Справа № 1-790/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

06   серпня    2010 року     м.Харків

            Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Кицюк В.П., розглянувши у стадії попереднього розгляду скаргу приватного обвинувачення, що надійшла від  ОСОБА_1  про порушення кримінальної справи у відношенні   ОСОБА_2  за  ознаками  злочину,  передбаченого ч.  2 ст. 125  КК  України, -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

            03 серпня 2010 року  ОСОБА_1 звернувся до суду  зі скаргою приватного  обвинувачення, в якій   просить  порушити кримінальну справу  у відношенні   ОСОБА_2 за    фактом заподіяння  йому  легких тілесних ушкоджень , що спричинили  короткочасний розлад здоров’я,  за ознаками злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 125 КК  України.

          Вивчивши матеріали скарги  у порядку,  передбаченому ст.251 КПК України,  вважаю  необхідним залишити скаргу без розгляду, та повернути її заявнику з наступних підстав.

          Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 251 КПК України, суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку.

          Форма  і основні  елементи змісту  обвинувального  висновку, а отже  і скарги приватного  обвинувачення,  визначені   статтями  223, 224 КПК  України.  Виходячи  з  цих положень закону,  скарга потерпілого  має складатися  з описової  і резолютивної  частин.    В описовій частині  зазначаються обставини справи як їх вважає  встановленими  потерпілий, місце, час, спосіб, мотив  і наслідки  злочину, вчиненого обвинуваченим, а також докази, якими,  на думку потерпілого,  підтверджується  обвинувачення.  У резолютивній  частині  наводяться  відомості про особу обвинуваченого, коротко  викладається  суть обвинувачення ,  яка  передбачає  відповідальність за даний злочин,  та прохання про порушення кримінальної справи. До  скарги додаються  список осіб, які  підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням  їх адреси,  вказівка  на наявність речових доказів. Додається  також копія скарги.    

          Пред’явлене   обвинувачення  особі  в  усякому  разі  повинно бути конкретним.

          Всупереч  вищезазначеним положенням   пред’явлене  ОСОБА_2 обвинувачення  викладено  заявником  від першої особи  у теперішньому  часі, внаслідок чого  носить не конкретний  характер.

          Окрім того,  в скарзі  відсутнє  посилання   на зміст пояснень  свідків,  чи були вони очевидцями  події та що  вони можуть підтвердити судовому  засіданні.

         За таких обставин  суд  позбавлений  можливості  прийняти  рішення  по суті доводів скарги, оскільки порушення  кримінальної справи  у відношенні  конкретної  особи на підставі  недостовірних  даних недопустимо.

         Відомості  про особу  обвинуваченої, а саме  рік, місяць, день народження,  сімейний стан,  дані  про те, чи притягувалась  вона раніше  до кримінальної відповідальності  в скарзі також  відсутні (  в скарзі лише  зазначено  прізвище обвинуваченої  та місце його проживання).

           З огляду  на принцип змагальності  суд не може  виконувати  не притаманну йому  функцію  збирання    доказів,  зокрема в  частині  даних,  які  характеризують  особу обвинуваченого.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 251 КПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

     Скаргу приватного обвинувачення    ОСОБА_3  про порушення  кримінальної справи  у відношенні  ОСОБА_2  за ознаками злочину,  передбаченого  ч.2 ст. 125  КК  України,  залишити без розгляду, повернувши її  разом з доданими  матеріалами  заявнику.

            Постанова в апеляційному    порядку  оскарженню не  підлягає,  оскільки  не  перешкоджає  подальшому  провадженню  у справі.

           Суддя  -