Справа №2-2565/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«10» серпня 2010 року                                              Дніпровський районний суд м. Києва

в складі: головуючої судді                                       Шевченко Н.М.,

    при секретарі                      Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва про  зобов’язання перерахувати пенсію,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1,   звертаючись з позовом до суду, просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва призначити, перерахувати та виплатити позивачу державну (основну) пенсію, згідно ст. ст 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з 01.01.2008 р. з врахуванням з 01.01.2008 р., з 01.04.2008 р. з 01.07.2008 р., з 01.10.2008р., з 01.11.2009 р, з 01.01.2010 р., з 01.04.2010 р. (днів встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів та відповідно нових розмірів мінімальних пенсій) та додаткову пенсію, за шкоду заподіяного здоров’ю не нижче 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008р., а також:

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва виплатити позивачу заборгованість, з урахуванням проведених виплат за період з 01.01.2008 р.

-  зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва згідно з ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний закон громадян, які потрапили в наслідки Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у випадку зміни прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії за віком затверджених Законом України здійснювати перерахунок пенсії на постійній основі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги,  ОСОБА_1  посилається на те, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, згідно довідки медико-соціальної (експертної) комісії, серія 2 -18 АЖ №022714 від 23.10.1996  року, йому встановлена ІІ група інвалідності безстроково, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, дублікат  посвідчення видано 10.02.2000  р., тобто має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вважає, що на даний час йому встановлена і виплачується пенсія у розмірах, значно нижчих, ніж гарантовано Конституцією України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 10 березня 2010  року  він звернувся до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва з заявою про здійснення перерахунку пенсії та стягнення заборгованості по пенсії, але йому було відмовлено в перерахунку пенсії та виплаті заборгованості.   ОСОБА_1  вважає, що діяння Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва по призначенню і виплаті йому пенсії  в розмірі меншому, ніж це встановлено чинним законодавством України, як інваліду ІІ групи, з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а також відмови в здійсненні йому перерахунку, грубо порушують його права та законні інтереси.

В судове засідання позивач та його представник не з’явилися, подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, за наявними доказами в матеріалах справи, просять задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові. (а.с. 4, 21)

Уповноважений представник відповідача - Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва,  в судове засідання не з’явився, направив на адресу суду письмову заяву, згідно якої просив справу розглянути у його відсутність , проти позову заперечують з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, які долучено до матеріалів справи. (а.с.16-17)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, надані відповідачем заперечення на позов, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як установлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач  ОСОБА_1 . має статус особи (категорія 1), яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. (а.с.12).  

Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, позивача, відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  визнано інвалідом II групи з 21.04.1995 року,   перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі  м. Києва.  (а.с. 13)    

Положеннями статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вказані  норми Закону були змінені 28.12.2007 року, нова редакція зазначених статей 50, 54 Закону набрала чинності з 01.01.2008 року, проте, вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону від 19.12.1991 року, 01.07.1992 року,  позивач мав  право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Умови призначення і виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Призначення і виплата такої допомоги здійснюється Управліннями пенсійного фонду України в районних, районних у містах Києві та Севастополі за місцем реєстрації або місцем проживання постраждалих осіб.

За таких обставин Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва є належним відповідачем в даній справі.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:

а)державної пенсії;

б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникненню
права на деревну пенсію.

Частиною 1 ст. 33 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.

Згідно до п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розмір пенсій по інвалідності, що настала внаслідок  Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим - по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком. Зі змісту статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, для позивача, як інваліда II групи щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою 1 категорії,  розмір державної та додаткової пенсії повинен був розраховуватися виходячи з наведених розмірів.

Суд не приймає доводи відповідача в тій частині, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом   Міністрів України, внаслідок чого відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва керувався розміром, визначеним постановами КМУ, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.  

Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, доводи Управління пенсійного фонду про призначення пенсії постраждалим виключно на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись судом як доказ правомірності діянь відповідача, оскільки вказані правовідносини регулюються Законами і саме Законом чітко вказаний розмір таких пенсій.

При розгляді даної справи, встановлюючи час, з якого потрібно зробити перерахунок пенсії та  заборгованості, що виникла у відповідача перед позивачем, суд враховує положення частини 2 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1   щодо зобов’язання відповідача встановити позивачеві, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державну пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, зробити перерахунок та виплату заборгованості, з урахуванням проведених позивачеві за цей період виплат.

Щодо вимог позивача зобов’язати відповідача у випадку зміни прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії за віком здійснювати перерахунок пенсії на постійній основі, судом встановлено наступне.

Чинним законодавством України не передбачене вирішення спорів на майбутнє,  а тому в цій частині позовних вимог ОСОБА_1  слід відмовити.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 року позивач звільнений від сплати судового збору та не просить суд стягнути з відповідача судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що не дозволяє суду на підставі ст. 11 ЦПК України вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 152 Конституції України, ст. ст. 14, 49, 50 , 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 33 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.   10, 60, 88, 208, 212-215, 218  Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов   ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва про  зобов’язання перерахувати пенсію задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва призначити  ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державну пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, зробити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2008 року,  з урахуванням проведених позивачеві за цей період виплат.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я:

Справа №2-2565/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

«10» серпня 2010 року                                              Дніпровський районний суд м. Києва

в складі: головуючої судді                                       Шевченко Н.М.,

    при секретарі                      Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва про  зобов’язання перерахувати пенсію,

в с т а н о в и в:

Оскільки для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд оголошує вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ч.1 ст. 218 ЦПК України. З повним  рішенням суду особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитися через три дні після проголошення в судовому засіданні  вступної та резолютивної частин рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 152 Конституції України, ст. ст. 14, 49, 50 , 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 33 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.   10, 60, 88, 208, 212-215, 218  Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов   ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва про  зобов’язання перерахувати пенсію задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва призначити  ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державну пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, зробити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2008 року,  з урахуванням проведених позивачеві за цей період виплат.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я: