Жовтневий  районний  суд  міста  Харкова

справа №2-3172/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 серпня  2010 року

Жовтневий  районний суд м. Харкова:

 у складі:головуючого -     судді   Кицюка В.П.,

    при секретарі -          Матерновській  Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у  м. Харкові  справу  за позовом  ОСОБА_1      до  Управління  Пенсійного  фонду  в Жовтневому районні  м. Харкова  про зобов’язання  здійснити перерахунок  та виплату пенсії відповідно до Закону  України  « Про соціальний захист  дітей війни»,-

                                                        ВСТАНОВИВ:

В квітні 2010 року    ОСОБА_1   звернулася до суду  з позовом  до Управління  Пенсійного  фонду  в Жовтневому районні  м. Харкова  про зобов’язання  здійснити перерахунок  та виплату пенсії відповідно до Закону  України  « Про соціальний захист  дітей війни».

           В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є «дитиною  війни»  в розумінні Закону  України  «Про  соціальний захист  дітей  війни»   № 2195-1V від 18.11.2004 року   та відповідно до ст. 6 цього Закону  має право на  щомісячне підвищення до пенсії  в розмірі  30%    мінімальної пенсії за віком.

          Посилаючись на те, що   таке  підвищення до пенсій їй не  виплачується ,  просила  зобов’язати відповідача  здійснити  ці нарахування  за період   з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року.

В судове засідання позивач не з’явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надіслав  на адресу  суду  клопотання  про розгляд  справи за його  відсутності,  посилаючись на  похилий вік.

Представник відповідача Управління Пенсійного  фонду  в Жовтневому районні  м. Харкова також надіслав  на адресу суду  заяву про розгляд справи  за його відсутності.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України  судом було визнано можливим, провести розгляд справи у відсутності позивача та представника відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» встановлює  правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року)  було менше 18 років.

Судом встановлено,  що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,       перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни», що вбачається з копії пенсійного посвідчення  позивача, а відтак,  на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, яке передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

           Водночас, щодо  такого права  позивача за період  2006 року,  то підвищення   до пенсії дітям війни  могло бути впроваджено  за  таких умов: поетапно,  за результатами виконання  бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному  Кабінетом Міністрів  України за  погодженням  з Комітетом  Верховної України з питань бюджету відповідно  до  вимог  ст. 110 Закону України «  Про державний бюджет  України на 2006 рік», в редакції викладеній у Законі України « Про  внесення  змін  до Закону  України «  Про державний  бюджет  України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року.

          Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджені не були.

         Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

          Таким чином, відповідно до вищезазначених законів,   в 2006 році  у  відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

           Між  тим, суд вважає необхідним  частково задовольнити вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити підвищення до пенсії за  2007 рік.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, було зупинено

Проте рішенням  Конституційного  Суду України  № 6-рп/2007 від 09  липня 2007 року положення  п 12 ст. 71 Закону  України  « Про   Державний бюджет України  на 2007 рік з урахуванням ст.111 цього закону визнано  таким, що не відповідає Конституції України (  є неконституційним).

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

            Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

            Отже, в період  з 01 січня 2007 року  по 09 липня 2007 року позивач також  не мав  права  на отримання  державної соціальної допомоги , оскільки норма, якою  передбачено  це право, була зупинена. Водночас, виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

             Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

 Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

           Проте,  рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

           Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

         Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за  2009 рік  то вони підлягають  задоволенню у повному обсязі,  оскільки    законом України "Про Державний бюджет  України на 2009 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет  України на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

        Що стосується  розміру  мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати  зазначене  підвищення до пенсії,  то суд вважає за необхідне  зазначити, що розрахунок  необхідно проводити   з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого  ч. 1 ст. 28 Закону України  « Про загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування, оскільки іншого розміру  такої пенсії законодавством не передбачено.

              Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі.

 Відповідно до ст. 88 ЦПК України з Держави на користь позивача необхідно стягнути  понесені останнім та документально  підтверджені  судові витрати.

 На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.19, 46 Конституції України,  ст. ст. 8, 10, 57, 58, 60, 88, 169, 210, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

 Позов ОСОБА_1     – задовольнити частково.

 Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1     з підвищенням її на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з урахуванням сплачених раніше сум за 2007 рік  - з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року;   за 2008 рік  - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; - за 2009 рік з 1 січня 2009 року по  31 грудня  2009 року.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Держави на користь  ОСОБА_1    судові витрати у розмірі 45 грн 50 коп.

 Рішення  суду може бути оскаржено   до апеляційного суду Харківської області через суд першої  інстанції шляхом подачі  апеляційної скарги  протягом десяти днів зі дня  проголошення рішення.  Особи, які брали  участь  у справі,  але не були  присутні у судовому засіданні  під час  проголошення  судового рішення, можуть  подати апеляційну скаргу  протягом десяти  днів  з дня  отримання копії  цього рішення.

    Суддя –