Справа № 2-169/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області      

у складі головуючого судді             Ковальчук Т.А.,

при секретарі                     Хорольській І.П.,

за участю

позивача                         ОСОБА_1

представника позивача                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадщину по праву спадкування за законом,

                                                       В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадщину по праву спадкування за законом. Позивач в позові посилається  на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати – ОСОБА_6. Після її смерті залишилася спадщина, що складається із земельної ділянки 7, 6562 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області згідно із Державним актом серії І-ДП № 046229 від 20 грудня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів              на право приватної власності на землю за Мд № 159. За життя мати позивача залишила заповіт               від 19 травня 1999 року, посвідчений Топчинською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 3, в якому вказала позивача                          як спадкоємця сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0151580.

Позивач звернувся до Магдалинівської державної нотаріальної контори з проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину матері. Але позивачу було відмовлено, у зв’язку з тим,               що він є спадкоємцем сертифікату на земельну частку (пай), а предметом спадкування є земельна ділянка розміром 7,6562 га, виділена в натурі та право власності на яку посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю серії 1-ДП № 046229 від 20 грудня 1999 року, який виданий на підставі вказаного сертифікату.

Оскільки позивач не має можливості довести, що його мати саме на підставі земельного сертифікату серії ДП № 0151580 отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії 1-ДП № 046229 від 20 грудня 1999 року, то він вимушений змінювати підстави позову                 та спадкувати земельну ділянку матері не за заповітом а за законом. Позивач зазначає,                          що спадкоємцями першої черги після матері є він, його вітчим ОСОБА_3, його сестра – ОСОБА_4 та брат – ОСОБА_5, але вони не заперечують, щоб право власності на земельну ділянку його матері було визнано за ним.

Тому позивач вимушений звертатися до суду та просить визнати право власності                          на земельну ділянку по праву спадкування за законом.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити їх, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач - ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає (а. с. 54).

Відповідач – ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає (а. с. 55).

Відповідач – ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає, не заперечує щоб право власності на земельну ділянку було визнано за позивачем (а. с. 56).

Представник відповідача - Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, надіславши заяву в якій прохає розглянути справу в їхню відсутність, позов визнає (а. с. 57).

Вислухавши пояснення  позивача, представника позивача, дослідивши докази, суд вважає,                       що вимоги підлягають  задоволенню.

Відповідно до свідоцтва про народження позивача, серії НОМЕР_1 – ОСОБА_6 ОСОБА_6) є матір’ю позивача (а. с. 7, 8).

ОСОБА_3 та ОСОБА_7 – 28.02.1956 року уклали шлюб. ОСОБА_7 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про одруження                                      серії НОМЕР_2, актовий запис № 02 (а. с. 9).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис № 08 (а. с. 11).

Після смерті ОСОБА_6, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач звернувся                              до нотаріальної контори за оформленням спадщини, але листом державного нотаріуса було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини, у зв’язку з тим, що позивач є спадкоємцем сертифікату на земельну частку (пай) серії ДП № 0151580, а предметом спадкування є земельна ділянка розміром 7,6562 га, виділена в натурі та право власності на яку посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю серії 1-ДП № 046229 від 20 грудня 1999 року                      (а. с. 26).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності серії І-ДП № 046229                  від 20 грудня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів  на право приватної власності на землю за Мд № 159 - належав ОСОБА_6 (а. с. 22).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у  першу  чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті,                        той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є сином померлої ОСОБА_6, інші спадкоємці відмовляються від спадкування земельної ділянки. Тому суд дійшов до висновку               про можливість задоволення позовних вимог.

    Керуючись ст. ст. 156, 174, 212-215 ЦПК України, ст. 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності:

-   на земельну ділянку розміром 7,6562 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену на території АДРЕСА_1 згідно з Державним актом право приватної власності серії І-ДП № 046229 від 20 грудня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів  на право приватної власності                     на землю за Мд № 159.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження   і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому                      ч. 4 ст. 295 ЦПК України.            

Суддя                                               Т.А.Ковальчук