Судове рішення #10565905

                                                                                                        Справа № 2-356                          

                                                         Р І Ш Е Н Н Я                                               2010 р.

                                               І м е н е м           У к р а ї н и

18 серпня  2010 р.                                                         П»ятихатський районий суд Дніпропетровської області в складі:                                                           головуючого-судді Борцової А.А.,

                                                                                       при секретарі- Плахотній Н.Ю.,

                                                                             з участю позивачки- Олексів Н.П.,      

                                                                             представника відповідача- Пухальської Н.О.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. П»ятихатки цивільну  справу за  позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в П»ятихатському районі Дніпропетровської області про  визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити певні дії,-

                                                    В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в  П»ятихатському районі про   визнання бездіяльності неправомірною та зобов»язання вчинити певні дії , вказуючи, що   має статус «дитини війни». Відповідно до ст.. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни»  їй повинна виплачуватися щомісячна  соціальна допомога у розмірі 30%  мінімальної пенсії  за віком, розмір якої  відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  встановлюється у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, у 2007-2010 р. їй така допомога не виплачувалася. Просить визнати протиправною бездіяльність  відповідача по невиконанню  з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р. приписів ст.. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», визнати її право  на отримання невиплаченої соціальної допомоги за вказаний період часу  в розмірі 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб  та  зобов’язати відповідача  нарахувати  та виплатити на їй  соціальну допомогу за вказаний період часу.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на вищевказані обставини. Пояснила, що не заперечує факт отримання нею соціальної допомоги як дитині війни за період з   01.01.2008 р. по серпень 2010 р., однак вказана допомога їй виплачувалася у меншому розмірі, ніж встановлено законом. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача по дорученню  Пухальська Н.О. позов не визнала і пояснила, що  позивачка  перебуває на обліку у відділі  і отримує пенсію за віком а також  з 01.01.2008 р. їй виплачується підвищення до пенсії як «дитині війни» у розмірах, визначених п.8 Постанови КМУ  від 28.05.2008 р.  Підстав для виплати їй підвищення до пенсії , як « дитині війни»  за 2007 р. не було, оскільки   виплата цього підвищення провадилася тільки особам, які є інвалідами, а позивачка такого статусу не має. Крім того, фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету України , а не з бюджету Пенсійного фонду України. Крім того,  відповідно до  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування»  мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність і застосування цього розміру для визначення надбавок та підвищень  до пенсій, мінімальних пенсій відповідно  до інших законів вказаним законом не передбачено.  У задоволенні позову просить відмовити.

    Вислухавши сторони,  дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так,  факт наявності  у позивачки статусу «дитини війни» , передбаченого  ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, підтверджується копією її паспорту та копією пенсійного посвідчення  № НОМЕР_1   ( а.с. 6,8 ), що відповідно надає їй права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом, що представником відповідача не заперечується.

 Факт знаходження позивачки на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду в П»ятихатському районі та  невиплати їй   щомісячної соціальної допомоги « Дітям війни» за період 2007 р. та часткової виплати вказаної допомоги за період 2008-2010  р.р., підтверджується  довідкою про суми призначеної та виплаченої пенсії  № 1862  від 11.08.2010 р. ( а.с.23) .

Згідно з  ст.. 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Вирішуючи позовні вимоги щодо виплати позивачці  підвищення до пенсії у 2007 р., суд виходить з наступного.

                                                             -2-

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6  вказаного Закону № 2195-ІV, і таким чином   відновлено її дію. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Таким чином, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачці  починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 р.,  а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що  стосується позовних вимог про нарахування на користь позивачки  невиплаченої їй як «дитині війни» щомісячної державної соціальної допомоги за  період з 22.05.2008р. по 30.06.2010 р. , то вони також підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Так, п.п.2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI , що набрав чинності з 01 січня 2008 року, ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.        Зміни, внесені п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  були визнані такими, що не відповідають Конституції України  (є неконституційними), згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 , у якому Конституційним Судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , визнані неконституційними.

Відповідно до ст.. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

 Таким чином, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачці  починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 р., а     також  відповідач мав діяти у відповідності до вищевказаних вимог закону   і при нарахуванні позивачці підвищення до пенсії за період  01.01.2009 року по 30.06.2010 року, оскільки зміни до  ст.. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни" будь- якими  нормативними актами  за вказаний період   не вносилися.  

Крім того, відповідно до  чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, тому розмір підвищення до пенсії , право на отримання якого має позивачка  відповідно до вимог ст.. 6  Закону України  № 2195-IV від 18.11.2004 р., слід обраховувати виходячи з правил , передбачених зазначеною нормою, а  заперечення представника відповідача в цій частині суд до уваги не приймає.

Також, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування,

                                      -3-

перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

  Таким чином,  обов’язок по нарахуванню та виплаті  пенсій  покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду за місцем проживання позивачки, тому з метою захисту її  прав  ,   обов»язок по   перерахунку   та виплаті     підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід покласти  саме на відповідача, а заперечення представника відповідача в цій частині суд до уваги також не приймає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка має статус «дитини війни»,  перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в П»ятихатському   районі Дніпропетровської області, яким  їй за період  з 09. 07.  2007 р. по 31.12.2007 р.  підвищення до пенсії як «дитині війни» не виплачувалося, а за період   з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р.   р. виплачено  у меншому розмірі, ніж встановлено ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , тому   бездіяльність відповідача щодо невиконання  з 09.07. 2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р. вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призвела до порушень прав позивачки і  є неправомірною,  позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню,  а  відповідача  слід зобов»язати здійснити перерахунок та  виплатити позивачці    пенсію   за вказаний  період часу   з підвищенням її розміру  згідно ст.. 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей війни»  на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», однак  з урахуванням проведених виплат соціальної допомоги за цей період, оскільки відповідачем такі виплати проводилися ,   однак    у меншому розмірі  , ніж встановлено законом, і їх отримання позивачкою не заперечується.

Разом з тим, вимоги позивачки щодо визнання за нею права на  отримання  невиплаченої соціальної допомоги  у зазначеному нею розмірі за вказаний нею період  є надмірними, оскільки таке право вона має відповідно до вимог  вищевказаного Закону,  і це право   відповідачем    не оспорюється .

На підставі ст.  152 Конституції України, ст..6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 - IV від 18 листопада 2004 року, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489 – V з наступними змінами, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” № 107 – VI від 28 грудня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 6 – рп від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10 – рп від 22 травня 2008 року, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст. ст. 10,60, 209,  212,213,214,215, 218 ЦПК України, суд,-

                                         В И Р І Ш И В:    

     

Позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в П»ятихатському районі Дніпропетровської області про  визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити певні дії – задовольнити .

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в П»ятихатському районі Дніпропетровської області по невиконанню  з 09.07. 2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р. вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка  призвела до порушення прав ОСОБА_1 за вказаний період.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України  в П»ятихатському районі Дніпропетровської області  здійснити перерахунок та  виплатити   ОСОБА_1 пенсію   за період з 09.07. 2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.06.2010 р. з підвищенням її розміру  згідно ст.. 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей війни»  на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру , встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат за цей період.

На рішення на протязі 10 днів може бути подана  апеляційна скарга  до Апеляційного суду Дніпропетровської області через П»ятихатський районний суд.

               Головуючий-суддя:

  • Номер: 22-ц/817/445/19
  • Опис: за позовом ПАТ КБ "Приват Банк" до Дацківа В.П. про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-356/10
  • Суд: Тернопільський апеляційний суд
  • Суддя: Борцова Алла Анатоліївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.03.2019
  • Дата етапу: 22.04.2019
  • Номер: 22-ц/817/959/19
  • Опис: за позовом АТ КБ "ПриватБанк " до Дацківа Василя Павловича про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-356/10
  • Суд: Тернопільський апеляційний суд
  • Суддя: Борцова Алла Анатоліївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.08.2019
  • Дата етапу: 02.10.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація