ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
19.08.2010Справа №2-16/3390-2010
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка,18) в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком» (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка,18, ідентифікаційний код 36282159)
До відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4
(юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
Про стягнення 9 493,46 грн.
Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус
представники:
Від позивача – Філімонова Т.О. – представ., дов. № 14067 від 29.12.2009р.
Від відповідача – не з’явився
Обставини справи: Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком» з позовною заявою до відповідача - Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 8 287,56 грн., суму пені 603,33 грн, інфляційні втрати у розмірі 459,74 грн. та 3% річних у розмірі 142,83 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов’язків по повній та своєчасній оплаті наданих йому за договором № 242исх.28 від 14.12.2006 р. про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні, у зв’язку з чим заборгованість Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 перед Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком» за період з 01.02.2009 р. по 31.04.2010 р. складає 8 287,56 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату наданих послуг у сумі 603,33 грн., 459,74 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 142,83 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 19.08.2010р. надав письмові пояснення, в яких просить суд припинити провадження у частині стягнення основної суми боргу у сумі 8 287,56 грн. у зв’язку з добровільної сплатою відповідачем, та наполягав на стягненні пені за несвоєчасну оплату наданих послуг у сумі 603,33 грн., 459,74 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 142,83 грн. Надані пояснення були прийняті судом до розгляду.
Відповідач явку представника жодного разу до судового засідання не забезпечив, письмовий відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвала суду від 13.07.2010р. яка була спрямована за адресою державної реєстрації повернута відділення поштового зв’язку з відміткою «виїхала».
У той же час ухвала ГС АР Крим від 02.07.2010р. була спрямована на фактичну адреса відповідача 07.07.2010р., про що свідчить реєстр поштових відправлень (а.с.121). Вказана ухвала до суду не поверталась.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ :
14.12.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (Укртелеком) та Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (Оператор) був укладений договір №242исх28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні, пунктом 1.1 якого передбачено, що предметом договору є надання Сторонами взаємних телекомунікаційних послуг доступу до телекомунікаційних мереж на місцевому рівні, що взаємоз’єднуються у м. Сакі відповідно до договору про взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі оператора з телекомунікаційною мережою ВАТ «Укртелеком» № 175-28 від 31.08.2006р. Точки взаємоз’єднання мереж визначено у додатку № 1 до цього Договору. (а.с.19-27)
Відповідно до п.7.1.Договору строк дії договору закінчується 01.01.2008р.
Проте,28.12.2007р. сторони уклали додаткову угоду № 2/460-28, в якій передбачили, що строк Договору продовжується на кожним наспаний календарний рік, якщо за 1 місяць до закінчення строку його дії кожна зі Сторін не повідомить письмово про своє бажання припинити його. (а.с.38-39)
Отже, на час розгляду справи у суді сторонами доказів припинення або розірвання договору надано не було, таким чином суд приходить до висновку до договір діяти.
Відповідно до п.3.1.Договору взаєморозрахунки за послуги доступу до місцевих телекомунікаційних мереж Сторін проводяться за розрахунковими таксами, зазначеними у додатку № 3.
Щомісячно, не пізніше 7 числа місяця, що настає за завітним на підставі даних тарифікації Укртелеком/Оператор надає інформацію про кількість завершених технічних хвилин за формою, наведеною в додатку № 5. На підставі цих даних визначається вартість наданих Укртелеком/Оператор послуг. Сторони до 10 числа кожного місяця подаються одна одній акти здачі – приймання наданих послуг за формою, наведеній в додатках № 6і 7. Підписані Сторонами акти здачі – приймання наданих послуг є достатньою підставою для надсилання рахунків.(п.3.2.Договору).
Згідно з п.3.3 Договору оплата сторонами рахунків проводиться протягом 20 днів, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду. Рахунки за отримані послуги сплачуються шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок.
Відповідно до п.2.3.2 Договору Оператор зобов’язався проводити розрахунки з Укртелекомом за послуги доступу до телекомунікаційної мережі Укртелекому та ТМЗК за розрахунковою таксою, зазначеною в додатку № 3.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої обов’язки за договором № 242исх28 від 14.12.2006р та додатковою угодою № 2/460-28 від 28.12.2007р. належним чином та надавалися телекомунікацій послуги на місцевому рівні. На оплату наданих послуг позивачем виставлялися відповідні рахунки із зазначенням кількісних показників послуг, тарифу та загальної суми до сплати, а також підписувалися відповідні акти приймання – дачі наданих послуг. (а. с. 41-87).
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Проте, позивачем у судовому засіданні був наданий журнал реєстрації платежів, відповідно до якого 09.08.2010р. відповідачем 09.08.2010р. була частково сплачена сума боргу у розмірі 7 447,78 грн. та 13.08.2010р. у розмірі 2000,00 грн.
Отже, загальна сума, яка була сплачена відповідачем під час розгляду справи складає 9447,78 грн.
Однак, позивач в додаткових поясненнях від 18.08.2010р. просить суд припинити провадження у справі у частині заявленої до стягнення суми у розмірі 8287,56 грн., яка виникла за спірний період з лютого 2009 року по квітень 2010р.
Залишок сплаченої відповідачем суми у розмірі 1160,22 грн. позивач зараховує відповідачу в оплату телекомунікаційний послуг, отриманих у травні 2010 р., тобто за межами спірного періоду у дійсній справі.
Отже, враховуючи те, що основна сума заборгованості була сплачена відповідачем в добровільному порядку після подачі позову до суду, провадження у справі в частині стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 суми основного боргу у розмірі 8287,56 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в п. 3 Роз’яснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору , зокрема, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В п. 4.2 Договору сторони передбачили, що пеня нараховується на всю суму боргу оператора з урахуванням офіційного індексу інфляції.
Перевіривши розрахунок пені позивача, суд приходить до висновку щодо правильного його обчислення, через що вимоги позивача щодо стягнення пені також підлягають задоволенню у сумі 603,33 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що розрахунок інфляційних втрат у розмірі 459,74 грн., а також 3% річних у сумі 142,83 грн. зроблені позивачем правомірно, відповідають п.4.2.Договору, через що вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком».
За таких обставин, позов Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком» підлягає частковому задоволенню, а тому з відповідача слід стягнути 1 205,90 грн., з яких 603,33 грн – пені. 459,74 грн інфляційних втрат та 142,83 грн. – 3% річних.
В частині стягнення 8 287,56 грн. провадження у справі припинити по п.1-1 ч.1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник саме з його провини.
З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4
( юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка,18) в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком» (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка,18, ідентифікаційний код 36282159), 603,33 грн – пені, 459,74 грн. інфляційних втрат та 142,83 грн. – 3% річних, а всього 1 205,90 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 ( юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка,18) в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком» (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка,18, ідентифікаційний код 36282159) суми основного боргу у розмірі 8 287,56 грн.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Білоус М.О.