^УХВАЛА

Іменем України

З серпня 2006 року                                                                     м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                             судді ГОШОВСЬКОГО Г.М.

суддів                                        КОНДОРА Р.Ю., ДІДИКА В.М.

за участю                                  прокурора ГОРЗОВА П.П.

апелянта ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2006 р., якою відмовлено в задоволенні скарги

ОСОБА_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, українця, гр-на України, приватного підприємця,

на постанову органу дізнання - Воловецького РВ УМВС України в Закарпатській обл. від 23 листопада 2004 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 КК України, за фактом крадіжки майна гр-на ОСОБА_3.

Оскаржуваною постановою судді залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 та його заяву про відновлення пропущеного строку на оскарження постанови органу дізнання - Воловецького РВ УМВС України в Закарпатській обл. від 23.11.2004 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбачено­го ст. 185 КК України, за фактом крадіжки майна гр-на ОСОБА_3. Постановою су­дді встановлено, що докази наявності у ОСОБА_1 повноважень на представниц­тво інтересів його померлого брата ОСОБА_3 відсутні, постанова органу дізнання не стосується інтересів скаржника, який в силу цих обставин не вправі подавати таку скаргу. Крім того, постановою прокурора від 07.03.2006 р. дана постанова ор­гану дізнання скасована.

В апеляції ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді. Вказує, зокрема, що після смерті брата став єдиним його правонаступником, отже має право захищати всі інтереси, що стали його власними.

Заслухавши доповідь судді, промови апелянта ОСОБА_1 та його предста­вника адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляцію та водночас визнали, що на момент прийняття рішення суддею предмет спору був відсутній, тому вважають, що постанову судді слід скасувати, а провадження в справі закрити, прокурора Го-рзова П.П., який вважає постанову законною і обгрунтованою та просить залиши-

Справа № 11-504/2006

Категорія 11-А

Головуюча в 1-й інстанції СОФІЛКАНИЧ О А.

Доповідач КОНДОР Р.Ю.

ти її без зміни, а апеляцію - без задоволення, обговоривши доводи сторін, переві­ривши матеріали справи за скаргою та відмовний матеріал № 129/2004, суд при­ходить до наступного.

23.11.2004 Р- органом дізнання - Воловецьким РВ УМВС України в Закар­патській обл. на підставі ст. 6 ч. 1 п.1 КПК України відмовлено в порушенні кримі­нальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 КК України, за заявою гр-ки ОСОБА_4 про факт викрадення належних ОСОБА_3 золотих виро­бів. Постановою прокурора від 07.03.2006 р. дана постанова органу дізнання ска­сована, матеріали направлені для додаткової перевірки (а.с. 4, 11, 24).

За результатами додаткової перевірки тим же органом дізнання постановою від 24.03.2006 р. в порушенні кримінальної справи за даним фактом знову відмо­влено на підставі ст. 6 ч. 1 п. 1 КПК України (а.с. 20-21 в.м.). Даних про оскарження цієї постанови немає.

Отже, на час вирішення справи суддею, постанова, про скасування якої ста­вив питання скаржник, вже була скасована прокурором, тому предмет оскарження був відсутній. В судовому засіданні скаржник та його представник провадження у справі закрити не просили.

Суд констатує також наступне. Незважаючи на визнання цього факту самим ОСОБА_1 та відсутність заперечень щодо цього, справа не містить належних документальних доказів родинних стосунків скаржника з ОСОБА_3, смерті останнього тощо. Немає в справі й даних про виникнення у скаржника в порядку, встановленому ЦК України, відповідного права спадкування та пов'язаних з ним інших майнових прав.

За змістом ст.ст. 236^і, 236² КПК України, скарга на постанову органу діз­нання про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, а вирішена по суті вона може бути лише за наявності предме­та спору.

З урахуванням викладеного, змісту апеляції, оцінивши докази у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляції.

Суддя, розглядаючи скаргу, не мав підстав для її задоволення та прийняв законне і обґрунтоване рішення, передбачене ст. 236² КПК України.

За таких обставин, апеляцію слід залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України,-

ухвалив:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді

Воловецького районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2006 р. за його скаргою -без   зміни.                                  

Головуючий