Судове рішення #105516
УХВАЛА

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З серпня 2006 року                                                                                   м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - Гошовського Г.М., суддів - Дорчинець С.Г., Дідика В.М. з участю прокурора - Фотченка С.І., адвоката - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією директора ТзОВ "Гольц ЛТД" Будревича О.М. на вирок Мукачівського міськарйнного суду від 30 травня 2006 року, яким засуджені

ОСОБА_2, уродженець АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше несудимого,

за ст. 190 ч. 4 КК України з застосування ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень без конфіскації майна;

за ст. 358 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 595 гривень.

ОСОБА_3, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою

Справа: № 503\2006 р.

категорія: 11

Головуючий у першій інстанції: Щербан П.П.

доповідач: Дорчинець С.Г.

 

освітою,     одружена,     безробітна,     раніше несудима,

за ст. 367 ч. 2 КК України у відповідності зі ст, 48 КК України звільнена від кримінальної відповідальності в зв'язку зі зміною обстановки, справу провадженням закрито.

Запобіжні заходи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасовані.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 1637 грн. 03 коп.

Як визнав суд, ОСОБА_2, будучи приватним підприємцем, зловживаючи довірою з боку ОСОБА_3, яка обіймала посаду ІНФОРМАЦІЯ_2, 6.03.2003 року уклав договір факторингу про надання посередницьких послуг. В подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були підписані акти здачі - приймання виконаних посередницьких послуг в липні 2003 року на 33600 грн., в серпні 2003 року на 8300 грн., у вересні 2003 року на 8660 грн., в жовтні 2003 року на суму 12000 грн., в грудні 2003 року на суму 1300 грн, на загальну суму 63860 грн., які ОСОБА_2 привласнив та витратив на власні потреби. Посередницькі послуги ОСОБА_2 ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3" не надавав. Тому підписані та заповнені ним акти здачі - приймання виконаних посередницьких послуг не відповідають дійсності та є підробленими, а ОСОБА_2 використав їх для отримання грошей, що належать ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3".

ОСОБА_3, будучи директором ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3", уклала від імені товариства з ПП ОСОБА_2 договір від 6.03.2003 року про надання посередницьких послуг в липні, серпні, вересні, жовтні та грудні 2003 року на загальну суму 63860 грн., хоча такі послуги ОСОБА_2 не надавалися.

В апеляції та доповненні до неї директор ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3" порушує питання про скасування вироку суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на те, що про судовий розгляд їм не було повідомлено, судовий розгляд проведений без їх участі, чим вони позбавлені були заявити цивільний позов і позбавлені заявляти клопотання, задавати питання, знайомитися з матеріалами справи, надавати необхідні докази про те. що причинена шкода є тяжкими наслідками для ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3". Крім того з матеріалів справи вбачається, що в 2004 році ними ж їм було завдано шкоди в розмірі 45334 грн. 36 коп., але питання про притягнення подружжя - засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прокуратурою не вирішене.

Ні органом досудового слідства, ні судом не враховано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є чоловіком та дружиною, що вони діяли спільно за домовленістю між собою, а звідси і кваліфікація їх дій має бути одна. Не враховано також і те, що матеріальна шкода ними не відшкодована іноземному інвестору, який є засновником ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3" та вклав у розвиток бізнесу України чималі кошти. Просить скасувати вирок, я справу направити на додаткове розслідування.

 

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції з доповненнями, заслухавши міркування прокурора про залишення вироку без зміни, представника апелянта, перевіривши справу в межах апеляцій, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують його покарання. Під цим розуміється висунення і перевірка всіх реально можливих версій, які стосуються події злочину, особи винного, мотиву і мети вчинення злочину, виявлення обставин, що свідчать як проти, так і на користь підозрюваного чи обвинуваченого; повне з'ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню в кримінальній справі, збирання, перевірка та оцінка всієї сукупності доказів, які стосуються даної справи, а також дача аналізу обставинам кожної кримінальної справи у точній відповідності з дійсністю, неупередженістю їх у збиранні, оцінці, перевірці доказів, безсторонності щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у справі (підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, тощо ).

Органом досудового слідства ці вимоги закону не виконані.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зокрема з матеріалів ревізії з питань фінансово - господарської діяльності ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3" за період з 1.01.2003 року по 31.12.2004 року ( а.с. 24-43 т.З ) видно, що ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3" за надання посередницьких послуг ПП ОСОБА_2 перераховано: -з 1.07.2003 року по 31.12.2003 року 63800 грн.,

-з 1.01.2004 року по 31.12.2004 року 45334 грн 36 коп. - документів, які б підтвердили підставність таких перерахувань не представлено ні комісії, яка проводила ревізію, ні органу досудового слідства, ні суду.

Проте, орган досудового слідства питання про підставність чи безпідставність перерахування 45334 грн. 36 коп. не досліджував, чим допустив неповноту досудового слідства.

З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що ОСОБА_4 одночасно працювала головним бухгалтером ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3" та фірми ПП „ІНФОРМАЦІЯ_4", належного на праві власності ОСОБА_2. Директор ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3" являлась дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_3. ОСОБА_4 займалась оформленням всіх бухгалтерських документів як ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3", так і фірми ПП ОСОБА_2 „ІНФОРМАЦІЯ_4", користувалася правом отримання коштів, а також оформленням чеків на отримання коштів. В неї зберігалась вся документація по перерахунку коштів з ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3" фірмі ПП ОСОБА_2 „ІНФОРМАЦІЯ_4". Ці обставини підтвердили засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Однак ці твердження органом досудового слідства не перевірялися, не досліджувалися, їм не дана належна оцінка і всупереч вимогам ст. 26 КПК України матеріали щодо дій ОСОБА_4 виділені в окреме провадження. хоча в цьому немає ніякої необхідності, а виділення матеріалів щодо ОСОБА_4 може негативно відбитися на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи в цілому, оскільки їх дії стосуються одних і тих обставин.

Ні органом досудового слідства, ні судом не встановлено умисел, мету дій ОСОБА_3 при перерахуванні коштів ТзОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3" на рахунки фірми ПП ОСОБА_2 „ІНФОРМАЦІЯ_4", не встановлено, на які цілі перераховані кошти витрачено.

Одночасно апеляційний суд при розгляді даної справи, встановив, що судом першої інстанції грубо порушені права потерпілого в судовому засіданні.

Так, з протоколу судового засідання видно, що суд першої інстанції визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження згідно ст. 299 КПК України, посилаючись на те, що вони визнали свою вину в пред'явленому їм обвинуваченні.

Апеляційний суд не може погодитись з таким рішенням суду.

Відповідно ст. 299 КПК України після роз'яснення підсудним суті обвинувачення, головуючий з'ясовує думку всіх учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та порядок їх дослідження. При цьому з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку. Вимоги ст. 299 КПК України судом першої інстанції порушені.

В постанові про попередній розгляд справи від 25.04.2006 року суд постановив в судове засідання викликати підсудного, представника потерпілого, свідків. Але в судове засідання ні свідки, ні представник потерпілого не викликались і про день, час і місце слухання справи не повідомлялися. Справа розглянута в їх відсутності.

При таких обставинах права потерпілого, передбачені ст. 267 КПК України, судом порушені і він позбавлений права заявляти цивільний позов, заявляти клопотання, давати показання.

Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання, суд в судовому засіданні не надав підсудній ОСОБА_3 останнього слова та в порушення ст. 48 КК України та ст. 7 КПК України звільнив за вироком ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, закривши щодо неї справу, хоча мав постановити постанову, якщо на це є підстави.

Таким чином органом досудового слідства та судом допущені неповнота досудового слідства та його неправильність, які усунуті в судовому засіданні неможливо, оскільки для цього потрібні слідчі або інші процесуальні дії. спрямовані на збирання нових доказів ( проведення виїмки, ревізії, розшуку інших свідків, відшукання документів, речових доказів та ін. ) та провадження дій в такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду. Тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

В ході додаткового розслідування необхідно усунути вказану неповноту та неправильність досудового слідства та в залежності від встановленого правильно встановити об'єм обвинувачення, умисел винних осіб, причетних до вчинення злочинів, виявити всіх осіб причетних до вчинення злочинів, правильно кваліфікувати їх дії, навести достовірні докази їх вини чи невинності, вирішити питання про відшкодування матеріальної шкоди ( цивільний позов ) та призначити винним відповідне покарання.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляцію директора ТзОВ "Гольц ЛТД" Будревича О.М. задовольнити.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду від ЗО травня 2006 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору на додаткове розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити попередній підписку про невиїзд.

Судді:

головуючий - Гошовський Г.М. судді - Дорчинець С.Т., Дідик В.М.

Вірно:

Суддя апеляційного суду Закарпатської області

С.Г.Дорчинець

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація