Справа № 1-104/2010 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 липня 2010 року смт. Веселинове
Миколаївської області
Веселинівській районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Орленко Л.О.,
при секретарі Крайнюкові М.М.,
за участю прокурора Маврова О.П.,
захисника ОСОБА_1,
законного представника ОСОБА_2,
потерпілої ОСОБА_3,
представника служби у справах дітей Ярчук О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Доесі Каспського району, Грузія, грузина, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 05.07.1996. р. Березанським районним судом Миколаївської області за ст. 81 ч. 3 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна, на підставі ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік; 01.06.1998 р. Корабельним районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 140, ч.2 ст. 140, ст.ст. 42, 43 КК України (в редакції 1960 р.) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, звільненого за постановою місцевого суду Малиновського району м.Одеси від 07.10. 2002 р. умовно-достроково на 7 місяців 26 днів; 09.03.2005 р. Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 187, ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 309, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, звільненого 21.08.2009 р. умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 3 місяці і 16 днів за постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2009 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки смт. Веселинове Миколаївської області, українки, громадянки України, освіта 8 класів, не заміжньої, не працюючої, жительки АДРЕСА_2, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
20 травня 2010 року близько 20.00. години ОСОБА_5 з метою крадіжки чужого майна вступив у злочинну змову із неповнолітньою ОСОБА_6 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 прийшли до домоволодіння ОСОБА_3, яке знаходиться за адресою: вул. Верхня, 26, смт. Веселинове, з метою вчинення крадіжки майна із домоволодіння останньої.
Знаходячись біля території домоволодіння ОСОБА_3, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 пройшли до дерев’яного сараю, звідки таємно викрали алюмінієвий бідон, ємністю 40 літрів, вартістю 200 грн., та алюмінієвий бідон, ємністю 30 літрів, вартістю 150 грн. Із викраденим з місця злочину зникли і у подальшому продали два бідона жителю смт. Веселинове ОСОБА_7 за 51 грн. Своїми діями ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 заподіяли матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 350 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину визнав повністю, суду показав, що 20.03.2010 р. після обіду він прийшов в гості разом зі своїми знайомими до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де вживав спиртні напої. Біля 20.00 год. дочка ОСОБА_6 запропонувала йому піти із нею до одного з перехресть, для того, щоб забрати металобрухт, який вона назбирала з братами та там зберігала. Коли вони прийшли до вказаного ОСОБА_6 місця, то він побачив, що металобрухту було замало і тому він запитав ОСОБА_6 про те, чи хтось проживає в поряд розташованому будинку. На це ОСОБА_6 відповіла, що в цьому будинку проживає якась бабуся. Тоді він вирішив знайти якісь металеві речі на території цього будинку. На подвір’я помешкання пройшли з боку сараю вільно, бо огорожі не було. Підійшовши до сараю, до якого його привела ОСОБА_6, вони почали збирати мілкий метал, там було декілька металевих обручів від бочок та іще щось, але він не пам’ятає, що саме. Зібравши обручі від бочок, він помітив, що у дерев’яному сараї прочинені двері і він вирішив зайти всередину і подивитися, чи немає там чогось металевого, що можна взяти. Зайшовши у сарай і посвітивши запальничкою, він помітив два алюмінієвих бідона, ємністю приблизно на 40 літрів. В одному бідоні, котрий стояв лівіше від входу, були залишки вапна, а другий бідон, який стояв правіше і трохи дальше, був пустий. Він сам взяв два бідона, вийшов із сараю і сказав ОСОБА_6, що не потрібно брати мілке залізо і вони пішли із території домоволодіння по тій же дорозі. Коли він вийшов із сараю, то біля кучі перегною витрусив із одного бідона залишки вапна. Трохи відійшовши, вони повантажили бідони на велосипед ОСОБА_6 і він, взявши велосипед за ручки, покотив його, а ОСОБА_6 йшла поряд. Бідони здали в пункт прийому металобрухту та отримали гроші, за які купили горілки та продуктів харчування.
П ідсудна ОСОБА_6 в судовому засіданні вину визнала повністю, суду показала, що 20.03.2010 року вона разом із батьками знаходилась вдома. Приблизно в післяобідній час в гості до її батьків прийшли жителі смт. Веселинове ОСОБА_8 зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 і зі своєю дитиною. Разом із ними прийшов ОСОБА_5 Коли вони прийшли до них додому, то почали вживати алкогольні напої із її батьками. Приблизно о 19.30. годині її батьки, ОСОБА_8 зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 і ОСОБА_5 вирішили піти пограти у більярд, котрий знаходиться вдома у місцевого жителя по імені ОСОБА_14. Вона вирішила піти разом із ними. Коли вони прийшли до ОСОБА_14 додому, то він перебував в стані алкогольного сп’яніння і спав. І тоді вони пішли назад до них додому. Як тільки вони зібрались іти додому, дорослі сказали, що хочуть іще вжити алкогольних напоїв, але у них немає коштів. Тоді вона їм сказала, що потрібно піти і забрати металобрухт, який вона з братами назбирала, щоб в подальшому продати його і на отримані кошти дорослі зможуть купити собі алкогольних напоїв. Всі пішли додому, а вона пішла в іншу сторону, де знаходився метал. Разом із нею пішов ОСОБА_5 Вони пройшли на вулицю Верхню в смт. Веселинове, підійшли до території одного із домоволодінь. ОСОБА_5 сказав, що цього заліза замало. Тоді ОСОБА_5 вказав на будинок і запитав, чи з цього будинку можна щось взяти. Вона відповіла, що це садиба однієї бабусі і там можливо щось викрасти. Після цього, вона та ОСОБА_5 пройшли на територію домоволодіння, де побачили сарай. ОСОБА_5 підійшов до дверей та почав їх відчиняти, відсунувши рукою кусок заліза і після цього відчинив двері. З цього сараю вони таємно викрали два алюмінієвих бідона - один бідон, приблизно, ємністю на 40 літрів, а інший – був трохи менший. Обидва бідони здали на металобрухт.
Окрім визнання вини підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6, їх вина в інкримінованому їм злочині підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що у неї було два бідони, один ємністю 30 літрів, а інший – ємністю 40 літрів, які вона 5 років тому купила на ринку. Близько 18.30. години 20.03.2010 року вона іще працювала по господарству і знає, що два алюмінієвих бідони були на місці. Відпочивати в будинок вона пішла близько 19.00. години. В ніч з 20 на 21 березня 2010 року вона нічого не чула, бо спала. Прокинулась вона 21.03.2010 року о 06.00. годині і пішла працювати по господарству та помітила, що двері в сараї були відчинені. Вона зайшла у це приміщення і помітила, що немає двох алюмінієвих бідонів, ємністю 30 і 40 літрів, в одному із яких було вапно, а інший був порожній. Того дня до неї заїхала невістка ОСОБА_10 і вона їй сказала, що у неї викрали два алюмінієвих бідони. Потім невістка викликала міліцію. Один бідон їй працівники міліції повернули, а другий сказали повернуть після завершення судового процесу.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що відчуває вину за те, що його дочка вчинила злочин, оскільки він не проживав з сім’єю 2 роки. Нині він примирився з дружиною та буде займатися вихованням дочки.
Законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 пояснила, що на протязі двох років вона сама виховувала трьох дітей, тому іноді не вистачало часу на належне виховання старшої дочки ОСОБА_12. З лютого 2010 р. в сім`ю повернувся її чоловік та батько ОСОБА_12 і тепер вона більше приділяє часу вихованню дочки.
Таким чином, проаналізувавши показання підсудних, які не суперечать фактичним обставинам справи, і ніким не оспорюються, оцінивши їх в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України - доведена повністю.
Суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та з проникненням у приміщення, а для підсудного ОСОБА_5 ще і повторність.
Згідно зі ст. 12 КК України вчинений підсудними злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_5, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Підсудний ОСОБА_5 раніше судимий, має дві не погашені судимості, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується з задовільної сторони.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи ступінь та характер суспільної небезпеки та наслідки вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_5, суд вважає можливим його виправлення в умовах ізоляції від суспільства.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_6, суд визнає щире каяття та вчинення злочину в неповнолітньому віці.
Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_6, судом не встановлено.
Підсудна ОСОБА_6 раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, проживає біля батьків, крім неї в сім`ї виховується ще двоє дітей.
З урахуванням двох пом`якшуючих обставин – щирого каяття та вчинення злочину у неповнолітньому віці, даних, які характеризують підсудну з задовільної сторони, що значно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку про застосування ч.1 ст. 69 КК України до тяжкого злочину і призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.185 КК України. Суд вважає за доцільне призначити покарання підсудній ОСОБА_6 у виді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців.
Суд враховує, що ОСОБА_6 вчинила злочин вперше в неповнолітньому віці, щиро розкаялася у вчиненому злочині, попросила пробачення у потерпілої в судовому засіданні, і на підставі цього вважає за доцільне згідно зі ст. ст.75, 104 КК України звільнити підсудну від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Питання про речові докази у справі підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Речові докази по справі – два алюмінієвих бідони, ємністю 30 і 40 літрів, один з яких знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_15, а другий у Веселинівському РВ УМВС України у Миколаївській області, підлягають передачі потерпілій за належністю як власнику.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 321, 322, 323, 324, 327, 330, 333, 334, 335, 343 КПК України, суд –
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити покарання:
- за ч.3 ст. 185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати частково невідбуту частину покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 9 березня 2005 року і остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців.
Строк покарання засудженому ОСОБА_5 обчислювати з 23 березня 2010 року, тобто з моменту його затримання.
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання:
- за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. ст.75, 104 КК України засуджену ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, поклавши на неї обов'язки відповідно ст. 76 КК України:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі - два алюмінієвих бідони, ємністю 30 і 40 літрів, один з яких знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_3, а другий у Веселинівському РВ УМВС України у Миколаївській області - передати потерпілій за належністю як власнику. (а.с. – 21, 22).
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній – утримання під вартою.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко