Свої вимоги позивач  мотивував тим, що 30 липня 2007 року,  йому, як дільничному інспектору міліції Красноокнянського РВ, на вулиці біля приміщення кафе-бару «Людмила» у с.Ставрово Красноокнянського району Одеської області, в присутності значної кількості громадян відповідач умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків. Протиправними діями відповідача йому спричинені фізичні і моральні страждання він знаходився на лікуванні в Красноокнянський ЦРЛ, тобто завдана матеріальна і моральна шкода. Відповідач не бажає відшкодувати шкоду добровільно, тому він звернувся до суду.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив і збільшив позовні вимоги і просив стягнути  з відповідача 332 грн. 35 коп. матеріальної шкоди і 10000 грн. моральної шкоди (а.с.17).

Позивач  в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги і просив їх задовольнити,  в поясненнях суду в повному обсязі підтвердив викладені в позовній заяві факти, але підтвердив факт того що в 2009 році відповідачем йому виплачено 3000 грн. моральної шкоди, хоча він вимагав 8 000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце слухання справи,  про причини неявки не повідомив.

Згідно протоколу судового засідання Котовського міжрайонного суду Одеської області від 11 червня 2010 року проведеного за судовим дорученням суду (а.с.27-29), відповідач в судові засідання з’явитися не бажав, просив розглядати справу за його відсутністю, тому суд, відповідно до ч.4 ст.169 та ч.1 ст.224 ЦПК України,  визнавши  неявку відповідача  неповажною, та без повідомлення про причини неявки  проводив заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення, за згодою позивача.    

 Згідно зазначеного протоколу судового засідання Котовського від 11 червня 2010 року (а.с.27-29),  відповідач  позов не визнав в повному обсязі, і пояснив що окрім нього, позивача били і інші особи і він вже погасив позивачу 3000 грн. моральної шкоди.

 Вислухавши пояснення сторін,   безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази,  судом в судовому засіданні встановлені такі факти,  відповідні їм правовідносини та правові норми, яки підлягають застосуванню до цих правовідносин.

 30 липня 2008 року близько 23.30 г. на вулиці білля приміщення кафе-бару «Людмила» у с.Ставрово Красноокнянського району відповідач ОСОБА_2 перешкоджав дільничному інспектору міліції Красноокнянського РО ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1, виконувати службові обов’язки, висловлювався на його адресу нецензурної лайкою, в подальшому заподіяв тілесні ушкодження.

22 грудня  2009 року вироком Красноокнянського районного суду Одеської області (кримінальна справа 1-5/2009) відповідач визнаний винним в скоєні злочинів передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 та ч.2 ст.296 КК України. (а.с.33-35).

Відповідач обвинувачувався в тому, що він 30 липня 2008 року близько 23.30 г., перебуваючи на ганку кафе-бару «Людмила» в с.Ставрово Красноокнянського району в стані алкогольного сп’яніння, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_1  є працівником міліції, з метою позбавлення останнього можливості виконати службовий обов’язок з охорони громадського порядку та порушуючи нормальну діяльність працівника правоохоронного органу - створення перешкод для виконання ОСОБА_1 своїх службових обов’язків, що входить в коло його повноважень по припиненню скоєння вказаного протиправного діяння та доставляння його до чергової частини Красноокнянського РВ ГУМВС в Одеській області, вчинив опір ОСОБА_1, завдавши тому удар рукою в обличчя, а після того, як останній впав, наніс ОСОБА_1 ще два удари ногами по голові та тулубу, завдавши при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у виді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, садна правого ліктьового суглобу (а.с.33).

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі,  що набрав законної сили, обов’язковий для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено вирок,  з питань,  чи мали місце ці дії та чи вчинені  вони  цією особою.

Крім того, заподіяння відповідачем і отримання позивачем тілесних ушкоджень підтверджується  висновком судово-медичної експертизи (т.1, а.с.227-228 кримінальної справи 1-5/2009).

З приводу нанесених тілесних ушкоджень позивач лікувався і відповідно для відновлення здоров'я ним затрачено кошти на придбання медикаментів, згідно довідок і квитанцій в розмірі 331 грн. 65 коп. (а.с. 2-4).

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди слід задовольнити частково і матеріальні збитки позивача на придбання ліків в сумі 331 грн. 65 коп., замість помилково зазначених у позовній заяві 332 грн. 35 коп., необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

При цьому суд, вважає непереконливими доводи відповідача, що позивача 30 липня 2008 року, крім нього били і інші особи, що спростовується вироком Красноокнянського районного суду від 22 грудня  2009 року (а.с.33-35), зокрема згідно якого окрім інших доказів, відповідач  в судовому засіданні по кримінальній справі дав свідчення, що одноосібно наніс тілесні ушкодження позивачу.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,  положень  ст. 23 ЦК України до загальних підстав відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність шкоди,  протиправність діяння її заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд вважає,  що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача,  що саме з вини відповідача порушені його законні права,  що призвело до моральних страждань.  Позивач,  насамперед як особистість, а також як робітник міліції був ображений,  принижений відповідачем без усяких на то підстав і його особисте життя стало предметом обговорення. Позивачу дуже не приємно було усвідомлювати той факт,  що йому,  а значить й будь-якому іншому працівнику міліції,  що діє згідно з Законами України,  можуть заподіяти тілесні ушкодження,  відмовитись від виконання законних вимог працівника міліції. Він не може дотепер забути біль і страждання,  завдані йому відповідачем внаслідок злочину. Дана подія порушила його звичайний уклад життя, він змушений був відвідувати прокуратуру,  суд.  Відвідування всіх вище перерахованих інстанцій забрало у нього дуже багато часу. Діями,  що виразилися у заподіянні позивачу тілесних ушкоджень відповідач також заподіяв позивачу моральні страждання,  пов'язані з розладом його душевного спокою і також звичного йому укладу життя. Позивач тривалий час перебував на лікуванні,  відчував фізичні страждання від болю у результаті тілесних ушкоджень,  що також спричинило моральні страждання,  які відчував позивач.

   При таких обставинах суд приходить до висновку, що позивачу з вини відповідача заподіяна моральна шкода.

При визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу  відповідачем, суд враховував тяжкість наслідків,  глибину фізичних та душевних страждань,  ступень вини ОСОБА_2, часткове погашення останнім моральної шкоди у сумі 3000 грн., а також вимоги розумності, справедливості і достатності, передбачені  ст.23 ЦК України.

Виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає позов в частині стягнення моральної шкоди слід  задовольнити частково і необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  на відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Відповідно до ст.ст.88 ЦПК України,  суд стягує з  відповідача в доход держави судовий збір в сумі 51 грн., так як позивач на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від його сплати за  позовом  про  відшкодування  матеріальних збитків, завданих злочином і згідно ст.3 Декрету  зазначена сума не може бути   менше 3  неоподатковуваних мінімумів  доходів   громадян.

Крім того,  відповідно до ст.ст. 88 ЦПК України,  враховуючи пропорційність задоволення позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди 30% (3000 х100:10000),  з  ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 30 грн. із сплаченого державного мита за  позовом  про  відшкодування  моральної шкоди та 36 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.13-14).      

          На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.10, 11, 58, 60, 88, 208, 212-215, 218, 226  ЦПК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути  ОСОБА_2 мешканця с.Новоселівка Котовського району Одеської області на  користь ОСОБА_1 мешканця с.Ставрово Красноокнянського району Одеської області в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 331 грн. 65 коп. і в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати: судовий збір в сумі 30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в сумі 36 грн., а також в доход  держави 51 грн. державного мита по справі.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Красноокнянським районним  судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку передбаченому ч.1 ст.223 ЦПК України.

                                            Суддя :