Справа № 2-459/10

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

06 липня 2010 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:  

                        головуючого                                 –  судді Борісенко Є.В.,

                        при секретарі                                                     -            Самбурській Н.О.,

    за участю:

               позивача                                                                    -             ОСОБА_1,

                       відповідача                                                                 -             ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,  

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.      

Вимоги мотивує тим, що 09 грудня 2009 року о 10-00 годині на вул. Луначарського у м. Білогірську, біля аптеки «Блік», накинулася кавказька вівчарка,  що належить відповідачу. Собака ухватила її за пальто та достала до ноги, потім вона раптово її покинула та побігла до свого двору. Позивачка пережила  дуже сильний стрес, знаходилася у шоковому стані, крім того, звернулася за медичною допомогою, оскільки з’явилися болі у серці та дуже розболілася голова, через декілька днів пройшла судово-медичне обстеження. До теперішнього часу позивачка не спить ночами, боїться собак, тримається тиск, болить серце, крім того, вона є інвалідом другої групи, тільки що давно приїхала з санаторію та знов пережила стрес. Посилаючись на вказані обставини позивачка просила стягнути з відповідача  моральну шкоду в розмірі 5000грн.

У судовому засіданні позивачка на вимогах наполягала, надала пояснення, аналогічні викладеним вище, просила позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що дійсно він має собаку породи «кавказька вівчарка», тримає її у дворі на ланцюгу. Але 09.12.09 року  собака розірвала ланцюг  та вискочила з двору. У цей день до нього додому приходила позивачка та розповіла його дружині, що їх собака укусив її за ногу. Після звернення позивачки, він знайшов собаку та привів додому. При визначенні суми моральної шкоди просить урахувати, що  позивачці хірургічна допомога не надавалася, оскільки ран у неї не було, а також урахувати його сімейний стан та матеріальне становище: він є пенсіонером, не працює, має на утриманні дружину та двох дітей, одна дитина є неповнолітньою, а друга - інвалідом дитинства 2 групи, також він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.  

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали перевірки № 2658 за заявою ОСОБА_1, оцінивши докази в їх сукупності, суд  дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.  

Згідно до ч.1 ст. 60  ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

      Судом встановлено, що 09.12.09 року о 10-00 годині на вул. Луначарського у м. Білогірську, біля аптеки «Блік», на позивачку ОСОБА_1 накинулася собака відповідача ОСОБА_2 породи «кавказька вівчарка», яка ухватила її за пальто та достала до ноги. За даним випадком позивачка звернулася до Білогірського РО з заявою про притягнення відповідача до відповідальності, а також за медичною допомогою – до станції швидкої допомоги та до лікаря-психіатра, крім того, пройшла судово-медичне обстеження, за висновком якого, у неї були виявлені тілесні ушкодження – два сінці по зовнішній поверхні в середній треті правого стегна, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров’я та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Постановою УІМ Білогірського РО від 15.12.09 року у порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України у відношенні ОСОБА_2 було відмовлено.  

    Також встановлено, що позивачка є пенсіонером, інвалідом 2 групи,  з 26.10.09 по 15.11.09 року вона знаходилася в КРУ «ФТЛ «Чорні води»; відповідач ОСОБА_2 особою-підприємцем не зареєстрований, є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має на утриманні  сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом з дитинства 2 групи та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    В икладене не заперечується сторонами та підтверджується наявними у справі та оглянутими у судовому засіданні письмовими доказами, якими є:

-   Матеріал перевірки № 2658 за заявою ОСОБА_1, згідно якого:  

п остановою УІМ Білогірського РО від 15.12.09 року  у порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України у відношенні ОСОБА_2 було відмовлено (а.с.9);

згідно акту судово-медичного обстеження ОСОБА_1 № 228, у неї були виявлені тілесні ушкодження – два сінці по зовнішній поверхні в середній треті правого стегна, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров’я та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.8);

-   копія пенсійного посвідчення ОСОБА_1 (а.с.8);

-   копія процедурної книжки про знаходження ОСОБА_1 в КРУ «ФТЛ «Чорні води»;

-   копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

-   копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 та копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

-   копія свідоцтва про народження ОСОБА_4;

-   копія  довідки про інвалідність ОСОБА_3

Згідно зі ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є завдання моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим  ушкодженням здоров’я (ст.23 ЦК України).              

    Відповідно до положень ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.          

При встановленні наявності моральної шкоди суд виходив з правил, встановлених положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.

Визначаючи розмір моральної  (немайнової) шкоди суд виходить з фактичних обставин справи. Моральна шкода  в даному  випадку – це  втрати немайнового характеру, які позивачка зазнала внаслідок моральних страждань, негативних наслідків, заподіяних незаконними діями відповідача,  які знайшли свій вираз в неналежному утриманні собаки й потягли за собою легкі тілесні ушкодження ОСОБА_1, моральні переживання у зв’язку з переляком, у нервовому струсі,   які вона зазнала.

На підставі викладеного, заявлені позовні вимоги по стягненню моральної шкоди в сумі 5000грн., суд вважає перебільшеними, оскільки  основним  життєвим цінностям  позивача шкода не спричинена, також судом прийнята  до уваги категорія спричинених тілесних ушкоджень, згідно акту судово-медичного обстеження, позивачці  було спричинено два сінці, які  за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкодженнь без  короткочасного розладу здоров’я.

Визначаючи розмір моральної шкоди,  що підлягає відшкодуванню позивачу, суд враховує конкретні обставини справи,  характер та обсяг фізичних та душевних страждань,  яких зазнав відповідач,  їх тривалість,  і,  виходячи із засад розумності,  добросовісності,  виваженості та справедливості,  приходить до висновку,  що достатньою сатисфакцією є компенсація моральної шкоди у розмірі 500 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88  ЦПК України з відповідача  також підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати у розмірі 16 гривень (а.с.1,2).  

            Керуючись ст.ст.11,1166,1167,1199 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст.10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України,  

В И Р І Ш И В:      

позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.      

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в  рахунок відшкодування  моральної шкоди  500 гривень та судові витрати у сумі 16грн.

В решті вимог - відмовити.      

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Головуючий: