Справа № 22- 6799 \06                                    Головуючий у 1 інстанції Клімов В.В.

Категорія -23                                                    Доповідач Дем*яносов М.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 червня 2006 року     Апеляційний суд Донецької області у складі :

Головуючого :   Пономарьової О.М. Суддів :   Єлгазіної Л.П., Дем*яносова М.В. При секретарі :   Білявській І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скакргою товариства з обмеженою відповітальністю „ Автол" ( далі ТОВ) на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 травня 2006 в справі за позовом ОСОБА_1 діючій за довіренністю в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ „ Автол", третя особа ОСОБА_3 про розірвання договору оренди і стягнення вартості автомобіля, та по зустрічному позову ТОВ „ Автол" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, суд-

ВСТАНОВИВ   :

ТОВ „ Автол" в апеляційній скарзі оспорює обгрунтовваність рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 травня 2006 року , яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 - розірвано договір оренди транспортного засобу від 22 вересня 2004 року автомобіля ГАЗ-3110 державний номер НОМЕР_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ „ Автол" та стягнуто з ТОВ „ Автол" на користь позивача варість автомобіля за договором оренди в сумі 45000 грн. і судові витрати в розмірі 454 грн., а в задоволенні зустрічного позову ТОВ „ Автол" до ОСОБА_2 про стягнення шкоди відмовлено і ставить питання про скасування вищевказаного рішення місцевого суду з постановою нового рішення яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, задовольнивши позовні вимоги ТОВ „ Автол" в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з грубим порушенням матеріального та цивільно-процесуального закону , крім того суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивч ОСОБА_2 відповідно до умов п.2 договору зобов*язаний був застрахувати транспортний засіб, однак цього не зробив , що потягнуло негативні наслідки, а саме непередбачені витрати по ремонту автомобіля. Крім того вваєають, що суд безпідставно стягнув з них на користь позивача ОСОБА_2 повну вартість автомобіля в розмірі 45 000 грн. не передавши їм автомобіль.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ „ Автол" підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду зміні з наступних підстав.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що дійсно між ОСОБА_2 та ТОВ „ Автол" 22 вересня 2004 року було укладено договір найму ( оренди) належного позивачу ОСОБА_2 транспортного засобу-автомобіля ГАЗ-3110, випуску 2003 року , реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказаний автомобіль відповідно до договору орнеди від 19 серпня 2004 року та контракту НОМЕР_2    був   переданий   водію   ОСОБА_3      який   знаходився   в трудових правовідносинах з ТОВ „ Автол"-працював водієм таксі, який 6 березня 2005 року скоїв дорожньо-транспортнгу пригоду в наслідок якої було ушкоджено автомобіль позивача.

Відповідно до вимог ст. 803 ЦК України- наймач зобов*язаний відшкодувати збитки, завдані у зв*язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталосвя не з його вини.

Згідно із ст. 1166 ЦК України-майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдана.

Суд першої інстанції, встановивши, що шкоду заподіяно з вини водія таксі ОСОБА_3, який знаходився в трудових правовідносинах з ТОВ „ Автол" під час виконання ним своїх трудових обов*язків, про що сторони не заперечували, прийшов до обгрунтованого висновку про те , що спричинену шкоду повинно відшкодувати саме ТОВ „ Автол". Рішення суду в цій частині є обгрунтовангим ,відповідає" фактичним обставин нам справи та нормам матеріального права.

Однак з висновком суду про те, що у зв*язку з тим, що згідно висновків експерта відбудова пошкодженого автомобівля недоцільна, оскільки сума відбудовних робіт перевищує ринкову вартість автомобіля і у зв*язку з цим з відповідача ТОВ „ Автол" слід стягнути вартість переданого в оренду автомобіля в сумі 45 000 грн,, яка була встановлена п.1.4 договору від 19 серпня 2004 року , укладеного між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 „ погодитись неможливо.

Відповідно до роз*яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 „ Про судову практику в справах за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами, внесеними постановами від 8 линя 1994 р. №7, від 30 вересня 1994 р. №11, від 25 травня 1998 р. № 15 та від 24 жовтня 2003 р.№9) при визначені розміру відшкодування шкоди заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень ст. 453 ЦК, статей 48,51,52, 54, 56, 57 Закону України „ Про власність". Зокрема слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов*язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести , щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.

Згідно висновків експерта від 30 листопада 2005 року \а.с. 46-50\, який сторонами не оспорювався і приймається апеляційним судом як належний доказ, вартість ремонтно-поновлювальних робіт пошкодженого належного ОСОБА_2 автомобіля складає 14 600 грн., яка до речі дорівнюється дійсній ринковій вартості автомобіля, тому апеляційний суд вважає, що рішення суду слід змінити і з ТОВ „ Автол" стягнути на користь позивача у відшкодування спричиненої шкоди саме вищевказану суму.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ТОВ „ Автол" про стягнення з ОСОБА_2 збитків в сумі 18 465 грн. суд першої інстанції вірно виходив з того , що дійсно згідно умов договору оренди ( найму) від 22 вересня 2004 року наймодавець ОСОБА_2 зобов*язаний застрахувати транспортний   засоб за рахунок наймача - ТОВ „ Автол", однак у зв*язку з тим, що останнім не було надано суду доказів які б підтверджували відмову орендодавця застрахувати автомобіль, суд обгрунтовано прийшов до такого висновку, тому доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставні і не спростовують правильності висновків місцевого суду в цій частині.

Керуючись ч.Іп.З ст.307, 309, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ „ Автол" задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 травня 2006 року змінити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ Автол" на користь ОСОБА_2 у відшкодування спричиненої шкоди 14 600 грн. і судовий збір у розмірі 146 грн., а всього 14 746 грн.

В іншій частині рішеня залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.